Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія.doc
Скачиваний:
167
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
10.78 Mб
Скачать

§ 4. Організаційно-правові заходи з запобігання злочинам у сфері перерозподілу власності

Незадовільний стан з додержанням законності у сфері банкрут­ства в Україні став предметом спеціального розгляду на засіданні Ради Національної безпеки і оборони України, за результатами об­говорення якого Президентом України було видано Указ від 24 ли­стопада 2005 року № 1648/2005 «Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні», яким було запропоновано Кабінету міністрів України по­дати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до:

  • Кримінального кодексу України відносно посилення кримі­нальної відповідальності за порушення прав власності;

  • законодавчих актів щодо запобігання фіктивному банкрут­ству, зокрема:

  • посилення відповідальності арбітражних керуючих за неви­конання або неналежне виконання плану санації;

  • підвищення вимог до кваліфікації арбітражних керуючих (не­обхідність досвіду роботи на керівній посаді, галузевої спеціалізації тощо);

  • посилення контролю Міністерством економіки України за ді­яльністю арбітражних керуючих і вдосконалення механізмів впливу на них і інші.

Для реалізації вказаних вимог Кабінетом Міністрів України, Українським союзом промисловців та підприємців та окремими під­приємствами було здійснено низку організаційно-правових заходів, до яких відносяться:

  • створення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправ­ному поглинанню та захопленню підприємств, основним завданням якої є забезпечення взаємодії органів державної влади, зокрема пра­воохоронних органів і органів державної виконавчої влади;

  • створення за сприянням УСПП спеціальної громадської ор­ганізації — Антирейдерського союзу підприємств України, фундато­рами якої стали досвідчені організатори виробництва, науковці, аналітики, правознавці та яка нині презентує понад 10 тисяч пра­цівників;

  • створення УСИП інституту уповноважених осіб у всіх робо­чих органах влади, які сформовані чи формуватимуться для безпеки національного бізнесу;

  • внесення Верховною Радою України змін до статей 159 та 160 Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними това­риствами;

  • ухвалення 17 вересня 2008 року Закону «Про акціонерні то­вариства», який дозволяє оперативно втрутитися в ситуацію і при­пинити небажані для товариства дії керівництва. Це, своєю чергою, в деяких випадках дозволить вчасно припинити спробу захоплення контролю над підприємством, особливо шляхом умисного дове­дення до банкрутства, або виведення активів, а іноді й запобігти спробам силового захоплення;

  • ухвалення 15 грудня 2006 року Верховною Радою України ан­ти рейдерського Закону « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності з питань корпоративних спорів», згідно з яким судові справи стосовно рейдерських атак можна буде вирішувати тільки в судах за місцем знаходження акціо­нерного товариства та його майна. Це дозволить в багатьох випадках уникнути судових розглядів у периферійних судах в інших областях і районних центрах, що досить часто використовують рейдери у своїх корисливих інтересах;

  • прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», який позбавив третейські суди підсуд­ності з спорів, які могли використовуватись у рейдерських схемах, зокрема: спорів щодо нерухомого майна, в тому числі земельних ді­лянок; справ про встановлення фактів, що мають юридичне зна­чення; спорів, що виникають із трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі, учасником, який вибув, а також між учасниками (засновни­ками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із ство­ренням, діяльністю, управлінням ті припиненням діяльності цих товариств; прийняття 17 вересня 2008 р. Закону «Про внесення змін до ст. 67 Господарського кодексу України щодо забезпечення позову», згідно з яким є неприпустимим забезпечення позову шляхом забо­рони: проведення загальних зборів акціонерів або учасників госпо­дарського товариства та приймання ними рішення; надання емі­тентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстру власників іменних цінних паперів інформації про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів това­риства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товари­ства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Це справило, загалом, пози­тивний вплив стосовно зниження кількості рейдерських захоплень із застосуванням неправових судових рішень.1

Однак, як свідчить аналіз, проблема протидії захопленню під­приємств лишається доволі гострою. Це обумовлюється тим, що через відсутністьу Кримінальному кодексі статті, якаб чітко перед­бачала відповідальність за захоплення підприємств, на практиці майже неможливо провести розмежування між цивільно-правовими та кримінально-правовими відносинами в цій сфері, чим успішно користуються рейдери для ухилення від кримінальної відповідаль­ності.

Вважаємо, що реалізація указаних Президентом вимог щодо по­силення відповідальності за порушення прав власності має бути здійснена в таких трьох основних напрямах шляхом:

1. Внесення змін і доповнень до статей 218, 219, 220 та 221 КК, які б передбачали підвищену відповідальність за вчинення злочину відносно великих чи стратегічно важливих для держави підпри­ємств, або якщо вони завдали кредиторам чи державі особливо ве­ликої матеріальної шкоди; за вчинення такого злочину повторно чи за попередньою змовою групою осіб.

