Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
97 к. Кримінологія - Джужа О.М..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності

  1. Поняття структури злочинності

  2. Основні показники структури злочинності

  3. Поняття динаміки злочинності

  4. Характеристика динаміки злочинності

  5. Показники динаміки

1. Структура злочинності визначається співвідно­ шенням у злочинності видів (груп) злочинів, які класи­ фікують за кримінально-правовими або кримінологіч­ ними підставами. Показники структури дають якісно- кількісну характеристику суспільної небезпеки злочин­ ності, її особливостей, істотних для організації профі­ лактики і диференціації практики застосування кримі­ нально-правових заходів.

2. Відомий російський кримінолог Н. Ф. Кузнєцова1 визначає такі основні показники структури злочинності:

~ співвідношення видів злочинів за їх класифіка­цією, згідно з Особливою частиною Кримінального ко­дексу України;

Кузнєцова Н. Ф. Преступление й преступность. — М., 1969.

23

  • питома вага найбільш поширених злочинів;

  • співвідношення видів злочинів за домінуючою мо­ тиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливо-насильницькі та необережні);

  • питома вага злочинності неповнолітніх;

  • питома вага групової злочинності, а всередині її — організованої;

  • питома вага рецидиву;

  • «географія» злочинності, тобто розподіл її за регіо­ нами і типами населених пунктів;

  • питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним обігом зброї;

  • питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків;

  • «вуличні» злочини;

  • транснаціональні злочини.

  1. Динаміка злочинності — показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тим­ часового періоду (рік, три, п'ять, десять років тощо).

  2. Динаміка злочинності як соціально-правового явища залежить від впливу двох груп факторів. Перша — це причини та умови злочинності, демографічна структура населення та інші соціальні процеси і явища, що впли­ вають на злочинність. Друга — зміни кримінального за­ конодавства, що розширюють або звужують сферу зло­ чинного і кримінального, змінюють класифікацію і ква­ ліфікацію злочинів.

Диференціація соціальних і правових факторів, що впливають на статистичну криву злочинності, необхідна для об'єктивної оцінки реальних змін у її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання обсягу злочинності відбуваються внаслідок як реальних соціальних змін рівня і структури злочинності, так і правових змін у законодавчій характеристиці кола кримінальне караних діянь, у повноті реєстрації, в інших юридичних чин­никах.

Статистична картина динаміки злочинності також пов'язана з ефективністю діяльності зі своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття і викриття винних, забезпечення невідворотності спра­ведливого покарання.

Характеристика злочинності як негативного соціаль-

24

но-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм.яких є «ціна злочиннос­ті», що складається із:

  • кримінально-правових наслідків злочинів, які є в багатьох випадках обов'язковим елементом складу остан­ ніх (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам);

  • шкода, яка заподіюється злочинами за межами їх складу (прямі та непрямі наслідки);

  • соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею (витрати на утримання правоохоронних органів, роз­ роблення законодавства та заходів боротьби зі злочин­ ністю тощо).

5. Рівень ряду — це показник абсолютної величини, рівня певного періоду, що відображений у конкретному ряді.

Абсолютний приріст (зниження) — це різниця між рівнями минулого і попереднього періодів, відображена в абсолютних показниках.

Темп росту (зниження) — відсотковий показник рів­ня минулого періоду до рівня попереднього, що береть­ся за базу порівняння (ланцюговий спосіб).

Темп приросту (зниження) — відсотковий показник відношення приросту (зниження) всіх наступних рівнів ряду до першого, що обраний за основу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]