ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ

Вони можуть збігатись, і це кращий варіант, а можуть і протистояти, коли діяч, що не обіймає керівних посад, здобуває більшу популярність, ніж офіційний керівник.

Політика вимагає від лідера особливих якостей. Це, зокрема, велика працездатність, розвинені аналітичні здібності розуму, виражений нахил до громадської та державної діяльності, твердість переконань, прагнення до нового, оптимізм і увага до людини, вміння переконувати й вести за собою людей. М. Вебер вважав три якості вирішальними та обов’язковими для політика: пристрасть, почуття відповідальності, окомір (ідеться про здатність зберігати відстань відносно почуттів і страждань інших людей). На думку С. Франка, лідера мають відрізняти певні психологічні особливості, а саме: «неухильна рішучість; здатність не лякатися чужої вимоги і гніву; зневага до чужого страждання; інстинктивно відчутна влада погляду або голосу». Поняття лідерства передбачає певний масштаб особистості керівника, рівень його освіченості, компетентності, загальної та політичної культури тощо. Таким чином, лідер – завжди індивідуальність.

А ще лідер – це мішень. Тільки за другу половину ХХ ст. терористами вбито близько 50 політичних лідерів першої величини.

Типи та образи політичних лідерів

Характеристика політичного лідера включає його особисті якості, особливості форм і методів діяльності лідера; місце, авторитет і становище лідера в системі суспільно-політичних відносин; масштаб діяльності, характер та ступінь складності завдань, що розв’язуються; соціально-політичні параметри суспільної сфери, в якій діють ті чи інші лідери. Існуючі деякі типи й образи лідерів класифікуються по-різному. Ось деякі класифікації лідерів різними політологами:

М. Вебер: традиційний, харизматичний, легальний(затипамивлади); Г. Лассуелл: адміністратори, агітатори, теоретики (за особливос-

тями їх діяльності);

В. Хагеман: консервативні та революційні (за характером політики); Р. Такер: «реальні» та менеджери (за мірою їхнього впливу); Р. Міхельс: демократи та диктатори; Дж. Бернс: перетворювачі та ділки і т. ін.

За класифікацією М. Германн, конкретний образ лідера визначається його характером, властивостями його прихильників, взаємозв’язком лідера і його послідовників, історичною ситуацією. Різні поєднання цих обставин дають підставу розглядати чотири образи лідера:

•лідери-прапороносці (які мають «мрію», що захоплює прихильни-

ків),

• лідери-служителі (які тільки виражають інтереси своїх виборців і прибічників),

144