Тема 27. Поняття і класифікація суб'єктів профілактики злочинності

1. Поняття суб'єктів профілактики злочинності

2. Класифікація суб'єктів профілактики злочинності

3. Органи влади загальної компетенції як суб'єкти профілактики злочинності

4. Неспеціалізовані суб'єкти профілактики злочинності

5. Частково спеціалізовані органи профілактики злочинності

6. Спеціалізовані суб'єкти профілактики злочинності

і. Суб'єктами профілактики злочинності (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, а також по­садові особи (службовці) й окремі громадяни, на яких законом покладено завдання та функції з виявлення, усунення, послаблення, нейтралізації причин та умов, що сприяють існуванню та поширенню злочинності в цілому, її окремих видів і конкретних злочинів, а також утриманню від переходу на злочинний шлях і забезпе­чення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочи­нів (рецидиву).

Діяльність всіх суб'єктів профілактики злочинів має бути організовано таким чином:

— цілеспрямоване здійснення профілактики злочинів як функції;

— зв'язок з елементами системи «по горизонталі» (взаємодія) і «по вертикалі» (підпорядкування);

• неухильне виконання команд головного механізму системи;

• вибір лінії поведінки відповідно до стану об'єкта профілактичного впливу.

2. За місцем у державній і суспільній системі суб'єкти профілактики можуть бути:

~ державні;

~~ недержавні (неурядові), у тому числі підприємства, Установи й організації, громадські об'єднання і спеціалі­зовані формування;

~~ окремі громадяни.

, За завданнями, компетенцією і змістом запобіжної ^Іяльності є такі суб'єкти профілактики:

63

• органи влади загальної компетенції (їх установи, організації, підприємства);

• неспеціалізовані;

• частково спеціалізовані; •••,.-• ••-.-.., ••-..••

• спеціалізовані органи.

3. Відповідно до Конституції забезпечення законнос­ ті, правопорядку, громадської безпеки, а отже, і запобі­ гання злочинам перебувають у спільному віданні держа­ ви та її суб'єктів. Те саме стосується охорони навко­ лишнього природного середовища, загальних питань ви­ ховання та освіти, координації питань охорони здоров'я, захисту сім'ї та молоді, соціального захисту, адміністра­ тивної, трудової, сімейної та інших галузей законодав­ ства, кадрів судових і правоохоронних органів, адвока­ тури, нотаріату. Ці напрями правового регулювання й організаційно-управлінської діяльності тісно пов'язані із запобіганням злочинам.

Представницькі органи держави та ЇЇ суб'єкти прий­мають закони та інші нормативно-правові акти, що ста­новлять правову базу профілактики. У межах своєї ком­петенції органи місцевого самоврядування приймають нормативні акти, пов'язані з профілактикою злочинів, вирішуючи питання місцевого значення щодо охорони громадського порядку.

Президент України та Уряд видають відповідно до своїх повноважень нормативні акти (укази, постанови, розпорядження) щодо запобігання злочинам, згідно з Конституцією та іншими законами України.

4. Неспеціалізовані суб'єкти профілактики злочиннос­ ті — це структури господарювання, установи культури та спорту, засоби масової інформації; органи, що регу­ люють природокористування, міграцію, які здійснюють працевлаштування, пенсійне забезпечення; житлово-ко­ мунальні органи; установи, що надають послуги з про­ ведення дозвілля, та інші органи, які беруть участь у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Хоча діяльність таких суб'єктів профілактики в ряді випадків сприяє запобіганню злочинам, однак такі зав­дання не є особливим напрямом їх діяльності, тож профі" лактичний ефект досягається немов би опосередковано, або шляхом звертання з боку спеціалізованих суб'єктів профілактики до них із конкретними дорученнями.

64

5. До частково спеціалізованих (напівспеціальних) ор­ ганів запобігання злочинам належать установи соціаль­ ного обслуговування, освіти, охорони здоров'я, а також природоохоронні, контрольно-ревізійні та аудиторські організації.

Такі органи дістали назву частково спеціалізованих із метою встановлення межі між ними та неспеціалізова-ними структурами. Останні певною мірою пов'язані з профілактикою злочинності, однак відповідні функції вони виконують, як правило, після звернення відповід­них органів, що ведуть цілеспрямовану боротьбу зі зло­чинністю, або в зв'язку із забезпеченням правопорядку і безпеки серед певної категорії громадян. Частково ж спеціалізовані суб'єкти профілактики мають у межах своїх основних завдань спеціально виокремлену функ­цію профілактики.

6. Спеціалізованими суб'єктами запобігання злочинам є правоохоронні органи, для яких завдання та функції профілактики є головними, пріоритетними. Це органи суду, прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки, юстиції, митна і прикордонна служби, внутрішні війська, наукові й навчальні спеціалізовані юридичні установи. До системи спеціалізованих органів належать деякі спеціалізовані громадські об'єднання (формування), організації недержавних форм власності, що надають охоронні послуги.