ПPЕДМЕТ, МЕТОД I СТPУКТУPА ПОЛIТОЛОГIЇ
З іншої точки зору, основними елементами структури політології вважаються історія політичних учень, теорія політики і прикладна політологія. Теорія політики диференціюється на такі відносно самостійні галузі,
як кратологія (наука про владу), державознавство, партологія (наука про політичні партії), елітологія (теорія еліт), електоральна політологія, етнополітологія (теорія національних відносин), теорія міжнародних відносин і зовнішньої політики. З цієї точки зору політологія є не тільки «наукою про політику», але і «науками про політику».
В особливу галузь виокремлюється прикладна, або практична, політологія. Вона є сукупністю теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження конкретних програм та рекомендацій, орієнтованих на практичне використання, досягнення реального політичного результату. Її основний зміст становить розроблення політичних технологій: прийняття політичних рішень; проведення виборчих кампаній, політичної реклами; врегулювання політичних конфліктів; проведення політичних переговорів; лобіювання. Практична політологія проводить також політичні прогнозування, планування й консультування, методику розроблення експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів тощо.
Методи політичної науки
Загальною методологією політичної науки є відповідна соціальна філософія. Різні політологічні школи відрізняються в першу чергу саме тим, на якій філософії вони базуються – як правило, це ті чи інші форми позитивізму, неокантіанства, історичного матеріалізму, релігійної філософії. За пізнавальними методами ця філософська база може бути раціоналістичною (виходить із принципової можливості логічного осягнення буття), діалектичною (вивчає внутрішні суперечності політики як рушійну силу політичних змін), історико-релятивістською (визначає лише конкретні факти і відкидає можливості загальних закономірностей), натуралістичною (прирівнює суспільні науки до природничих, сповідуючи обов’язковий детермінізм), антропологічною (зумовлює політику не соціальними чинниками, а природою людського роду), органічною (вбачає в суспільному розвитку лише закони органічного світу), телеологічною (визнає, крім причинно-наслідкових зв’язків, наявність кінцевих цілей, доцільність тих чи інших процесів та явищ).
Конкретними методами політологічних досліджень є зокрема:
•системний метод – підхід до політики як цілісного, саморегулювального механізму, який перебуває в безперервній взаємодії із середовищем;
•функціональний метод – з’ясування важливості політичних явищ для суспільства й особи, їх оцінка з позицій системи цінностей (блага, справедливості, свободи, повагилюдськоїгідності);
11