Тема 13. Соціально-демографічна

характеристика особи злочинця

1. Загальні положення

2. Характеристика за статевими ознаками

3. Характеристика за віковими ознаками ' '-

4. Характеристика за освітою

5. Характеристика за сімейним станом

6. Характеристика за соціальним станом і родом занять

!• Соціально-демографічні властивості особи злочинця пов'язані з умовами формування особи та ЇЇ життєдіяль­ності, потребами і мотивацією, соціальними ролями і ста­тусом особи, тому вони є істотним елементом поняття

31

особи злочинця і мають важливе значення для розробки і здійснення заходів профілактики.

2. Співвідношення осіб жіночої та чоловічої статі се­ ред злочинців становить у середньому 1:8. Наприклад, тільки у 2000 році було засуджено до покарання у ви­ гляді позбавлення волі 10942 жінок, з них 3682 осіб відбували покарання неодноразово.

Найбільше засуджено жінок за крадіжки приватного майна (3337 злочинів), умисні тяжкі тілесні ушкоджен­ня (2360), розбої (677), умисні вбивства (637)¹.

3. Співвідношення осіб різного віку у злочинності свід­ чить, що кримінальна активність найбільше притаманна віковій групі 25—29 років, потім ідуть групи 18—24, 14—17, ЗО—40-літніх злочинців. Найменшу частку се­ ред злочинців становлять особи старші 50 років. Отже, переважне число злочинів вчиняють особи молодого віку.

У 2000 р. було виявлено 32238 неповнолітніх, що вчинили злочини, 2001 р. - 36218, 2002 р. - 32105, 2003 р. - 33305².

4. Характеристика рівня освіти осіб, які вчинили зло­ чини, має кримінологічне значення, оскільки пов'язана з культурою особи, її соціальним статусом, колом контак­ тів, життєвими планами і можливостями для їх реаліза­ ції. Рівень загальної освіти злочинців у цілому є трохи нижчим, аніж в осіб, які не порушують закон. Значні ко­ ливання у рівні освіти є серед різних категорій злочин­ ців. Найнижчий рівень освіти характерний для осіб, які вчиняють насильницькі (умисні вбивства, умисні тяжкі тілесні ушкодження), корисливо-насильницькі (грабіж, розбій) злочини і крадіжки особистого майна. Вищий рі­ вень освіти в осіб, які вчиняють розкрадання шляхом привласнення і розтрат, зловживання службовим стано­ вищем, посадові й економічні злочини.

Злочинність в Україні: Статистичний збірник. — К.: Державний комітет статистики України, 2000. — 100 с.

Там само; Екшрес-інформація про стан злочинності в Україні за

2002. рік. — К.: МВС України, Департамент інформаційних технологій, 2003. — 120 с.; Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за

2003. рік. — К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2004р.-20с.

32

5. Сімейний стан і його зміна в осіб, які вчинили злочини, також впливає на формування особистісних якостей, а також певним чином на спрямованість і стій­ кість злочинної поведінки.

Найбільш ґрунтовно у кримінології досліджено поло­ження про вплив сімейного виховання на формування особи неповнолітніх правопорушників, вплив сімейних конфліктів на побутову злочинність.

У цілому масштаби злочинності серед осіб, які мають родину, є значно меншими, ніж серед осіб, які залиши­ли сім'ї, або самотніх. У більшості випадків родинні від­носини стимулюють позитивну поведінку і виконують функції соціального контролю.

6. Характеризуючи злочинців за соціальним станом і родом занять, слід виділити серед них значну частку осіб без певного виду занять.

У 1991 р. в Україні серед усіх виявлених злочинців, старших 16 років, питома вага працездатних осіб, які не мають визначених занять, становила 20%. У 2000 р. 34% розкритих в Україні злочинів учинили особи, що не мають постійних джерел доходу, в тому числі 8,7% — безробітні. У 2001 р. темпи приросту числа злочинців з осіб, які не мали постійного джерела доходу, становили 24,3%, а з числа безробітних — 43,8%. У 2002 р. їх пи­тома вага в загальній кількості виявлених осіб, які вчи­нили злочин, була 48%. Найбільший відсоток серед тих, що вчинили злочини, — особи, зайняті некваліфіко-ваною важкою фізичною працею. Для них властиво по­єднання низького освітнього і культурного рівня, вузькість і деформованість кола потреб та інтересів. Істотних розбіжностей за коефіцієнтом злочинності на 100 тисяч населення між робітниками та селянами не спостерігається.

Вивчення соціально-демографічних характеристик особи має особливу цінність через те, що за допомогою їх можна зробити висновки про інші властивості особи. Наприклад, за освітою можна дійти висновку про наяв­ність у особи тих чи інших знань, чи працювала за фа­хом особа до вчинення злочину і за яким фахом, яке її ставлення до праці. Наявність судимості дає підстави припускати, що людині властиві криміногенні якості.