- •Тема 2. Мета, завдання, функції та проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи
- •Тема 5. Окремі наукові методи
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності XXI ст. В Україні
- •Тема 13. Соціально-демографічна
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального та біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна зумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб'єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності та боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні та біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні та соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика
- •55. Детермінанти злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика
- •Тема 63. Запобігання злочинам проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика
- •Тема 67. Запобігання злочинам в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Запобігання автотранспортним
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України
Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії ООН
Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочин ністю по лінії неурядових міжнародних організацій
Міжнародне співробітництво МВС України
Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії Інтерполу
і. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю — це об'єднання зусиль держав та інших учасників міжнародних відносин із метою підвищення ефективності запобігання злочинам, боротьби з ними і виправлення правопорушників.
Таке міжнародне співробітництво у наш час здійснюється на трьох рівнях:
двосторонньому;
регіональному;
у рамках багатосторонніх угод (договорів).
2. Суб'єктами діяльності з міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю є також неурядові організації: Міжнародна асоціація кримінального права (МАКП), Міжнародне кримінологічне співтовариство (МКС), Міжнародне співтовариство соціального захисту (МССЗ) і Міжнародний кримінальний і пенітенціарний фонд (МКПФ).
Міжнародну асоціацію кримінального права засновано в 1924 р. Вона вивчає злочинність, її причини і засоби боротьби з нею, займається порівняльними кримінально-правовими дослідженнями, організовує проведення міжнародних конгресів із проблем кримінального права, консультує ООН, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації.
Міжнародне кримінологічне співтовариство (асоціацію) ~ засновано в 1934 р. Воно безпосередньо займа-
91
ється забезпеченням співробітництва в боротьбі зі злочинністю, поєднує національні інститути і фахівців із кримінології. МКС має консультативний статус ЕКОСОР, ООН і ЮНЕСКО, вивчає причини злочинності на міжнародному рівні, організовує кримінологічні конгреси, семінари, колоквіуми, публікує їх матеріали, сприяє національним кримінологічним інститутам, є засновником і розпорядником стипендій і премій для стимулювання кримінологічної науки.
Аналогічну роботу зі свого профілю проводять МССЗ і МКПФ.
їх роботу спрямовує Міжнародний комітет з координації (МКК, так званий «комітет чотирьох»), який синтезує всі основні дослідження, працюючи в контакті з Віденським центром ООН. Фактично він діє з 1960 р., а юридичне — з 1982 р.
МКС — одна із найвпливовіших міжнародних організацій, які займаються питаннями забезпечення співробітництва в боротьбі зі злочинністю. Це об'єднання національних інститутів і спеціалістів. Головна мета МКС, згідно з Уставом організації, — сприяти вивченню злочинності на міжнародному рівні, об'єднуючи для цього зусилля вчених і фахівців-практиків у сфері кримінології, криміналістики, психології, соціології та інших дисциплін.
3. Міжнародне співробітництво МВС України в сфері боротьби зі злочинністю ведеться за трьома напрямами:
у рамках підписання міжурядових угод;
участь вітчизняних представників у роботі міжна родних організацій;
безпосереднє встановлення міжвідомчих контактів зі спеціальними підрозділами інших країн.
Організацію Об'єднаних Націй створено в жовтні 1945 р. За Статутом на неї покладено відповідальність за міжнародне співробітництво між державами з усіх актуальних проблем. Безпосередньо питаннями співробітництва країн у боротьбі зі злочинністю займається один з органів ООН — Економічна і Соціальгш Рада (ЕКОСОР), у структурі якої в 1950 р. було засновано Комітет експертів із запобігання злочинам і поводження з правопорушниками. У 1971 р. його було перетворено
92
на Комітет із питань запобігання злочинності та боротьби з нею, у 1993 р. — на Комісію із запобігання злочинності і кримінального судочинства.
Комісія (комітет) надає ЕКОСОР рекомендації та пропозиції, спрямовані на більш ефективну боротьбу зі злочинністю і гуманне поводження з правопорушниками.
Генеральна Асамблея ООН поклала на цей орган функцію підготовки один раз у 5 років конгресів ООН із запобігання злочинності та поводження з правопорушниками. Конгреси ООН відіграють провідну роль у виробленні міжнародних правил, стандартів і рекомендацій із питань запобігання злочинам і кримінального судочинства. До теперішнього часу було проведено 10 конгресів.
4. Особливе місце в міжнародному співробітництві посідає Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол), яку було створено в 1923 р. у Відні спочатку як міжнародну комісію кримінальної поліції.
Із неурядової організації Інтерпол перетворився на міжурядову і нині об'єднує понад 170 держав. Вищим органом Інтерполу є Генеральна асамблея, сесії якої проходять один раз на рік. Виконавчий комітет формується з представників регіонів. Постійно діючим апаратом є секретаріат. Для наукового опрацювання документів існує інститут радників.
На відміну від інших міжнародних організацій, Інтерпол має національні центральні бюро (НЦБ) та відділи Інтерполу в кожній країні. Відповідно до статуту Інтерпол забезпечує і розвиває взаємне співробітництво органів кримінальної поліції в межах чинного законодавства, створює і розвиває установи, що можуть сприяти запобіганню злочинам. Основна його робота — організація співробітництва по конкретних кримінальних справах шляхом прийому, аналізу і передання інформації від НЦБ і для них. Кожне НЦБ підтримує постійні зв'язки зі своїми правоохоронними органами, а на міжнародному рівні — із НЦБ інших країн і з Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Головними напрямами діяльності Інтерполу є протидія:
організованій злочинності;
наркобізнесу; >
93
міжнародному тероризму; • = -
сексбізнесу та торгівлі людьми; . ••> •• ••:•',
фальшивомонетництву; . ••':*.-
— злочинам у сфері інтелектуальної власності. Основні напрями міжнародного співробітництва в бо ротьбі зі злочинністю:
підписання та реалізація договорів про боротьбу зі злочинами, які становлять міжнародну небезпеку;
надання правової допомоги з кримінальних справ, враховуючи екстрадицію;
розробка міжнародних норм і стандартів, які забез печують захист прав людини у сфері правопорядку;
регламентація питань національної та міжнародної злочинності;
— взаємодія у виявленні, запобіганні та розкритті злочинів.
Реалізація основних положень міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю здійснюється в таких формах:
обмін інформацією про злочини, які готуються або вже вчинені, та причетних до них осіб;
виконання запитів на проведення оперативно-роз- шукових заходів і слідчих дій;
розшук осіб, які приховуються від кримінального переслідування чи виконання вироку, а також осіб, які зникли без вісті;
обмін інформацією про нові види наркотичних за собів або наркотичних речовин, які з'явилися в незакон ному обігу, про технологію їх виготовлення, а також про нові завдання дослідження та ідентифікації нарко тичних і психотропних речовин;
обмін досвідом роботи, в тому числі проведення стажування, консультацій і семінарів;
обмін законодавчими та іншими нормативно-пра вовими актами.
94
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
' ^