ПОЛIТИЧНI ДОКТРИНИ СУЧАСНОСТI

мережеву структуру. Наймасовіші виступи антиглобалістів відбуваються, починаючи з 1999 року, під час форумів міжнародних фінансових та економічних організацій (СОТ, МВФ), Світового економічного форуму в Давосі, зустрічей «Великої вісімки» і з’їздів обох Америк. Наприклад, під час ІV самміту Америк в Аргентині в листопаді 2005 р. пройшов паралельний з’їзд антиглобалістів під керівництвом президента Венесуели Уго Чавеса – одного з найпалкіших критиків Сполучених Штатів (з його ім’ям, щоправда, пов’язаний «кокаїновий присмак» антиглобалістського руху). На V Всесвітньому соціальному форумі антиглобалістів у Порту-Алегрі (Бразилія) у січні 2005 році зібралось 155 тис. делегатів від майже 7 тис. організацій із 151 країни світу. VІ Всесвітній соціальний форум пройшов у січні 2006 р. у Каракасі (Венесуела), а ІV Європейський соціальний форум – у травні 2006 р. в Афінах. Отже, сучасний рух антиглобалізму спрямований не проти глобалізації як такої, а саме проти американської, неоліберальної версії глобалізації, тому деякі ідеологи руху вважають більш точним нази-

вати його «альтерглобалізм».

Питання для самоконтролю і самостійної роботи

®Що таке політична ідеологія? Яке значення має поділ сучасних політичних ідеологій на «ліві» і «праві»?

®Покажіть основні різновиди й напрями ідеології консерватизму.

®Які основні ідеї економічного, політичного та соціального лібералізму?

®Чим відрізняється соціал-демократична ідеологія від комуністичної?

®Сформулюйте основні тези ідеології анархізму.

®У чому полягає небезпека й антигуманність ідеології фашизму?

®У якому напрямі еволюціонують класичні політичні ідеології наприкінці ХХ ст.?

®У чому особливості ідеологій нових соціальних рухів, зокрема антиглобалізму?

Додаткова література

Айхлер. В. Етичний реалізм: Вибрані праці з питань соціал- демократичної теорії. – К.: Основні цінності, 2001. – 192 с.

Дегтярева М. И. Традиция: модель или перспектива? (Жозеф де Местр и Эдмунд Бёрк) // Полис. – 2003. – № 5. – С. 89–97.

Європейська соціал-демократія. Трансформація у прогресі / Рене Куперус (ред.). — К.: Основні цінності, 2001. — 508 с.

Кравченко И. И. Либерализм: политика и идеология // Вопросы философии. – 2006. – № 1. – С. 3–14.

Макаренко В. П. Главные идеологии современности: Для студ. гума- нит. вузов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 476 с.

Манан П. Інтелектуальна історія лібералізму / Пер. з фр. – К.: Дух і літера, 2005. – 216 с.

49

ПОЛІТОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ

Павличко С. Д. Фемінізм / В. Агеєва (упоряд. та передмов.). – К.: Ви- давництво Соломії Павличко «Основи», 2002. – 322 с.

Рахшмир П. Ю. Консерватизм и либерализм: метаморфозы консен-

суса // Полис. – 2005. – № 5 – С. 60–79.

Ролз Дж. Політичний лібералізм / О. Мокровольський (пер.). – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000. – 382 с.

Рябіка В. Сучасна європейська соціал-демократія: досвід і проблеми // Політичний менеджмент. – 2005. – № 5.

Современный либерализм: Джон Ролз, Рональд Дворкин, Исайя Бе- рлин, Уил Кимлика, Майкл Дж. Сэндел, Джереми Уолдрон, Чарльз Тейлор / Л. Б. Макеева (пер. с англ.). – М.: Прогресс-Традиция, 1998. – 248 с.

Черныш А. М. Политические теории мира: история и современ- ность: Курс лекций для вузов. – О.: Астропринт, 2005. – 300 с.

Шумпетер Й. А. Капіталізм, соціалізм і демократія / Пер. з англ. В. Ружицький, П. Таращук. – К : Основи, 1995. – 528 с.

50