Доповнити Розділ VI «Злочини проти власності» Особливої ча­стини КК України окремою статтею 1871, якаб передбачала кримі­нальну відповідальність за рейдерство — напад на підприємство, установу, організацію, земельну ділянку, в тому числі ділянку лісо­вого фонду, жилий будинок, квартиру, інше майно незалежно від форм власності, вчинений за попередньою змовою групою осіб, по­єднаний із застосуванням фізичного або психічного насильства, або з погрозою застосування такого насильства, з використанням штучно створеного майнового конфлікту і підроблених або інших нелегі- тимних документів чи неправових судових рішень для надання на­паду вигляду законних дій, з метою протиправного заволодіння майном у великих або особливо великих розмірах або встановлення контролю над оперативним управлінням таким майном.1

  1. Внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо адміністративної відповідальності громадя- нина-засновника, власника, службової'особи суб'єкта господарської діяльності, громадянина — суб'єкта господарської діяльності, а також арбітражних керуючих за такі правопорушення, як фіктивне бан­крутство, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінан­сової неспроможності та незаконні дії у разі банкрутства, якщо ці дії завдали менш значущої матеріальної шкоди кредиторам або дер­жаві, тобто розмір якої становить менше ніж 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  2. Крім перерахованих вище способів захисту від жорстких по­глинань існують способи, спеціально призначені для протидії іні­ціюванню банкрутства акціонерного товариства, а саме:

  • не допускати виникнення у підприємства простроченої кре­диторської заборгованості;

  • здійснювати моніторинг кредиторів підприємства, звертаючи особливу увагу на угоди із заборгованістю акціонерного товариства;

  • якщо є непрямі свідчення про початок процесу з ініціювання процедури банкрутства, необхідно за будь-яку ціну спробувати по­гасити заборгованість, що виникла;

  • до порушення процедури банкрутства почати процес виводу активів, використовуючи багатоходові схеми, пов'язані зі створен­ням дочірніх підприємств, з наступним продажем їх акцій фізичним особам, підконтрольним управляючим основного товариства, однак юридично з ними не пов'язаними;

  • спробувати переконати відповідні державні органи, а також громадськість у тому, що подібне банкрутство невигідне економіці відповідного регіону, а можливо, і галузі промисловості.

Захист від поглинань залежить від конкретної ситуації та ма­нери поведінки акціонерних товариств. Залежно від обраної ними лінії поведінки вони поділяються на два види.

Перший — акціонерні товариства, які завжди відслідковують всю інформацію, що надходить ззовні, аналізують їх, розраховують імовірність можливого поглинання з боку інших учасників ринку, стежать за їхньою поведінкою, планами тощо. На таких підприєм­ствах добре розвинені аналітична та юридична служби, чимала увага приділяється маркетинговій інформації. Тому в таких організаціях завжди готові до можливих дій інших компаній і звичайно можуть вдало захиститися від поглинання. Часто використовуються такі спо­соби захисту як самостійна скупка акцій у міноритарних акціонерів, проведення додаткової емісії з метою «розмиття» долі акціонера- рейдера, відчуження найбільш цінних активів компанії на користь різних підконтрольних або дружніх організацій або укладання з ними договорів, за якими таке майно може виступати в якості, на­приклад, застави та ін.

Проте в деяких акціонерних товариствах все пущено на самотік. Тому рейдерська атака із захоплення підприємства для них є повною несподіванкою, як результат — підприємство не в змозі своєчасно вжити запобіжні заходи, спрямовані на захист акціонерного това­риства від жорстких поглинань, а таких товариств в Україні — біль­шість. Слід зауважити, що саме раптовість — основна зброя рейдерів. Працівники підприємства, яке не готове до атаки, під час неї роб­лять чимало помилок на користь нападників. Зокрема, вони не ознайомлюються належним чином з текстом судових рішень чи ухвал, які пред'являються рейдерами, де часто використовуються не зовсім коректно визначені поняття. Спеціалісти радять насамперед уважно та прискіпливо ознайомитися з документами, що надаються виконавцями атаки. Бажано, аби це робив штатний юрист чи прав­нича фірма, з якою співпрацює підприємство. Вже перший аналіз пред'явлених паперів може дати змогу цю атаку відбити, вказавши на невідповідності висновків суду в рішенні.

У разі ж рейдерської атаки із застосуванням сили, часу на озна­йомлення з документами для юристів ніхто не надасть. У цьому ви­падку краще за все якнайшвидше звернутися до правоохоронних органів. І вже після прибуття їх співробітників можна обговорювати автентичність пред'явлених документів і інші питання. Розділ 24.

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.