Тема 66. Кримінологічна характеристика

особи злочинця-військовослужбовця

1. Соціально-демографічна характеристика

2. Соціально-психологічна характеристика

3. Психофізіологічна характеристика

і. Соціально-демографічна характеристика — це дані про стать, вік, освіту, соціальний та сімейний стан, під­стави призову на військову службу, час і місце служби та інші елементи. Вона не дає повного уявлення про особу злочинця, а характеризує ЇЇ лише з зовнішнього боку.

Практично для всіх країн характерна загальна зако­номірність — висока враженість злочинністю чоловіків, особливо молодого віку. Рівень освіти злочинців-військо-вослужбовців у середньому, як правило, нижче рівня освіти населення аналогічного віку. Це пов'язано зі встановленим порядком комплектування військ.

За диференційованого підходу можна простежити та­кий взаємозв'язок злочинів, рівня освіти та культури суб'єктів:

• злочини з елементами грубої сили, жорстокості, примітивності (вбивства, зґвалтування, хуліганство, де­ зертирство тощо) вчиняють військовослужбовці з низь­ ким рівнем освіти;

• посадові злочини, розкрадання, зловживання — особи з відносно високим рівнем освіти;

• низка злочинів не має стійких зв'язків із рівнем освіти.

До соціально-демографічних характеристик належить військове звання військовослужбовця. На основі аналізу статистичних даних простежують такі закономірності: чим вище військове звання, тим нижчою є злочинна ак­тивність, а серед злочинців — значна зміна насильниць­кої мотивації корисливою. У злочинців з числа рядово­го складу домінують насильницькі діяння, а з числа офіцерів — корисливі.

2. Соціально-психологічна характеристика особи зло­чинця розкриває її внутрішній зміст:

— ставлення до громадянського та військового обов'яз-

154

ку, праці, військової служби, правопорядку, обов'язків, людей, до самого себе та інших .соціальних цінностей;

— основні соціальні орієнтації, потреби, інтереси, по­ гляди, переконання, звички, що є в основі мотивів зло­ чинної поведінки.

Основою внутрішньої структури особи, що інтегрує її активність, потреби та їх співвідношення, є мотиваційна сфера. У ній зосереджено актуальні, свідомі та підсвідо­мі, біологічні, культурні, матеріальні й духовні цінності, тобто усе те, чого потребує суб'єкт як у сьогоденні, так і в плані віддалених перспектив.

Для виявлення кримінологічне значущих особливос­тей, властивих соціально-психологічній характеристиці особи злочинця з числа військовослужбовців, мотива­ційна сфера визначається:

• широтою особистісних відносин, зв'язків і спону­ кань;

• їх ієрархією;

• загальною структурою і соціальним змістом мо­ тивів.

3. Психофізіологічні та біологічні особливості особи є внутрішніми умовами мотивації, які, не визначаючи змісту злочинної поведінки, впливають на ЇЇ динамічну сторону, тож можуть прискорити або уповільнити реа­лізацію соціальних причин.

За даними соціологічних досліджень Міністерства оборони України, кожний десятий юнак до призову вживав наркотики, 28% призовників заявили, що взага­лі не мають бажання служити, а 2/3 повідомили, що прибули служити примусово, близько 60% призовників не бажають служити в армії, побоюючись за своє життя та здоров'я.

Місцеві органи державної виконавчої влади часто формально ставляться до проведення призову громадян на строкову військову службу, медичний огляд призов­ників здійснюється безвідповідально. До армії часто по­трапляють люди, абсолютно не підготовлені до служби фізично, морально та психологічно. Поширеними серед військовослужбовців строкової служби є і нервово-пси­хічні захворювання. Щорічно через захворювання зі збройних сил комісують понад 5 тис. військовослужбов­ців, з них 40% — у перші шість місяців служби. Ці при-

155

зобники були направлені до армії хворими і за станом здоров'я призову не підлягали¹.

Серед психофізіологічних аномалій в армійських умо­вах на особливу увагу заслуговують пограничні стани (олігофренія і психопатія). Певний ступінь їх прояву перешкоджає службі в армії. Через недоліки у роботі військкоматів на військову службу потрапляють особи з яскраво вираженими аномаліями. Опинившись у склад­них умовах військової служби, вони, як правило, не ви­тримують їх. Будучи осудними, олігофрени і психопати мають інтелектуальну, емоційну чи вольову неповноцін­ність, що відповідає певним типам злочинної поведінки. Олігофрени вчиняють злочини, що пов'язані з самовіль­ним залишенням військової частини, інші відхилення від військової служби, а психопати схильні до непоко­ри, опору начальнику, насильницьких дій, хуліганства тощо.