Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації

1. Поняття причин злочинності

2. Поняття умов злочинності

3. Групи умов злочинності ' ' -

4. Види детермінації

і. Причини злочинності — це соціально-психологічні обставини, які безпосередньо зумовлюють і відтворю­ють злочинність і злочини як свій закономірний наслі­док.

2. Умови злочинності — це комплекс явищ, які самі по собі не можуть спричинити злочинність, але є певни­ ми обставинами, що сприяють її виникненню та існу­ ванню. ^:

42

3. Умови злочинності поділяють на три основні групи:

• супутні — утворюють загальне тло подій і явищ, обставини місця і часу;

• необхідні — без таких умов подія могла б не на­ стати;

• достатні — сукупність усіх необхідних умов.

4. Усі види взаємозв'язку явищ прийнято називати детермінізмом.. У цьому змісті причинність розуміють як один із різновидів детермінації. Окрім причиннос­ ті ще є такі різновиди взаємозв'язку явищ природи та суспільства:

• зв'язок у часі, який відображає взаємодію явищ чи процесів за принципом «раніше — пізніше». Такий взаємо­ зв'язок відрізняється наявністю значної кількості по­ дій та вчинків. Наприклад, злочинній дії, як уже вчине­ ному факту (наслідку), передує низка тимчасових ета­ пів: виношування задуму, вибір об'єкта посягання, зна­ рядь вчинення злочину, розподіл ролей між співучас­ никами, ухвалення рішення про початок злочинних дій тощо;

• зв'язок у просторі, який відображає тенденції зло­ чинності на території, поширеність тих чи інших ви­ дів злочинності залежно від соціальних, географічних, етнографічних та інших чинників в окремих регіонах країни;

• зв'язок явищ і процесів, який визначає зумовленість одного явища чи процесу іншим. У кримінології це пояснюється тим, що зі зміною стану окремих видів (категорій, груп) злочинів змінюються стан і структура всієї злочинності;

• функціональний зв'язок, який визначає математичну залежність двох величин — незалежної перемінної та Функції. За зміною першої відбувається суворо визначе­ на зміна іншої;

• кореляція — такий багатофакторний зв'язок у ма­ сових явищах і процесах, за якого зміни в одному ряді факторів у бік зростання чи зменшення зумовлюють

міни в іншому. Коефіцієнт кореляції визначається по­казниками тісноти зв'язку (від 0 до 1).

43

Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності

1. Підстави класифікації причин і умов злочинності

2. Класифікація за механізмом дії

3. Класифікація за рівнем функціонування ;

4. Класифікація за змістом

5. Класифікація за природою виникнення

6. Класифікація за близькістю до події

7. Класифікація за джерелами походження

і. Складна структура злочинності, ЇЇ зв'язок із багать­ма сторонами громадського життя зумовлює необхід­ність класифікації її причин. Правильний вибір ознак, які лежать в основі такої класифікації, має важливе нау­кове та практичне значення.

У кримінологічній літературі виділяють такі підстави класифікації причин та умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела походження тощо.

2. За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяють на причини, умови та криміногенні чинники.

3. За рівнем функціонування криміногенні детермі­ нанти класифікують на причини та умови:

• злочинності в цілому (загальні причини);

• видів (категорій, груп) злочинів (спеціальні при­ чини);

• окремих злочинів (конкретні причини);

Зазначені рівні причин злочинності є досить тіс­но взаємозумовленими. Процес взаємозв'язку просте­жується як від першого (більш загального) рівня до остан­нього (конкретного), так і навпаки, від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальненої характеристики причинного комплексу злочинності в цілому.

4. За змістом криміногенні детермінанти поділяють на соціальна-економічні, політичні, психологічні, соціаль­ но-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінські та ін.

Найбільш визначальними причинами злочинності та вчинення окремих злочинів є явища соціальна-психоло-

гічного характеру, а саме — криміногенне деформована суспільна й індивідуальна психологія, яка суперечить загальноприйнятим моральним правилам поведінки, принципам міжнародного, конституційного та кримі­нального права.

5. За природою виникнення розрізняють об'єктивні, об'єктивно-суб'єктивні та суб'єктивні детермінанти зло­ чинності. Перша група чинників формується, як прави­ ло, незалежно від волі людей,_ і тому такі обставини неможливо одразу ж усунути, їх можна тільки нейтра­ лізувати, блокувати, локалізувати, перешкоджати їх розвитку та криміногенному впливу. Об'єктивними за своєю природою можуть бути, наприклад, економічна і політична криза в державі, значний рівень безробіття тощо.

Більшість чинників причинного комплексу має суб'єк­тивний, об'єктивно-суб'єктивний характер із перевагою об'єктивного або суб'єктивного.

6. За близькістю до події злочину чи до їх визначеної сукупності причини та умови поділяють на найближчі та віддалені, безпосередні та опосередковані.

7. Причини та умови злочинності класифікують та­ кож за джерелами походження на внутрішні та зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов'язані з внут­ рішніми суперечностями конкретного суспільства, зоб- нгшні — мають міжнародний характер.