- •Тема 2. Мета, завдання, функції та проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи
- •Тема 5. Окремі наукові методи
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності XXI ст. В Україні
- •Тема 13. Соціально-демографічна
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального та біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна зумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб'єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності та боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні та біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні та соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика
- •55. Детермінанти злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика
- •Тема 63. Запобігання злочинам проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика
- •Тема 67. Запобігання злочинам в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Запобігання автотранспортним
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України
Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
Загальні положення
Поняття злочинності в армії
Загальна характеристика рівня, структури і динаміки злочинності в армії
1. Щодо нестатутних відносин, то в 2002 році військовослужбовцями вчинено 135 таких злочинів. Зареєстровано також 89 фактів побоїв та знущання з боку командирів та начальників. На 2002 р. в суді були кримінальні справи на 129 осіб, які причетні до відповідальності за «дідівщину».
Крім того, серед засуджених за вчинення злочинів з кожним роком збільшується питома вага офіцерів і прапорщиків (у 1996 р. цей показник становив 36%, у 1997 р. - 41%, у 1998 р. - 52%, у 1999 р. - 54,5%, у 2000 р. - 55%, у 2001 р. - 56,2%'.
За законодавством до Збройних Сил України належать лише сухопутні, повітряні, морські війська. Інші ж війська і військові формування, такі як прикордонні, внутрішні, служби безпеки, урядового зв'язку, залізничні, цивільної оборони, мають самостійний статус. Збройні Сили України, інші війська і військові формування, де громадяни України проходять військову службу, узагальнено називають армією чи військами.
У Збройних Силах України, інших військах та військових формуваннях особовий склад проходить строкову військову службу чи військову службу за контрактом.
У військах посади вільнонайманих робітників та службовців обіймають також цивільні особи.
1 Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 2 (ЗО).
148
2. Злочинність в армії — це сукупність злочинів, учи нених військовослужбовцями, а також прирівняними до них за статусом і кримінальною відповідальністю війсь ковозобов'язаними під час проходження ними навчаль них (чи перевірочних) або спеціальних зборів.
Структура Збройних Сил України та інших військових формувань, різних категорій військовослужбовців і прирівняних до них осіб вказує на те, що злочинність в армії є специфічним соціальним явищем. Вона є неоднорідною і неоднаковою за характером, рівнем і структурою стосовно різних категорій військовослужбовців.
3. Питома вага злочинів, учинених військовослуж бовцями, є невеликою. Частка злочинності у військах серед загального числа врахованої злочинності за дани ми 2002 р. становить 1,2%. Величина цього показника залежить від рівня злочинності військовослужбовців, загального числа злочинів серед цивільного населення, кількості особового складу у військах, повноти обліку кримінально-караних діянь у країні й в армії.
Офіційну армійську статистику щодо динаміки злочинності необхідно аналізувати з урахуванням її достатньо високого рівня латентності, а також інших обставин, які можуть впливати на абсолютні показники злочинності. Дані свідчать, що злочинність у Збройних Силах України в першій половині 90-х років стабільно зростала.
Злочинність військовослужбовців поділяють на дві великі групи:
загальнокримінальні злочини;
військові.
Питома вага військових злочинів у структурі злочинності у військах не є сталою величиною і коливається в межах 50—70%. Наприклад, у 2002 р. питома вага військових злочинів в армії становила 65%.
Серед військових злочинів найбільшого поширення (до 70%) набули ухилення від військової служби — самовільні залишення військової частини або місця служби, Дезертирство і покалічення.
На другому місці за поширеністю — злочини проти порядку підпорядкованості та статутних відносин —
149
" 1 ІІ'І
непокора, опір начальникові чи примушування його до порушення службових обов'язків, погроза або насильство щодо начальника, нестатутні відносини між військовослужбовцями.
Маючи свої особливості, нестатутні взаємовідносини як підсистема військової злочинності підкоряються загальним закономірностям її поширення у суспільстві. Наприклад, протягом періоду з 1993 по 2000 рр. включно майже кожного року, крім 1997, 1999 та 2000, кількість розглянутих судами справ цієї категорії постійно збільшувалась. Суди у 2000 році розглянули 189 справ про ці злочини, було засуджено 233 військовослужбовця Збройних Сил України, що становить 25,6% від усієї кількості засуджених у тому році військовослужбовців за вчинення військових злочинів. Індекс судимості за нестатутні взаємовідносини на 100 тис. військовослужбовців у 1999 р. становив 90 злочинів, а у 2000 р. — 75. Щодо військовослужбовців строкової служби, серед яких власне і поширені ці злочини, індекси становили у 1999 р. - 253, а у 2000 р. - 209і.
Наступну сходинку посідають злочини, пов'язані з експлуатацією військової техніки (автобронетехніки, літаків, кораблів), злочини проти порядку несення бойового чергування, прикордонної, вартової і внутрішньої служб та ін.
Загальнокримінальні діяння становлять другий блок злочинності військовослужбовців. У 2002 р. за офіційними даними їх питома вага була 35%. У структурі найбільшого поширення дістали злочини проти різних форм власності (близько 60%), проти особи, громадського порядку, громадської безпеки та ін.
Разом із тим, у структурі злочинності військовослужбовців великою є частка латентних злочинів. Особливість латентної злочинності в армії — це значна питома вага злочинів, прихованих командуванням.
