Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування

1. Основи кримінологічного прогнозування

2. Метод екстраполяції

3. Метод моделювання

4. Метод експертних оцінок

1. Під час прогнозування застосовують три основних методи:

• екстраполювання (екстраполяцію);

• експертну оцінку; ^!

• моделювання.

2. Сутність методу екстраполяції полягає у вивченні історії прогнозованого об'єкта і перенесенні закономір­ ностей його розвитку в минулому і сьогоденні на май­ бутнє. Для цього формують динамічні ряди за роками певного періоду, що безпосередньо передує прогнозова­ ному, який відображає спрямованість, характер і темп таких змін, на основі абсолютних даних та узагальнених показників.

Точність екстрапольованих прогнозів є тим вищою, чим коротшим є період прогнозування. Також вагоме значення має ступінь стабільності параметрів певного ^виду злочинів. Обов'язково враховують невідповідність статистичної і реальної картини, зважаючи на латент­ність.

Недоліки цього методу полягають у тому, що його ре­зультати найбільш ймовірні тільки у найближчому май-

75

бутньому (один-три роки). Зі збільшенням терміну про­гнозування помилки в оцінках зростають.

3. Моделювання — це розробка системи математичних формул, що описують динаміку злочинності з урахуван­ ням взаємодії комплексу факторів, що істотно впли­ вають на неї. Цей метод прогнозування злочинності ґрунтується на модельно-кібернетичному експерименті, який передбачає функціонування об'єкта, що вивчаєть­ ся у певних умовах у певний час.

Перевагою цього методу є те, що він дозволяє абстра­гуватися від незначних і неістотних властивостей про­гнозованого явища і зосередити увагу на найважливі­ших сторонах об'єкта дослідження.

У дослідженнях соціальних процесів модель найчас­тіше є в логічній або знаковій формі. Найпоширеніши­ми є математичні моделі.

4. Експертна оцінка полягає в узагальненні думок наукових і практичних працівників, спеціально відібра­ них за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань тощо, про майбутні характеристики злочинності чи деякі її види, а також про процеси та явища, що інтенсивно впливають на її тенденції. Цінність методу полягає передусім у тому, що висококваліфікований фа­ хівець, висловлюючи свою думку про прогнозоване яви­ ще чи події, використовує не лише офіційні дані, а й свої досвід, інтуїцію та професійні навички.

Тема 33. Види кримінологічного прогнозування

1. Класифікація кримінологічних прогнозів за часом

2. Короткострокове прогнозування

3. Середньострокове прогнозування

4. Довгострокове прогнозування

і. Кримінологічні прогнози залежно від терміну пе­редбачення поділяють на:

• короткострокові;

• середньострокові;

• довгострокові.

2. Мета короткострокового прогнозування,(1 --2 роки)

76

полягає у науковому передбаченні тенденцій, законо­мірностей та конкретних варіантів змін злочинності в найближчому майбутньому за основними показниками. На цій основі розробляють короткострокові прогнози, що визначають спрямованість запобігання злочинності. У практичній діяльності зазвичай застосовують над-короткострокові прогнози, що охоплюють досить неве­ликі відрізки часу (доба, тиждень, місяць чи квартал). Вони дістали назву оперативних прогнозів. Такий про­гноз зручний у роботі міських і районних органів внут­рішніх справ, особливо у зв'язку з проведенням масо­вих заходів (наприклад, мітинги, свята, спортивні захо­ди тощо).

3. Середньострокове прогнозі/втиш передбачає період від 2 до 5 років. На відміну від короткострокових про­ гнозів воно спрямовано на більш віддалену перспективу і визначає стратегію боротьби зі злочинністю.

Середи ьострокові прогнози дають змогу:

• інформувати суб'єктів боротьби зі злочинністю про можливий вплив програмних великомасштабних еконо­ мічних і соціальних заходів на злочинність;

• максимально використовувати профілактичний по­ тенціал таких заходів і в той же час обмежити небажа­ ний із кримінологічного погляду можливий вплив їх негативних процесів;

— визначити, з урахуванням розвитку соціальних процесів, мету і завдання профілактики, її пріоритетні напрями, оцінити в комплексі її можливості та резерви на прогнозований період;

— завчасно підготувати достатнє ресурсне забезпечен­ ня профілактики її інших напрямів боротьби зі злочин­ ністю.

4. Довгострокове прогнозування розраховано на тер­ мін понад 5 років і базується на аналізі загальних зако­ номірностей розвитку суспільства в цілому, зв'язку рів­ ня і структури злочинності з рівнем соціально-еконо­ мічного і культурного розвитку суспільства.

Довгострокові кримінологічні прогнози в наш час мо­жуть давати оцінки лише загалом деяких основних тен­денцій у розвитку злочинності, її причин і умов залеж­но від змін у суспільстві. Такі прогнози головним ^чином залежать від ступеня точності відображення в

77

загальних соціальних прогнозах тенденцій тих процесів і явищ, що найбільш інтенсивно впливають на злочин­ність.