Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом

1 Підстави класифікації заходів профілактики злочинності

2. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видом

3. Характеристика соціально-економічних заходів

4. Характеристика організаційно-управлінських заходів

5. Характеристика ідеологічних заходів

6. Характеристика соціально-психологічних заходів

7. Характеристика медичних і психолого-педагогічних заходів

8. Характеристика технічних заходів

9. Характеристика правових заходів

і. Заходи профілактики злочинності класифікують за такими підставами: соціальним рівнем запобіжної діяльності; обсягом (масовістю охоплення); територі­альним масштабом; етапами впливу на об'єкт профілак­тики; спрямованістю, видом (змістом) впливу; суб'єк­том розробки та застосування.

2. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом (змістом) їх дії дає можливість поділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та обсягів на:

• соціально-економічні;

• організаційно-управлінські;

• ідеологічні;

• соціально-психологічні;

• медичні та психолого-педагогічні;

• технічні;

• правові.

3. Заходи соціально-економічного характеру впли­ вають на усунення, послаблення і нейтралізацію кримі­ ногенних факторів, пов'язаних із падінням життєвого рівня населення, кризовими явищами у виробництві та соціальній сфері.

До них належать:

~~ заходи соціального захисту незахищених верств на­селення;

59

• заходи оздоровлення економіки та стабілізації си­ туації в цілому;

• заходи боротьби з безвідповідальністю та безгоспо­ дарністю, безробіттям, поліпшення обліку, збереження,

збереженням майна, стягнення і зборів та інших

зменшення непродуктивних втрат І своєчасне їх вияв­лення, контролю за збитків із винних;

• забезпечення сплати податків платежів;

• підбір кадрів тощо.

4. До організаційно-управлінських заходів належать удосконалення державного і громадського соціального контролю за роботою апаратів управління для того, щоб обмежити масштаби недоліків і порушень, які сприяють існуванню та розвитку корисної, економічної, посадової (службової) та іншої злочинності.

Під організаційно-управлінською діяльністю слід розу­міти організаційний процес (динаміку) профілактики злочинності, що передбачає:

• інформаційне забезпечення;

• виявлення і аналіз проблем;

• формування мети і постановку завдань;

• безпосереднє організаційне забезпечення конкрет­ них завдань і реалізацію запланованих заходів;

• взаємодію і координацію суб'єктів профілактики;

• внесення коректив та змін на основі оцінки ефек­ тивності результатів і нових потреб практики;

• правове забезпечення;

• ресурсне забезпечення (вирішення кадрових, фі­ нансово-економічних, матеріально-технічних та інших питань зі створення умов для нормальної діяльності системи профілактики злочинності).

Перелік елементів процесу не є вичерпним, а послі­довність їх зазначення — умовна.

Велике значення мають організаційно-управлінські заходи у сфері правоохоронної діяльності: їх координа­ція, спеціалізація щодо окремих видів злочинності, інформаційне, методичне, кадрове, ресурсне забезпечен­ня профілактичних функцій тощо.

5. Під ідеологічними заходами розуміють такі, що усу­ вають або обмежують криміногенні фактори шляхом формування у членів суспільства моральної позиції,

60

орієнтованої на базові загальнолюдські цінності: заходи, що формують у громадській думці нетерпимість до зло­чинів та інших правопорушень, заходи підвищення культури людей.

6. Соціально-психологічні заходи спрямовані на фор­ мування в країні, окремих регіонах і місцевостях, у се­ редовищі окремих категорій і груп населення громад­ ського спокою, впевненості у власній безпеці, готовнос­ ті до взаємодопомоги, взаємопідтримки у важких жит­ тєвих ситуаціях, довіри до правоохоронних органів, го­ товності допомагати їм. Значна частина таких заходів здійснюється через інститути соціального виховання, зокрема, освітні установи, засоби масової інформації тощо.

7. Медичні та психолого-педагогічні заходи профілак­ тики передбачають:

• запобігання поширенню хвороб, що становлять небезпеку для оточення; лікування і ресоціалізацію осіб, які страждають на такі хвороби;

• протидію поширенню форм поведінки, пов'язаної із соціальною дезадаптованістю і відтворенням злочин­ ності, — бродяжництвом, проституцією, пияцтвом, сер­ йозними побутовими конфліктами тощо; соціальну, психолого-педагогічну, медичну допомогу носіям зазна­ чених форм поведінки.

8. До технічних заходів належать різні засоби та при­ строї, що:

• ускладнюють підроблення кількісних або якісних показників під час виробництва, реалізації, збереження, транспортування матеріальних цінностей; фальсифіка­ цію банківських операцій;

• перешкоджають проникненню до сховищ, жилих або службових приміщень із метою вчинення крадіжок;

• протидіють виникненню аварійних ситуацій на ви­ робництві та транспорті, викраденню, виникненню по­ жеж тощо.

Це також різні вимірювальні прилади, автомати для фіксування виробничих процесів, визначення якості та кількості випущених і реалізованих товарів, зупинки механізмів у разі виникнення аварійних ситуацій; засо­би охоронної сигналізації, запірні пристрої; освітлю-

61

вальні прилади в громадських місцях; пристрої швидко­го виклику працівників міліції.

9. Правові заходи запобігання злочинності ство­рюють правову базу для розробки і застосування усіх зазначених вище видів заходів профілактики та перед­бачають:

— удосконалення кримінальної, адміністративної, трудової, цивільної, сімейної та інших галузей зако­ нодавства для забезпечення оптимальних умов для виявлення, усунення, ослаблення, нейтралізації при­ чин і умов злочинів, загальної та індивідуальної пре- венції, ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочи­ нів;

• встановлення й удосконалення правових заборон і обмежень, які сприяють запобіганню та припиненню виникнення умов для злочинів;

• встановлення та удосконалення адміністративно- правових норм, спрямованих на припинення процесу формування звичок і стереотипів поведінки, які за пев­ них обставин чи ситуацій можуть привести до вчинення злочину;

• запровадження й удосконалення кримінально-пра­ вових норм подвійної превенції, спрямованих на те, щоб не допустити тяжких і особливо тяжких злочинів шля­ хом притягнення до відповідальності осіб, які створили ситуацію для реалізації злочинного наміру;

• запровадження та удосконалення норм, що заохо­ чують припинення дій злочинців і самозахист від них;

— заохочення добровільної відмови від доведення злочину до кінця;

• заохочення повного виявлення і розкриття злочи­ нів;

• правову регламентацію діяльності суб'єктів профі­ лактики;

• виховання правосвідомості для того, щоб досягти рівня дотримання правових норм за особистим переко­ нанням;

• виховання профілактичної активності громадян, їх готовності допомагати в боротьбі зі злочинністю;

— нормативне закріплення стандартів безпеки від злочинів.

62