Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю

1. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії ООН

2. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочин­ ністю по лінії неурядових міжнародних організацій

3. Міжнародне співробітництво МВС України

4. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії Інтерполу

і. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочин­ністю — це об'єднання зусиль держав та інших учасни­ків міжнародних відносин із метою підвищення ефек­тивності запобігання злочинам, боротьби з ними і ви­правлення правопорушників.

Таке міжнародне співробітництво у наш час здійс­нюється на трьох рівнях:

1. двосторонньому;

2. регіональному;

3. у рамках багатосторонніх угод (договорів).

2. Суб'єктами діяльності з міжнародного співробіт­ництва в боротьбі зі злочинністю є також неурядові ор­ганізації: Міжнародна асоціація кримінального права (МАКП), Міжнародне кримінологічне співтовариство (МКС), Міжнародне співтовариство соціального захис­ту (МССЗ) і Міжнародний кримінальний і пенітенціар­ний фонд (МКПФ).

Міжнародну асоціацію кримінального права засновано в 1924 р. Вона вивчає злочинність, її причини і засоби боротьби з нею, займається порівняльними криміналь­но-правовими дослідженнями, організовує проведення міжнародних конгресів із проблем кримінального права, консультує ООН, ЮНЕСКО та інші міжнародні орга­нізації.

Міжнародне кримінологічне співтовариство (асоціа­цію) ~ засновано в 1934 р. Воно безпосередньо займа-

91

ється забезпеченням співробітництва в боротьбі зі злочин­ністю, поєднує національні інститути і фахівців із кри­мінології. МКС має консультативний статус ЕКОСОР, ООН і ЮНЕСКО, вивчає причини злочинності на між­народному рівні, організовує кримінологічні конгреси, семінари, колоквіуми, публікує їх матеріали, сприяє на­ціональним кримінологічним інститутам, є засновником і розпорядником стипендій і премій для стимулювання кримінологічної науки.

Аналогічну роботу зі свого профілю проводять МССЗ і МКПФ.

їх роботу спрямовує Міжнародний комітет з коорди­нації (МКК, так званий «комітет чотирьох»), який син­тезує всі основні дослідження, працюючи в контакті з Віденським центром ООН. Фактично він діє з 1960 р., а юридичне — з 1982 р.

МКС — одна із найвпливовіших міжнародних органі­зацій, які займаються питаннями забезпечення співро­бітництва в боротьбі зі злочинністю. Це об'єднання на­ціональних інститутів і спеціалістів. Головна мета МКС, згідно з Уставом організації, — сприяти вивченню зло­чинності на міжнародному рівні, об'єднуючи для цього зусилля вчених і фахівців-практиків у сфері криміноло­гії, криміналістики, психології, соціології та інших дис­циплін.

3. Міжнародне співробітництво МВС України в сфе­рі боротьби зі злочинністю ведеться за трьома напря­мами:

• у рамках підписання міжурядових угод;

• участь вітчизняних представників у роботі міжна­ родних організацій;

• безпосереднє встановлення міжвідомчих контактів зі спеціальними підрозділами інших країн.

Організацію Об'єднаних Націй створено в жовтні 1945 р. За Статутом на неї покладено відповідальність за міжнародне співробітництво між державами з усіх актуальних проблем. Безпосередньо питаннями співро­бітництва країн у боротьбі зі злочинністю займається один з органів ООН — Економічна і Соціальгш Рада (ЕКОСОР), у структурі якої в 1950 р. було засновано Комітет експертів із запобігання злочинам і поводження з правопорушниками. У 1971 р. його було перетворено

92

на Комітет із питань запобігання злочинності та бороть­би з нею, у 1993 р. — на Комісію із запобігання злочин­ності і кримінального судочинства.

Комісія (комітет) надає ЕКОСОР рекомендації та пропозиції, спрямовані на більш ефективну боротьбу зі злочинністю і гуманне поводження з правопорушни­ками.

Генеральна Асамблея ООН поклала на цей орган функцію підготовки один раз у 5 років конгресів ООН із запобігання злочинності та поводження з правопорушни­ками. Конгреси ООН відіграють провідну роль у вироб­ленні міжнародних правил, стандартів і рекомендацій із питань запобігання злочинам і кримінального судочин­ства. До теперішнього часу було проведено 10 конгресів.

4. Особливе місце в міжнародному співробітництві посідає Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол), яку було створено в 1923 р. у Відні спочат­ку як міжнародну комісію кримінальної поліції.

Із неурядової організації Інтерпол перетворився на міжурядову і нині об'єднує понад 170 держав. Вищим органом Інтерполу є Генеральна асамблея, сесії якої проходять один раз на рік. Виконавчий комітет фор­мується з представників регіонів. Постійно діючим апа­ратом є секретаріат. Для наукового опрацювання доку­ментів існує інститут радників.

На відміну від інших міжнародних організацій, Інтер­пол має національні центральні бюро (НЦБ) та відділи Інтерполу в кожній країні. Відповідно до статуту Інтер­пол забезпечує і розвиває взаємне співробітництво ор­ганів кримінальної поліції в межах чинного законодав­ства, створює і розвиває установи, що можуть сприяти запобіганню злочинам. Основна його робота — організа­ція співробітництва по конкретних кримінальних спра­вах шляхом прийому, аналізу і передання інформації від НЦБ і для них. Кожне НЦБ підтримує постійні зв'язки зі своїми правоохоронними органами, а на між­народному рівні — із НЦБ інших країн і з Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Головними напрямами діяльності Інтерполу є проти­дія:

• організованій злочинності;

• наркобізнесу; >

93

• міжнародному тероризму; • = -

• сексбізнесу та торгівлі людьми; . ••> •• ••:•',

• фальшивомонетництву; . ••':*.-

— злочинам у сфері інтелектуальної власності. Основні напрями міжнародного співробітництва в бо­ ротьбі зі злочинністю:

• підписання та реалізація договорів про боротьбу зі злочинами, які становлять міжнародну небезпеку;

• надання правової допомоги з кримінальних справ, враховуючи екстрадицію;

• розробка міжнародних норм і стандартів, які забез­ печують захист прав людини у сфері правопорядку;

• регламентація питань національної та міжнародної злочинності;

— взаємодія у виявленні, запобіганні та розкритті злочинів.

Реалізація основних положень міжнародного співро­бітництва в боротьбі зі злочинністю здійснюється в та­ких формах:

• обмін інформацією про злочини, які готуються або вже вчинені, та причетних до них осіб;

• виконання запитів на проведення оперативно-роз- шукових заходів і слідчих дій;

• розшук осіб, які приховуються від кримінального переслідування чи виконання вироку, а також осіб, які зникли без вісті;

• обмін інформацією про нові види наркотичних за­ собів або наркотичних речовин, які з'явилися в незакон­ ному обігу, про технологію їх виготовлення, а також про нові завдання дослідження та ідентифікації нарко­ тичних і психотропних речовин;

• обмін досвідом роботи, в тому числі проведення стажування, консультацій і семінарів;

• обмін законодавчими та іншими нормативно-пра­ вовими актами.

94

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

' ^