- •Тема 2. Мета, завдання, функції та проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи
- •Тема 5. Окремі наукові методи
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності XXI ст. В Україні
- •Тема 13. Соціально-демографічна
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального та біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна зумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб'єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності та боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні та біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні та соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика
- •55. Детермінанти злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика
- •Тема 63. Запобігання злочинам проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика
- •Тема 67. Запобігання злочинам в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Запобігання автотранспортним
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України
Тема 5. Окремі наукові методи
кримінологічного дослідження
Поняття окремих наукових методів кримінологічного дослідження
Види окремих наукових методів кримінологічного дослідження
Характеристика методу аналітичного обстеження
Характеристика соціологічних методів
Метод соціологічного обстеження
Сутність статистичного аналізу • :
Дисперсійний і кореляційний аналіз •.?.
Окремі наукові методи кримінологічних досліджень — це способи та прийоми конкретного дослідження об'єк та чи процесу з метою його оптимального регулювання.
До окремих наукових методів належать:
— аналітичне обстеження (групування і ранжиру- вання);
соціологічне обстеження (контент-аналіз, вибірка, експертні оцінки);
статистичний аналіз (апроксимація, екстраполяція, інтерполяція);
соціологічні методи (анкетування, інтерв'ювання);
функціональний аналіз (дисперсійний і кореляцій ний) тощо.
3. Аналітичне обстеження статистичних даних про злочинність — це групування злочинів. Статистичне групування — це розподіл одиниць сукупності на одно рідні групи, що якісно розрізняються між собою за ти ми чи іншими істотними для певного дослідження оз наками.
Основне завдання групувань у кримінологічному дослідженні — відбити найбільш повний і всебічний кількісний бік у нерозривному зв'язку з якісним, що дозволить показати об'єктивну характеристику злочинності, особи злочинців, жертв злочинів, причин та умов вчинення злочинів і реакції держави та суспільства на них.
Ранжирування злочинів здійснюється за ознакою суспільної небезпеки в плані виявлення ефективності застосування кримінально-репресивних заходів.
12
4. Соціологічні методи — це опитування у вигляді анкетування та інтерв'ювання. • .,.
Опитування — це метод збирання даних про об'єктивні факти, думки, знання тощо, оснований на безпосередній (усне опитування — інтерв'ю} і опосередкованій (письмове опитування — анкетування) взаємодії між дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).
Інтерв'ювання дозволяє збирати інформацію про факти, суб'єктивні судження, мотиви поведінки, установки тощо. Тому особистіший характер відносин між інтерв'юером і респондентом, суб'єктивність оцінок висувають суворі методологічні та методичні вимоги до підготовки і проведення опитування, невиконання яких веде до перекручування результату. Інтерв'ювання використовується не так часто, як анкетування, оскільки воно більш трудомістке.
Виділяють три види інтерв'ю:
формалізоване — за тестом;
фокусоване — вивчається конкретний об'єкт;
— неформалізоване (вільне), без тесту; при цьому необхідно визначитися з переліком інформації з кон кретного завдання.
Анкетне опитування (анкетування) — один з ефективних і широко використовуваних у кримінології методів одержання даних про думки і настрої осіб; рівень знань особами вимог права; їх схильності, симпатії та антипатії; оцінки своїх дій і поведінки інших у тих самих ситуаціях; не зафіксованих в інших документах даних про минуле, про оточення тощо.
Анкетне опитування (анкетування) може бути груповим або індивідуальним.
Метод анкетного опитування застосовують у кілька етапів:
формулювання питань, що випливають із програми дослідження;
розміщення питань в анкеті;
обговорення і рецензування анкети;
пробне опитування;
облік зауважень і підготовка остаточного варіанта анкети; . , ...
ІЗ
— розмноження анкети; --л ,-•:>•,
™ ПОШИрСННЯ І Збір анкет; :: : •-. ,
логічний аналіз анкет;
кодування анкет і складання таблиць;
статистична обробка інформації, зібраної в резуль таті анкетного опитування.
Переваги анкетного методу порівняно з інтерв'юванням полягають у тому, що він дає можливість:
у короткий термін і за невеликих матеріальних ви трат охопити велику групу досліджуваних осіб, одержа ти інформацію «з перших рук»;
швидко провести повторні опитування через пев ний проміжок часу з метою виявлення змін, що відбу лися;
шляхом ретельної розробки, одержання кваліфіко ваних консультацій підготувати питання анкети на ви сокому якісному рівні за змістом і формою;
за необхідності забезпечити ефект анонімності опи туваних.
5. Соціологічне обстеження — це метод дослідження суспільних процесів і явищ. Є такі його різновиди: кон-тент-аналіз, вибірка, експертна оцінка.
Контент-аналіз ~ це прийом оцінки змісту тексту за ключовим словом, яке часто вживається і відображає основний зміст тексту.
Для соціологічного обстеження групи понад 500 осіб, як правило, застосовують вибірковий метод, що оснований на взаємозв'язку і взаємозумовленості якісних характеристик соціальних об'єктів. Висновки про явище в цілому на підставі вивчення його вибірки будуть достовірними в тому разі, якщо вибірка за своїми основними характеристиками є моделлю всієї досліджуваної сукупності фактів. Розрізняють вибірки ймовірні та цілеспрямовані.
Ймовірна (випадкова) вибірка зводиться до того, що кожен елемент сукупності має рівну можливість потрапити у вибірку.
Цілеспрямована — це вибірка, до якої не застосовується принцип ймовірності чи випадковості; її здійснюють за допомогою методів: пропорційної вибірки; основного масиву; типологічної вибірки. За-
14
лежно від мети визначають припустиму точність вибірки.
Метод експертних оцінок полягає в одержанні, обробці та інтерпретації висновків фахівців у певній галузі, теорії та практики з визначених питань, важливих для дослідника. Кількість залучених експертів не перевищує 20—30 осіб. При оцінці висновків зайві думки відкидають.
6. Статистичний аналіз припускає використання та ких способів, як апроксимація, екстраполяція, інтерпо ляція.
Апроксимація (наближення) — це заміна одних математичних об'єктів іншими, простішими, але близькими за суттю до вихідних, наприклад заміна кривих ліній близькими до них ламаними. Це може бути важливо при дослідженні динаміки злочинності.
Екстраполяція означає поширення висновків, отриманих зі спостереження за однією частиною явища, на іншу його частину. Цей метод використовують для короткочасних прогнозів злочинності.
Інтерполяція — це спосіб відновлення показників динамічних рядів, даних про розміри явища, яких з певних причин не було, шляхом обчислення середньої арифметичної простої сусідніх значень відомих рядів динаміки. Інтерполяція дає можливість зробити припущення, що загальна тенденція, яку маємо, мала місце й у той період часу, дані про який було втрачено або ж і не було.
7. Дисперсійний аналіз — це сукупність методів визна чення розмірів частин цілого в дисперсійних системах. Дисперсія в математичній статистиці та теорії ймовір ності є мірою розсіювання величини, за якою спостері гають.
Кореляція — це ймовірна статистична залежність. На відміну від функціональної залежності, кореляція виникає тоді, коли залежність однієї з ознак від іншої ускладнюється низкою випадкових факторів.
Дисперсійний і кореляційний аналіз необхідні при дослідженні злочинності для визначення її зв'язку з причинами та умовами, а також зв'язку між останніми.
15