Тема 62. Кримінологічна характеристика

злочинів проти основ національної безпеки держави

1. Поняття державної злочинності

2. Загальна характеристика рівня, структури і динаміки державної злочинності

3. Причини та умови державної злочинності

1. Злочини проти основ національної безпеки (держав -^на злочинність) — це сукупність злочинів, які посягають

143

на державний і конституційний лад України, вчинених за певний проміжок часу на території країни в цілому чи в окремих її регіонах.

У чинному Кримінальному кодексі України ці злочи­ни закріплено в розділі І Особливої частини «Злочини проти основ національної безпеки України».

Державні злочини становлять серйозну загрозу для держави. Вони можуть заподіяти незворотну матеріаль­ну і моральну шкоду, послабити обороноздатність та економіку країни, забрати життя сотень людей і в кін­цевому підсумку сприяти насильницькому поваленню конституційного ладу держави.

2. Кримінологічна оцінка рівня, структури і динаміки державної злочинності залежить від багатьох соціально-економічних, політичних і морально-етичних чинників, які зумовлюють цей феномен на різних історичних ета­пах, змін у кримінальному законодавстві, статистичної точності відображення подій і фактів, а також активнос­ті та ефективності дій правоохоронної системи.

Державна злочинність в Україні за абсолютними та відносними показниками стоїть на одному з останніх місць серед інших видів злочинності. У 2000—2003 ро­ках її питома вага становила 0,1—0,5% від усієї злочин­ності в країні.

Соціальна криза в Україні спричинила інтенсивний розвиток негативних соціальних процесів криміноген­ного характеру:

1. недосконале законодавство, що певною мірою зу­ мовлено прорахунками, а в значній її частині — проник­ ненням кримінальних елементів до державних структур, лобіювання формування правового середовища, ство­ рює найбільш благодійний режим для кримінальної діяльності;

2. недостатнє фінансування органів державного уп­ равління, в тому числі правоохоронних, впливає на:

• зниження ефективності роботи міліції та прокура­ тури, зменшення числа енергійних кадрів із достатнім професійним досвідом;

• неефективне функціонування пенітенціарної систе­ ми, погіршення умов утримання засуджених, послаб­ лення виконавчої функції та посилення криміногенного впливу цієї системи;

144

3. неефективний і несправедливий розподіл націо­ нальних багатств та сукупного громадського продукту;

4. розшарування суспільства, інтенсивне зростання соціальної нерівності. В абсолютній більшості джерелом багатства є протиправна діяльність. Це своєю чергою зумовлено негативною оцінкою суспільних інститутів, зниженням авторитету закону та інших нормативних актів державної влади, розвитком корупції у державних структурах, в тому числі у вищих ешелонах влади;

5. падіння рівня виробництва, що є причиною виник­ нення і зростання безробіття, різкого зниження рівня життя більшості населення, негативних явищ, які бага­ торазово посилює експансія західної культури і розви­ ток ідеології споживача;

6. зростання пияцтва і наркоманії. Ці процеси, з од­ ного боку, нейтралізують незадоволеність рівнем життя та державною владою (невипадково антиалкогольна компанія стала провісником кінця правління М. Горба- чова). З іншого, — вживання спиртного та наркотиків неминуче повертають до негативів — зростання злочин­ ності, деградації населення;

7. ідеологічна криза, коли втрачає сенс будь-яка ідея (соціальна чи національна);

8. криза системи навчання та виховання підлітків (сім'ї, шкільного навчання, системи спортивних секцій та центрів дозвілля), зумовлена як економічними, так і ідеологічними чинниками;

9. погіршення здоров'я нації (фізичного, психічного, морального), неефективність функціонування системи профілактики різних захворювань (в тому числі психіч­ них відхилень);

10) кримінальна самодетермінація, що полягає у втягненні громадян у кримінальну діяльність представ­ никами злочинного світу, створення за допомогою ко­ рупції, лобіювання або актів тероризму максимально придатної для злочинної діяльності ідеологічної, еконо­ мічної, соціальної, правової ситуації в країні.

3. Об'єктивні причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів проти держави, перебувають у тісній взаємодії із суб'єктивними, тобто особливостями особи зло­чинців. Така особа, потрапляючи в криміногенну ситуа­цію, отримує могутній поштовх до вчинення суспільне

¹⁰-4-1959 ₁₄₅

небезпечних дій і за наявності відповідних умов реалі­зує злочинний намір.

Аналіз державної злочинності свідчить, що причини, які ЇЇ породжують, мають характер:

— інформаційно-ідеологічного впливу на особу ззов­ ні;

— незадоволеності особи обставинами життя, які склалися на певному етапі розвитку суспільних відно­ син;

• незгоди з офіційно проведеною політикою уряду в цілому або з окремих питань;

• незадоволеності діяльністю органів влади тощо.