§ 3. Запобігання злочинам у бюджетній сфері

Загострення криміногенної обстановки в бюджетній системі, поза всяким сумнівом, викликає адекватну реакцію з боку держави, яка захищає свої економічні інтереси у цій сфері шляхом розробки і здійснення комплексної системи організаційних і правових захо­дів, спрямованих на запобігання злочинам у бюджетній сфері.

Так, Указом Президента України була затверджена «Ком­плексна програма профілактики злочинності на 2001—2005 pp.», яка передбачала створення атмосфери нетерпимості до злочинності, ви­корінення корупції, зменшення кримінальні тиску на економічні відносини. Ця програма містить суттєві положення щодо протидії економічній злочинності, зокрема й у бюджетній сфері, усунення причин і умов, які сприяють її розвитку, закріплює прийняття ефек­тивніших заходів щодо зміцнення співробітництва правоохоронних органів у цьому напрямку.

21 червня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий Бюджетний кодекс України, в якому у главі 18 дана характеристика бюджетного правопорушення, видів стягнень і порядку їх застосу­вання та оскарження. Проте вважати положення Бюджетного ко­дексу такими, що повністю регулюють питання порядку застосування стягнень, неможливо. Це пояснюється тим, що за бюджетні право­порушення передбачено настання цивільної, адміністративної, дис­циплінарної чи кримінальної, відповідальності. А ці види діяльності регулюються Цивільним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, Кодексом законів про працю та Кримінальним кодексом України. До числа адміністративно-профілактичних заходів слід віднести доповнення у 2001 році Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення статтею 164¹² «Порушення законодавства про бюд­жетну систему України, якою передбачено притягнення до відпові­дальності осіб за використання бюджетних коштів усупереч їх цільо­вому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним за­конодавством. Цією статтею встановлена відповідальність за таке правопорушення — накладення штрафу на посадових осіб від ЗО до 70 неоподатковувані мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стяг­нення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначення нецільового використання бюджетних коштів на­ведено у Бюджетному кодексі України. Так, стаття 19 визначає, що нецільове використання бюджетних коштів — це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторисом, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних кош­тів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адмі­ністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначе­ному законами України.

Особи, що вчинили діяння, які порушують бюджетне законо­давство України, але не мають такої ж суспільної небезпеки, як зло­чини, притягуються до відповідальності в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Адміні­стративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопору­шення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співіс­нування, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 164² КпАП, адміністративна відповідаль­ність застосовується за таке правопорушення:

— приховування в обліку валютних та інших доходів непродук­тивних витрат і збитків (суть цього правопорушення полягає в зани­ женні обліку обсягу реалізації продукції чи послуг; несвоєчасному відображенні в обліку грошових надходжень; завищенні собівартості (видатків) продукції, робіт, послуг; приховуванні кредиторської чи дебіторської заборгованості);

• відсут ність бухгалтерського обліку або ведення його з пору­шенням встановленою порядку (наприклад, відсутність або нена­лежне оформлення бухгалтерських облікових документів: головної книги, первинних облікових документів; неповне чи несвоєчасне відображення в облікових документах господарських операцій; не­правильне відображення в обліку розрахунків із бюджетом);

• внесення неправдивих відомостей до фінансової або стати­стичної звітності, неподання фінансової звітності (наприклад, не­відповідність фінансової звітності даним бухгалтерського обліку; неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності в за­значені законодавством терміни);

• несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошо­вих коштів і матеріальних цінностей (наприклад, непроведения ін­вентаризації протягом звітного періоду; неналежне документальне оформлення інвентаризації);

• перешкоджання у проведенні ревізії чи перевірки (наприклад, недопущення до проведення ревізії (перевірки) контрольних орга­нів; ненадання на вимогу осіб, які проводять ревізію, перевірку не­обхідних бухгалтерських та інших документів);

• невжиття заходів для відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності (наприклад, несвоє­часне відшкодування збитків, невідшкодування збитків до закін­чення строку позовної давності).

За вказані правопорушення передбачена адміністративна від­повідальність у вигляді штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян, а за такі ж дії, що вчинені особою, яку про­тягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, що передбачені цією статтею, накладається штраф від 10 и до 20 НДМГ.

-ПТГ

Щодо дисциплінарної відповідальності за бюджетні правопо­рушення, то слід, зауважити, що цей вид відповідальності регламен­товано в основному нормами трудового права України, і за пору­шення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну мо­жуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, за­твердження і призначення на посаду) даного працівника. На пра­цівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями й іншими актами законодавства про дисципліну, дис­циплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Дисциплінарне стягнення застосо­вується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше од­ного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасового непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Аналіз стану дотримання бюджетної дисципліни показує, що попри прийняті вищими органами законодавчої та виконавчої влади організаційні, правові та інші заходи щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства, через низку об'єктивних і суб'єктивних причин не зробили істотного впливу на зміцнення режиму економії та зниження кількості порушень бюджетної дис­ципліни, рівень яких продовжує залишатися дуже високим.

Для нейтралізації негативного впливу вказаних факторів вва­жаємо, що запобіжні заходи повинні бути зосереджені на таких напрямах:

• подальше вдосконалення діючого законодавства, яке стосу­ється неузгодженості окремих положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» із законами України «Про" організаційно- правові основи боротьби із організованого злочинністю», «Про мі­ліцію», «Про службу безпеки України», «Про прокуратуру» в частині надання інформації про законність здійснення фінансових операцій з бюджетними коштами;

• підвищення ефективності діяльності контролюючих органів, наділення їх необхідними повноваженнями з контролю за дотри­манням бюджетного законодавства;

• забезпечення тісної взаємодії між контролюючими та право­охоронними органами з питань, що стосуються якості ревізій і пе­ревірок, які проводяться, в тому числі за завданням правоохоронних органів, і з рішень, які приймаються за їх результатами, відповідно до діючого кримінального і кримінально-процесуального законо­давства;

—проведення додаткових заходів, спрямованих на підвищення рівня кваліфікації співробітників правоохоронних органів для ви­явлення , розслідування і запобігання злочинам та іншим правопо­рушенням у бюджетній сфері. Розділ 18.

ЗЛОЧИННІСТЬ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