Бондарєв В. В. Нестатутні взаємовідносини серед військовослужбовців Збройних Сил України: кримінологічний аналіз та попередження: Автореф. дис.... канд. юр. наук. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. — С. 9, 10.
150
І ТЕМА 65. Детермінанти злочинності в армії ^
Класифікація детермінант злочинності в армії
Характеристика причин і умов злочинності в армії
1. На стан злочинності у збройних силах впливає за гальна криміногенна ситуація в державі, істотні прора- хунки в реалізації молодіжної політики тощо. Далися взнаки повальна комерціалізація закладів фізичної культури та спорту, закриття спортивних секцій у за кладах освіти. Проблемами молоді майже не перей маються органи місцевої влади та інші державні органи, що певною мірою зумовлює зростання злочинності се ред неповнолітніх. Ще до призову на військову службу значна кількість молоді фактично втягується до проти правної, а то й до відвертої злочинної діяльності. Після призову на службу колишні правопорушники часто продовжують підтримувати зв'язки зі злочинними гру пами, учасниками яких вони були1.
Усі причини та умови, що породжують злочинність в армії, можна поділити на три основні групи:
загальні причини злочинності, що залежать від умов життя, виховання, навчання, роботи правопоруш ників до призову на військову службу;
загальні причини злочинності, що специфічно пе реломлюються через армійські умови життя, побуту та діяльності;
— спеціальні (військові) причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів військовослужбовцями.
2. До першої групи належать загальні причини злочин ності, що в армійських умовах реалізуються в злочин ній поведінці військовослужбовців внаслідок сформова них у них до служби в армії криміногенних якостей особи.
Несприятливі умови морального формування майбутніх військовослужбовців до їх призову на військову службу чинять свій криміногенний вплив і під час служби.
Сущенко В. Д., Лиховей В. В. Про деякі криміногенні фактори, що сприяють злочинності у Збройних силах України // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2000. — № 1.
151
Такі обставини, на жаль, не можна усунути лише силами військових посадових осіб. Однак за допомогою заходів організаційного, виховного та дисциплінарного характеру їх можна частково послабити або нейтралізувати.
Друга група причин пов'язана з дією загальних причин злочинності в умовах життя, побуту, дозвілля та діяльності військовослужбовців. Ці причини своєрідно реалізуються в умовах армії: одні з них послабляються чи нейтралізуються у військових умовах, інші — підсилюються.
До факторів, що послабляють дію загальних причин, слід віднести:
систему військового, правового та морального ви ховання;
військову організацію життя, побуту, дозвілля та діяльності солдат і сержантів;
статутний контроль за діяльністю і поведінкою військовослужбовців;
— забезпеченість військовослужбовців предметами першої необхідності тощо.
Фактори, що посилюють дію загальних причин злочинності:
— в армії зосереджено молодь у віці 18—25 років, якій властива більш висока злочинна активність;
— військову службу проходять головним чином чоло віки, коефіцієнт злочинності яких у 6—8 разів вищий, аніж у жінок;
військовослужбовці, що проходять строкову вій ськову службу при екстериторіальному комплектуванні військ, є відірваними від своїх близьких, звичних умов життя, праці, відпочинку, що є соціально-психологіч ною основою кримінальних мотивацій;
поведінку військовослужбовців, їх життя, побут, відпочинок максимально регламентовано, що зумовлює додаткову внутрішню напругу, яку часто знімають шля хом учинення протиправних вчинків;
сфера дії кримінального права в армії є ширшою, оскільки військовослужбовці несуть відповідальність не тільки за загальнокримінальні, а й за військові злочини,
152
питома вага яких серед зареєстрованих злочинів у армії становить більше половини, тощо.
Третя група причин і умов представлена конкретними недоліками в управлінській, організаційній, дисциплінарній і виховній діяльності командирів та начальників. Високу криміногенність окремих недоліків, відхилень і зловживань у будь-якій сфері військової служби зумовлено тим, що все життя, діяльність, побут і відпочинок військовослужбовців суворо регламентовано законами, статутами, інструкціями, наказами уповноважених начальників.
Злочинній поведінці військовослужбовців сприяють такі недоліки:
аморальна та протиправна поведінка командирів і начальників на службі та в побуті, їх прагнення підтри мувати військову дисципліну лише шляхом заборон;
ненормальні стосунки у військовому колективі;
слабка боротьба з пияцтвом і вживанням наркоти ків серед військовослужбовців;
байдуже ставлення начальників до потреб і запитів підлеглих;
безконтрольність, безгосподарність;
безкарність, приховування злочинів;
побутова невлаштованість;
прогалини в організації служби військ, дозвілля й відпочинку військовослужбовців та ін.
І, як висновок, серед причин злочинності у цьому специфічному середовищі треба виділити такі групи:
економічні;
ідеологічні;
пов'язані з недоліками функціонування в суспіль стві системи виховання та навчання підлітків;
пов'язані з незаконним витрачанням ресурсів, які виділяються для армії;
пов'язані з недоліками відбору та підготовки війсь кових кадрів, правового регулювання їх статусу;
пов'язані з недоліками роботи органів військової юстиції та кримінально-виконавчої системи;
пов'язані з недоліками інформаційного і наукового забезпечення боротьби зі злочинністю в армії.
153