Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів

1. Загальні положення

2. Характеристика за статтю

3. Характеристика за віком

4. Характеристика за рівнем освіти та професійною підготовкою

5. Соціально-рольова характеристика ^:

1. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів свідчить, що більшість із них можна віднести до категорій ситуа­тивних і нестійких злочинців. Разом із тим, певна їх частина, як і осіб, які вчиняють необережні злочи­ни інших видів, є близькою за своїми особистісними

168

якостями, систематичністю і злісністю порушень до ти­пу злісних злочинців.

2. За статтю серед водіїв переважають чоловіки (97—98%). Останніми роками є тенденція до зростання частки жінок серед водіїв, що вчиняють необережні злочи­ ни, за рахунок збільшення числа жінок — водіїв автомобілів.

Міжстатеві характеристики в структурі контингенту учасників автотранспортних злочинів відносно стабіль­ні, оскільки пов'язані з психологією жінок-водіїв. Ос­танні відрізняються меншою кількістю випадків управ­ління в стані сп'яніння, належним дотриманням правил дорожнього руху.

3. За віком найбільшу частку серед водіїв, що вчини­ ли автотранспортні злочини, становлять 18—24-річні особи. Це зумовлено невеликим досвідом керування ав­ томашиною у поєднанні з завищеною впевненістю у своїх психофізіологічних можливостях, схильністю до пустощів як засобу демонстрації своїх можливостей, частішим вживанням спиртних напоїв.

4. За освітою та професійною підготовкою серед зло- чинців-водіїв переважають особи з неповною середньою освітою і зниженою професійною кваліфікацією. Особ­ ливо слабка професійна кваліфікація у водіїв власних автомобілів, на частку яких припадає 60% ДТП. 62% водіїв приватного автотранспорту і 52% водіїв мотоцик­ лів допускають ДТП у нетверезому стані.

5. За соціально-рольовою характеристикою учасники автотранспортних злочинів не мають істотних відмін­ ностей від законослухняних учасників руху. Є лише ви­ сока частка осіб серед водіїв-професіоналів, які неодно­ разово змінювали місце роботи. Частка осіб, не зайнятих суспільне корисною працею, серед водіїв є невеликою — 3%.

Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів

1. Причини та умови, пов'язані з людським фактором

2. Причини та умови, пов'язані з автомобілем і дорогою

1. Криміногенні умови автотранспортних злочинів кла­сифікують за системою: людина — автомобіль — дорога.

169

Умови, пов'язані з людським фактором, тобто учасни­ками дорожнього руху, пов'язані, у першу чергу, з без­карністю за попередні адміністративні правопорушення. Істотно впливають на криміногенність людського фак­тору автотранспортних злочинів психофізіологічні влас­тивості осіб, які керують транспортними засобами (роз­бещеність, безвідповідальність, зневага до заборон і від­сутність самодисципліни).

Слабка професійна підготовка водіїв в автошколах, а для пішоходів — пропаганда правил безпеки в освітніх установах, трудових колективах і за місцем проживан­ня, недоліки системи перепідготовки водіїв-автолюбите-лів в автогосподарствах також впливають на формуван­ня низької культури поведінки на автошляхах.

2. До умов, що сприяють створенню і реалізації ава­рійної обстановки та стосуються машини і дороги, на­лежать:

• неналежний стан доріг; порушення безпечних нор­ мативів ширини проїзної частини, розмітки, розв'язок, переходів;

• недоліки конструкції автотранспортних засобів, які утруднюють керування або обмежують можливості спо­ стереження, що спричиняє підвищену втому водія;

• довгострокова експлуатація транспортного засобу;

• невикористання водієм і пасажирами правил, які зменшують ризик аварійної обстановки чи її тяжких наслідків;

• помилки у виборі режиму регулювання дорожнім рухом і технічних засобів для цього;

• порушення нормативів робочого часу водіїв;

• недостатній контроль за станом автотранспортних засобів, доріг і технічних засобів регулювання руху;

• недоліки дисциплінарної, адміністративно-правової та кримінально-правової боротьби з порушеннями пра­ вил безпеки руху;

• неправильна поведінка пішоходів;

• несвоєчасне надання співробітниками ДАІ та брига­ дами швидкої медичної допомоги потерпілим на місці аварій;

• брак необхідних засобів для евакуації потерпілих і пошкодженого автотранспорту;

• корупція серед співробітників ДАІ.

170