ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ
державного устрою і міждержавною організацією дуже рухлива. Ознаки конфедерації:
•повноваження центральних керівних органів є строго визначенимийобмеженимивладоюсуб’єктівконфедерації;
•загальні рішення приймаються обов’язково за згодою всіх членів конфедерації;
•відсутні єдина для всіх суб’єктів конфедерації територія, громадянство, правовайподатковасистема;
•правовою підвалиноюконфедераціїєдоговір, анеконституція;
•бюджет складається не з податків, а з внесків членів конфедера-
ції.
Своєрідною формою конфедерації в умовах монархічного правління є унія
–об’єднання двох держав під спільним правлінням одного монарха.
Специфічною формою державного устрою, відомою в минулому, були імперії (напр., Римська, Македонська, Британська та ін.) – насильно створені складні держави, де існували нерівноправні відносини між метрополією й колоніями. Колонії могли мати певну автономію, але їх населення було обмежене в політичних правах і зазнавало національного гніту.
Держава і місцеве самоврядування
Централізована структура, якою є держава, неухильно потребує централізованого, координуючого впливу на її складові. Разом із тим, держава не повинна утискувати ініціативу й самодіяльність місцевого самоврядування. Отже, здорова держава повинна будуватись за двома принципами – установи, тобто владної опіки – зверху вниз, і корпорації, тобто виборного самоврядування – знизу вверх. Співвідношення цих двох принципів особливо виражено у взаєминах державних органів та місцевого самоврядування. Самостійність, певна незалежність місцевої влади від центральних державних органів є ознакою її муніципального влаштування (від лат. munіcіріum – місто з правом самоврядування).
Західна Європа має багаті історичні традиції муніципальної влади (магдебурзьке право); певні традиції є й в Україні. Сучасні принципи ви-
кладені у Європейській хартії про місцеве самоврядування (Рада Європи, 1985). Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнятий у 1997 р.
Згідно із цим Законом, а також ХІ Розділом Конституції України,
місцеве самоврядування – це право територіальних колективів громадян та вибраних ними органів самостійно розв’язувати всі питання місцевого значення в межах Конституції і законів держави. Від органів місцевої державної виконавчої влади місцеве самоврядування відрізняється тим, що утворюється безпосередньо громадянами і не знаходиться у прямому підпорядкуванні вищим державним органам. Формою безпосереднього здійснення місцевого самоврядування можуть бути місцеві референдуми.
88