Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності

1. Поняття рівня злочинності ^:

2. Коефіцієнт злочинності, коефіцієнт злочинної активності

3. Поняття та види латентної злочинності

4. Фактори, що зумовлюють латентність злочинності

5. Показники рівня злочинності

1. Злочинність, як і будь-яке інше соціальне явище, можна оцінювати за допомогою якісних і кількісних критеріїв, основними з який є такі: рівень, структура та динаміка.

Рівень злочинності — це її кількісна характеристика, яку вимірюють в абсолютних величинах сумою вчине­них злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на певній території.

2. Виходячи з того, що на будь-якій визначеній тери­ торії проживає різна кількість людей, з метою їх зістав­ лення застосовують коефіцієнти.

При цьому використовують два види основних коефі­цієнтів. По-перше, коефіцієнт розраховують на все на­селення певного регіону, враховуючи неповнолітніх:

К\ =—хЕ, де

З — кількість зареєстрованих злочинів на певній те­риторії за визначений період часу;

Я — число жителів, які проживають на цій території;

Е — визначене число жителів (єдина розрахункова база - 1000, 10000, 100000), відповідно до якого прово­дять розрахунок.

По-друге, коефіцієнт злочинності, розрахований на населення за віком (старші 14 років, тобто особи, ^які досягли мінімального віку кримінальної відпові­дальності).

21

О

• х Е, де

Нстарші 14

О — кількість осіб, виявлених за вчинення злочинів;

Щтрті І4) — кількість жителів, які проживають на пев­ній території у віці від 14 і старші.

Перший коефіцієнт показує інтенсивність злочиннос­ті та як населення страждає від неї, другий є показни­ком кримінальної активності населення. Ці коефіцієнти розраховують не тільки щодо злочинності в цілому, а й щодо кожного окремого виду злочинності, що входить до ЇЇ структури. Крім того, зазначені коефіцієнти може бути застосовано для виявлення або порівняння кримі­нальної активності різних категорій населення (чолові­ків, жінок, молоді, рецидивістів тощо).

3. Оцінюючи рівень злочинності, необхідно врахову­ вати можливий рівень латентної злочинності, тобто тієї, що її не відображено в офіційних статистичних звітах. Латентну злочинність поділяють на два види: сховану і приховувану. Першу не виявлено правоохоронними ор­ ганами в силу специфіки злочинів і ставлення до них потерпілих або з інших причин. Друга не дістає відоб­ раження в статистичних звітах унаслідок неправомір­ них дій правоохоронних органів.

За механізмом реєстрації злочинів розрізняють три види латентності.

Природна латентність —- злочини не реєструють, бо їх не виявлено правоохоронними органами.

Змішана латентність («пограничні ситуації») — злочини не реєструють через неусвідомлення самим потерпілим факту вчинення злочину щодо нього (наприклад шахрайство).

Штучна латентність складається із злочинів, які вияв­ляють і правильно оцінюють співробітники правоохорон­них органів, але свідомо не реєструють з різних причин.

Рівень латентності різних видів злочинів істотно роз­різняється. Найменший ступінь латентності притаман­ний умисним убивствам і умисним тяжким тілесним ушкодженням, а найбільший — крадіжкам, хабарництву, обману покупців та іншим схожим злочинам.

4. Факторами, що зумовлюють латентність злочин­ ності, є:

— небажання розголосу з боку потерпілого;

22

• малозначущість заподіяних злочином збитків;

• відсутність часу в потерпілого;

• невпевненість у реальності покарання злочинця;

• особливі взаємини потерпілого, свідків зі злочинцем;

• страх щодо погроз з боку злочинця;

• дефекти правосвідомості;

• зв'язок потерпілого зі злочинцем.

5. Офіційна кримінально-правова статистика веде об­лік рівня злочинності за такими показниками:

• кількість заяв і звернень потерпілих про злочини;

• кількість порушених кримінальних справ;

• число виявлених осіб, які вчинили злочини;

• кількість кримінальних справ, розглянутих у суді, та прийняті по ним рішення;

• число засуджених осіб, винних у злочинах згідно з вироком, що набрав законної сили.