ПОЛІТОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
Теорію нації і націоналізму, яка взагалі є провідною темою української політології ХХ ст., розвивали також В. Старосольський, О. Бочковсь-
кий та інші. Зокрема Ольгерд Бочковський (1884–1939) у своєму «Вступі до націології» (1934) обґрунтував місце націології в системі суспільних наук, звернув увагу на проблеми етнополітики, подав історію розвитку світової націології. Націю розглядав як сукупність об’єктивних і суб’єктивних складових, віддаючи перевагу «національній свідомості» та «національній волі» як тим творчим силам, які формують модерну націю. На думку вченого, тільки демократія закладає реальний ґрунт для пробудження і самовизначення націй. Найважливішу роль у націотвірному процесі відіграє держава, яка міцно пов’язує націотворний процес з певною територією. Якщо ж нація неспроможна створити свою державу, тоді держава покликана виплекати зі свого різнонаціонального населення одну націю. Завдання етнополітології О. Бочковський убачає в тому, щоб теоретично сконструювати такий тип держави, який практично до мінімуму зводив би національні меншини, тобто забезпечував максимальне об’єднання кожного народу. Цю політичну систему він називає націократією. При цьому визнає, що не завжди політика національного максималізму найдоцільніша, а головне – найреальніша.
Питання для самоконтролю і самостійної роботи
®Покажіть відмінності двох основних ліній розвитку політичної думки Київської Русі.
®Чим визначені основні особливості розвитку української політичної думки?
®Які основні політичні ідеї поширювались українськими мислителями XVІ–
XVІІ ст.?
®У чому полягає типовість політичних поглядів і позицій Феофана Проко-
повича, Мануйла Козачинського і Григорія Сковороди?
®Яке значення для становлення національної політичної думки мають ідеї діячів Кирило-Мефодіївського товариства?
®Які основні риси «громадівського соціалізму» М. Драгоманова?
®Проаналізуйте федералістичні концепції розвитку української державності в політичній думці ХІХ–ХХ ст.
®Проаналізуйте основні підходи до питання національної державності в українській політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.
® У чому полягають відмінності між теоріями нації і націоналізму
В. Липинського та Д. Донцова?
Додаткова література
Вирський Д. С. Станіслав Оріховський-Роксолан як історик та полі- тичний мислитель. – К.; Кременчук : Вид-во Кременчуцького держ. політе- хнічного ун-ту, 2001. – 217 с.
36
ІСТОРІЯ ПОЛIТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ
Кармазіна М. С. Ідея державності в українській політичній думці (кі- нець XIX – початок ХХ століття). – К., 1998. – 351 с.
Куташев І. Суспільно-політичні погляди Станіслава Оріховського // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3.
Кухта Б. Л. З iсторiї української полiтичної думки. – К., 1994. Левенець Ю. А. Теоретико-методологічні засади української суспіль-
но-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). – К.: Стилос, 2001. – 584 с.
Потульницький В. А. Нариси з української полiтологiї (1819–1991). –
К., 1994.
Потульницький В.А. Теорія української політології: Курс лекцій. – К.:
Либідь, 1993. – 191 с.
Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчиз- няної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя). – К.: Вид.
ПАРАПАН, 2002. – 396 с.
Слюсарчук Р. О. Погляди П. Ліницького на суспільство і державу та їх розвиток. – К.: Знання, 1999. – 36 с.
Тихонов В. Н. Идеи П. Д. Юркевича о государстве и праве в контекс- те современности. – Луганск: РИО ЛАВД, 2003. – 303 с.
Юркевич П. Д. Історія філософії права. Філософія права. Філософсь- кий щоденник. – 3 вид. – К.: Редакція журналу «Український Світ»; Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 752 с.
37