ПОЛIТИКА ТА РЕЛIГIЯ
Взаємини держави і церкви та міжконфесійні стосунки в Україні
Згідно із Законом України «Про свободу совісті та релігійні органі-
зації» (1991 р.) і ст. 35 Конституції України церква відокремлена від держави, а школа – від церкви, але церква (або релігійна організація) має права юридичної особи, права власності й господарської діяльності. Гарантоване право на свободу совісті, тобто свободу мати, приймати та змінювати релігію або переконання за власним вибором і свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. За Конституцією, жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова (проте були визначені як державні три православних свята – Великдень, Різдво Христове та Трійця). Держава контролює стан справ у відносинах між конфесіями і громадську діяльність релігійних організацій.
Релігійне життя в Україні змінюється на краще починаючи з кінця 80-х років, після кількох десятиріч державного атеїзму: відновили діяльність раніше заборонені церкви, зростає чисельність парафій та релігійних конфесій, будуються нові храми. Разом з тим, з’явились нові проблеми – повернення церковного майна та приміщень, боротьба різних конфесій за храми, а також за провідну політичну роль у державі тощо.
Як свідчать соціологічні дослідження і статистичні дані, 56 % дорослого населення України відносять себе до тієї чи іншої конфесії, ще близько 30 % вважають себе віруючими, але не приєднуються до якоїсь конфесії. На 1 січня 2005 р. в Україні зафіксовано 30,8 тис. релігійних громад і організацій більше ніж 100 релігійних конфесій та деномінацій (у тому числі 378 монастирів, 173 духовних навчальних заклади, майже 300 місій, 75 братств). У різних конфесіях працювало майже 28 тис. священнослужителів, понад 700 із яких – іноземці.
Понад половину віруючих України – православні (близько 52 % усіх релігійних організацій). Але православна конфесія розколота – в Україні зараз існує три основні православні церкви:
•Українська Православна Церква, що канонічно підпорядкована
Московському патріархату, очолює митрополит Володимир (в миру В. Сабодан) – 36 єпархій, 10 689 громад;
•Українська Православна Церква – Київський Патріархат (ство-
рена в 1992 р.), із 1995 р. очолює патріарх Київський та всієї України Філарет (М. Денисенко – колишній екзарх України, пізніше відлучений від церквиМосковським патріархатом) – 31 єпархія, 3639 релігійнихорганізацій;
•Українська Автокефальна Православна Церква (започаткована у
1921 р.), очолює митрополит Мефодій – 1209 релігійних організації (проте фактичновУАПЦіснуєрозкол).
Найбільшою залишається УПЦ, вона ж є єдиною канонічно визнаною православними церквами інших країн (але не як автокефальна, а в
167
ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ
якості самоврядної частини Московського патріархату). Розкол українського православ’я (який був спровокований у 1992 році не в останню чергу і державним втручанням) заважає розв’язанню проблеми надання якійсь із українських церков статусу автокефальної – ні УПЦ–КП, ні УАПЦ відповідного статусу не мають.
Існує ще кілька незалежних православних та старообрядницьких церков. Крім православних в Україні зараз існують також:
Українська Греко-Католицька Церква (уніатська), створена ще за Брестською унією 1596 р. Вона була «самоліквідована» у 1946 р., знову легалізована у 1989 р. Очолює кардинал Любомир Гузар. За кількістю релігійних громад – 3532 – посідає третє місце в Україні. 94,3 % грекокатоликів зосереджено в трьох галичанських і Закарпатській областях.
Римо-Католицька Церква – 877 громад, половина священнослужителів – поляки.
Протестантські церкви та общини – загалом 7278 релігійних організацій, у тому числі: християни-баптисти, християни віри євангельської (п’ятидесятники), свідки Ієгови, адвентисти сьомого дня, Реформатська Церква (в Закарпатті), Німецька й Українська Лютеранські Церкви, пресвітеріани.
Мусульманських общин налічується 472, вони поділені між 4 духовними управліннями, з яких найбільше – Духовне Управління мусульман Криму (333 громади переважно серед кримських татар).
Іудаїзм поділений на 7 течій, загалом нараховується 251 громада. Помітні сьогодні в Україні новітні релігійні культи, перш за все –
так звані харизматичні напрями, які швидко поширюються переважно в східних і південних областях (1139 громад, зокрема Церква Повного Євангелія – 495 громад; згадаємо тут і сумнозвісне «Біле братство», що діяло у 1993 р.). Діють також Новоапостольська Церква, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів – мормонів, Церква Христа. Стабілізувались неооріє-
нталістські течії – Товариства свідомості Крішни, буддисти, бахаї, Саха-
джа-Йога. Слід відмітити також спроби відновити язичництво як «рідної української національної віри» – функціонує 83 громади різних рідновірсь-
ких напрямів, зокрема 45 – РУН-віри.
Загалом відносини між конфесіями і церквами в Україні толерантні, хоча подекуди має місце протистояння між православними й грекокатоликами, між православними різних Церков з приводу володіння храмами та церковними приміщеннями, а також навколо ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви. Певна напруга вирізняє релігійне життя в Криму (діяльність мусульманських організацій на тлі кримськотатарської проблеми).
Знаменною подією в суспільному житті України став державний візит голови держави Ватикан, папи римського Іоанна Павла ІІ, який відбув-
168