Тема 75. Запобігання автотранспортним

злочинам •''-''.

1 Особливості профілактики автомототранспортних ' злочинів

2. Загальносоціальні заходи запобігання автотранспортним : злочинам

3. Спеціальні заходи запобігання автотранспортним злочинам

1. Особливості профілактики автотранспортних зло­ чинів пов'язані з необхідністю комплексного впливу на всі елементи системи «людина — автомобіль — дорога». Тому поряд із заходами, що забезпечують дотримання водіями норм безпеки (підбір, навчання, виховання, контроль), необхідні й такі, що забезпечують безпечний рух інших його учасників, зокрема пішоходів, а також заходи, які запобігають та усувають умови виникнення аварійних ситуацій, що залежать від стану доріг і транс­ портних засобів.

2. Загальносоціальні заходи профілактики пов'язані з реалізацією планів соціального й економічного розвит­ ку в сфері автомобілебудування, дорожнього будівницт­ ва, правовиховної роботи серед учасників дорожнього руху. Створені фонди безпеки дорожнього руху сприяють матеріально-технічному забезпеченню систе­ ми безпеки руху.

Велику роботу проводять інженерна служба ДАІ та дорожні організації із забезпечення доріг інформаційно-вказівними знаками, розміткою, огородженнями тощо, що сприяє безпеці руху.

Удосконалюється конструкція автомобілів, розроб­ляються і впроваджуються технічні засоби, що обмежу­ють можливість настання небезпечних наслідків у разі аварії (ремені безпеки тощо).

Найважливіший напрям загальносоціальної профі­лактики пов'язаний із забезпеченням якісної підготовки та підвищення кваліфікації водіїв.

3. Спеціальні заходи профілактики автотранспортних злочинів передбачають:

— контроль за дотриманням правил безпеки руху;

171

• припинення порушень незлочинного характеру, які можуть перерости в автотранспортні злочини;

• виховний і правовий вплив на порушників;

• виявлення та усунення конкретних обставин, що сприяють виникненню аварійної ситуації (стан доріг, транспортних засобів, водіїв);

• виявлення та усунення за матеріалами криміналь­ них справ причин і умов конкретних злочинів;

• правову і виховну роботу з водіями, що обслуго­ вують населення.

Головним суб'єктом спеціальної профілактики є орга­ни ДАІ¹ та громадські інспектори спеціалізованих на­родних дружин. Вони здійснюють правовиховну роботу з безпеки руху серед водіїв на транспортних підприєм­ствах, а також серед населення.

Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

1. Поняття злочинності неповнолітніх (криміноювено- логія)

2. Загальна характеристика рівня, структури і динаміки злочинності неповнолітніх

і. Злочинність неповнолітніх — це сукупність злочи­нів у суспільстві, вчинених особами у віці від 14 до 18 років. Злочинність неповнолітніх розвивається під впливом тих самих чинників, що і злочинність у цілому. Тож при вивченні злочинів особами у віці від 14 до 18 років використовують загальнокримінологічні харак­теристики, показники і категорії. У той же час аналіз має бути спрямовано на виявлення факторів і обставин, що мають значення саме для злочинності неповнолітніх, дозволяють встановити її специфіку й необхідні заходи впливу.

Ефективне запобігання злочинам неповнолітніх у взаємодії з кримінально-правовими заходами впливу на

¹ Докладніше див.: Положення «Про Державну автомобільну інспек­цію МВС України», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 // Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ДАІ. - К., 200. - 270 с.

172

осіб, які їх вчиняють, є умовою безпеки здоров'я підрос­таючого покоління, боротьби з негативними впливами на формування ціннісних орієнтацій і поведінки членів суспільства.

2. Рівень злочинності неповнолітніх зростав до 1995 р. включно, після чого почав поступово знижува­тися за абсолютними показниками (у 1990 р. — 28819, у 1995 р. - 41648, 2000 р. - 37239, 2002 р. - 32335)¹.

Темп її приросту в цілому відставав від темпу при­росту дорослої злочинності.

За даними на 2002 р., питома вага злочинів неповно­літніх у загальному числі зареєстрованих злочинів ста­новила для убивств 17%; тяжких тілесних ушкоджень — 14,6; зґвалтувань — 20,5; розбоїв — 28,9; грабежів — 20,3; крадіжок — 20,6; хуліганства — 8,9%².

Значна частина злочинів неповнолітніх розглядається дорослими як прояв вікової незрілості, бешкетництва. Тому про багато з них не повідомляють до правоохо­ронних органів, що призводить до збільшення їх латент­ності.

Основні ознаки структури злочинності неповнолітніх:

• частка тяжких насильницьких і корисливих на­ сильницьких злочинів неповнолітніх становить 10% і є відносно стабільною;

• переважають крадіжки, грабежі, хуліганство (до 4/5 усіх вчинених злочинів);

• зростає поширеність організованих форм.

Інтенсивність зареєстрованої злочинності неповно­літніх у містах і сільській місцевості приблизно відпо­відає розподілу міського та сільського неповнолітнього населення.

До 70—80% злочинів вчиняються поблизу місця про­живання, навчання, у тому числі безпосередньо в освіт­ніх установах і гуртожитках. У зв'язку з цим збіль-

Злочинність в Україні: Статистичний збірник. — К.: Державний комітет статистики України, 2000. — 100 с.; Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2002 рік. — К.: МВС України, Департамент інформаційних технологій, 2003. — 120 с.

Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2002 рік. — К.: МВС України, Департамент інформаційних технологій, 2003. — 120 с.

173

шуються можливості профілактики, припинення та роз­криття таких злочинів.

Частка кримінально-правового рецидиву в структурі злочинності неповнолітніх є нижчою, аніж у дорослих. За експертними оцінками, є високим реальний рівень повторного вчинення злочинів після застосування до неповнолітніх заходів, що заміняють кримінальне пока­рання.

До негативних тенденцій розвитку злочинності непов­нолітніх належать:

• організованість злочинності неповнолітніх (з одно­ го боку — за прикладом дорослих, з іншого — за допо­ могою дорослих);

• збільшення темпів зростання;

• зростання питомої ваги в структурі загальної зло­ чинності;

• збільшення злочинів, пов'язаних із наркотиками;

• зростання технічної оснащеності.