Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
97 к. Кримінологія - Джужа О.М..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину

  1. Поняття криміногенної ситуації

  2. Місце ситуації в механізмі конкретного злочину

  3. Типи ситуацій конкретного злочину

  4. Класифікація ситуацій за джерелами виникнення ;<

  1. У механізмі конкретного злочину особливу роль відіграє криміногенна ситуація, тобто подія або стан, що спонукає особу до прийняття рішення вчинити злочин.

  2. Криміногенна ситуація посідає проміжне місце між особою злочинця, середовищем і злочином1. Вона пере­ дує злочину та є його неодмінним «супутником». Місце ситуації в механізмі конкретної злочинної поведінки є різним2. Вона може відігравати вирішальну роль у не- умисних, у тому числі афектних, злочинах; стимулюючу роль різного ступеня інтенсивності. Іноді вказують на можливість нейтральної дії злочинця та ситуації, що утруднює його дії. їх оцінка становить інтерес в основ­ ному в кримінально-правовому плані, оскільки вказує на наполегливість злочинця, якщо він переборював на­ явні перешкоди, на його зухвалість тощо. У профілак­ тичному плані ситуації оцінюються з погляду ефектив­ ності охорони громадського порядку в певному місці, технічних засобів, що перешкоджають проникненню до житла чи іншого приміщення тощо.

  3. Розрізняють такі типи ситуацій конкретного зло­ чину:

Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. О структура индиви-ДУального преступного поведения. - М.: Юрид. лит., 1968. - С. 38.

Лунеев В. В. Системний подход к изучению мотивации преступного оведения // ВопросьІ борьбьі с преступностью. — М.: Юрид. лит., 1980. — °ьіп. 33. — С. 7.

37

  • за періодом існування: одноразова, короткостроко­ ва, відносно тривала, тривала;

  • за ступенем раптовості виникнення: несподівана, очікувана, штучно створена.

4. За джерелами виникнення ситуації, у якій прий­мається і реалізується рішення про вчинення конкрет­ного злочину, є така класифікація:

  • заздалегідь створена злочинцями;

  • ненавмисно створена ними ж;

  • яка виникла в результаті правопорушення чи амо­ ральної поведінки інших осіб;

  • яка виникла внаслідок легковажної, необачливої поведінки потерпілих, третіх осіб;

  • створена тривалим перебуванням осіб у несприят­ ливих умовах життя та діяльності, або раптовим збігом інтенсивно виражених несприятливих особистих і сі­ мейних обставин;

  • яка виникає в результаті непередбачених станів особи через хворобу, втому, а також через вплив несприят­ ливих метеорологічних умов;

  • яка виникла внаслідок стихійного лиха, техноген­ ної катастрофи, терористичних актів тощо.

Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину

  1. Поняття віктимології

  2. Завдання віктимології

  3. Віктимна поведінка

  4. Віктимологічне дослідження

1. Віктимологія — це самостійний напрям у криміно­ логії, що досліджує характер і особливості поведінки жертви злочину, її зв'язок і взаємини зі злочинцем до, під час і після вчинення злочину. Тому в комплексі причин індивідуальної злочинної поведінки не можна не враховувати вплив віктимологічного аспекту.

2. Завдання віктимології полягає у вивченні особи потерпілих від злочину, їх міжособистісних зв'язків і взаємин зі злочинцем до, під час і після вчинення злочи­ ну. Віктимологія вивчає злочинну поведінку з погляду

38

обумовленості його такими якостями потерпілого, що створюють передумови стати жертвою злочину.

3. Віктимна поведінка може бути необережною, ризи­ кованою, такою, що провокує, об'єктивно небезпечною для самого потерпілого і в результаті може сприяти створенню криміногенної ситуації, а в деяких випад­ ках — вчиненню злочину1.

Матеріали досліджень і дані кримінально-правової статистики свідчать, що значну кількість протиправ­них діянь зумовлено поведінкою самої жертви злочину, а саме:

— особливостями ситуаційного стану (сп'яніння), станом здоров'я (дефекти органів сприйняття), особли­ вим психічним настроєм, пов'язаним із неадекватними діями в звичайній ситуації;

  • недбалим ставленням до своєї безпеки, честі, гід­ ності та збереження майна;

  • небажанням повідомити правоохоронним органам про злочинні дії, які вже мали місце щодо неї;

  • легковажним ставленням до правил, які покликані охороняти суспільний порядок і безпеку;

  • участю у незаконній угоді;

  • поведінкою, що провокує.

Наприклад, у 2003 році в зв'язку зі своїми службови­ми обов'язками потерпіли від злочинів 1326 працівни­ків ОВС, 170 — прокуратури, 154 — судів, 112 — СБУ, працівників ЗМІ 1542.

4. Віктимологічне дослідження здійснюється на двох основних рівнях, які співвідносяться між собою як зло­ чин (часткове) і злочинність (загальне).

Вивчення на особливому рівні дозволяє розглядати поведінку жертви злочину як чинник, що може вплину­ти на зародження і розвиток у злочинця намірів про­типравного характеру3.

Джужа О, М., Моісеєв Є. М. Проблеми потерпілого від злочину (кримінологічний та психологічний аспекти): Навч. посібник. — К.: уАВС, 1994. - С. 12.

^кспрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2003 рік. — К.: України. Департамент інформаційних технологій, 2004 р. — 20 с.

Ривман Д. В. Виктимологические факторьі й профилактика преступ-. - л.: Вьісш. полит. уч. МВД СССР, 1975. - С. 22.

39

Вивчення па загальному рівні допомагає встановити закономірності знеособленої віктимної поведінки, вия­вити її причини.

Розвиток віктимології здійснюється за такими на­прямами:

  • підготовка особи (розробка алгоритму оптимальної поведінки в криміногенних ситуаціях і спеціальний тре­ нінг);

  • підвищення рівня захищеності службових осіб, чиї функціональні обов'язки пов'язані з ризиком злочинно­ го посягання;

  • інформування громадян про віктимологічні «ситуа­ ції-пастки», з тим, щоб вони по можливості уникали їх, зведення їх до мінімуму;

  • захист і реабілітація потерпілих від злочинів.

Головною метою віктимологічного вивчення є підви­щення ефективності запобігання конкретним злочинам і профілактика злочинності в цілому шляхом впливу безпосередньо на потерпілих, а також організація право­вого виховання, орієнтованого як на потенційних потер­пілих, так і на можливих злочинців1.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]