- •Кримінально-процесуальне право як галузь права України. Предмет і метод правового регулювання кримінально-процесуального права.
- •Кримінально-процесуальні норми, їх структура. Особливості санкцій процесуальних норм.
- •Кримінально-процесуальні відносини, суб'єкти, об'єкти, зміст процесуальних правовідносин.
- •Поняття, види джерел кримінально-процесуального права. Основні етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства України.
- •Дія кримінально-процесуального законодавства в часі, в просторі і по коло осіб.
Кримінально-процесуальне право як галузь права України. Предмет і метод правового регулювання кримінально-процесуального права.
Кримінально-процесуальне право-це одна з галузей права України, сукупність правових норм, які регулюють діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, а також інших фізичних і юридичних осіб, що залучаються до сфери кримінального судочинства під час провадження у кримінальних справах.
Предметом кримінально-процесуального праває суспільні відносини, що виникають у сфері розкриття та розслідування злочинів, здійснення правосуддя у кримінальних справах (тобто кримінально-процесуальні відносини).
Методи кримінально-процесуального права:1) імперативний метод правового регулювання, що має примусовий характер і використовується за схемою „обов'язок + відповідальність". Цей метод правового регулювання домінує у кримінальному процесі України; 2) диспозитивний метод правового регулювання, що має дозвільний характер і використовується за схемою „право + гарантія"; 3) змагальний метод правового регулювання, що застосовується для врегулювання тристоронніх відносин.
Значення кримінально-процесуального праваполягає в такому:
- забезпечення застосування кримінально-процесуальних норм, які охороняють особу, суспільство та державу від злочинних посягань, регламентуючи діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду;
- створює передумови для виконання завдань кримінального судочинства;
- закріплення повноважень і функцій суб'єктів кримінального судочинства;
- встановлення підстав, умов та порядку застосування заходів примусу;
- встановлення правил, дотримання яких є необхідним для достовірного з'ясування обставин кожної справи.
. Розробляє теорію кримінального процесу, узагальнює досвід кримінально-процесуальної діяльності, аналізує актуальні питання застосування кримінально-процесуального законодавства, що мають місце у практиці правоохоронних органів та суду, розробляє науково-практичні рекомендації.
2. Вивчає чинне кримінально-процесуальне право в цілому, його інститути й норми, практику їх застосування органами досудового розслідування, прокуратури й суду.
3. Вивчає історичний шлях розвитку кримінального процесу як в Україні, так і в зарубіжних державах.
Предмет кримінально-процесуальної науки- визначає специфіку застосування у ній загальнонаукових, окремих наукових і спеціальних методів пізнання, зумовлених загальними діалектико-матеріалістичним методом, що зобов'язує розглядати всі явища і процеси в розвитку та протиріччях.
Загальнонаукові методи: - аналіз; - дедукція;
- синтез; - аналогія;
- індукція; - порівняння та інші.
Окремі наукові та спеціальні методи, що застосовуються в галузевих юридичних науках:
- наукове моделювання;
- метод конкретних соціологічних досліджень;
- логіко-юридичний;
- порівняльно-правовий;
- історичний;
- формально-логічний;
- математичний та інші.
Кримінальний процес як вид державної діяльності, галузь права, як наука і навчальна дисципліна тісно пов'язаний і взаємодіє з іншими галузями права, видами державної діяльності, науками й навчальними дисциплінами. Він поєднується насамперед з:
1. Конституційним правом- в Конституції України закріплено більшість засад (принципів) кримінального процесу, основні права й свободи громадян, судова система. У кримінально-процесуальному праві ці засади відтворюються й конкретизуються, закріплюється система процесуальних гарантій їх здійснення, охорони прав і свобод громадян.
2. Законодавством про судоустрій, прокурорський нагляд і адвокатуру- у якому встановлюються основні принципи організації й діяльності суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства, адвокатури. Кримінальний процес визначає порядок діяльності цих органів щодо порушення, досудового розслідування, судового розгляду й вирішення кримінальних справ, а також участі адвокатів у цій діяльності.
3. Законодавством про оперативно-розшукову діяльність (ОРД)- завданням ОРД є пошук і фіксація в інтересах кримінального судочинства фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп. Матеріали ОРД використовуються як приводи й підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій, отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальній справі.
4. Кримінальним правом- норми кримінального права приводяться в дію і застосовуються органами дізнання і досудового слідства, прокурорами й судами до осіб, які вчинили злочини, тільки у межах кримінального процесу. В свою чергу, основні питання предмета доказування в кримінальній справі визначаються складом того чи іншого злочину, сформульованого в кримінальному праві. Цей нерозривний зв'язок кримінального процесу і права можна виразити так: кримінальний процес без кримінального права був би непотрібним, а кримінальне право без кримінального процесу було б безсилим.
5. Законодавством про виконання покарань- цей зв'зок зумовлений передусім тим, що вид і міра покарання, вид виправно-трудової установи визначаються вироком суду, і з моменту звернення вироку до виконання починають діяти норми законодавств про виконання покарань.
6. Криміналістикою та судовою психологією- всі організаційні, тактичні, методичні й психологічні прийоми розслідування злочинів, які розробляються вказаними науками, застосовуються тільки в межах кримінального процесу і не можуть суперечити нормам кримінально-процесуального прав, тим правилам і прийомам розслідування злочинів, провадження слідчих дій, що закріплені в ньому. Досягнення судової психології широко використовуються, зокрема у формі проведення судно-психологічної експертизи.
7. Кримінологією- жодна з розроблених кримінологами рекомендацій не може бути здійснена на практиці, якщо вона суперечить кримінально- процесуальному закону, бо це призвело б до порушення законності державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю. Кримінологія ґрунтується на нормах кримінально-процесуального права, аналізі діяльності органів дізнання і досудового слідства, прокуратури й суду по конкретних справах, на вивченні цих справ.
8. Судовою медициною і судовою психіатрією- досягнення яких використовуються, зокрема при провадженні освідування, огляді трупа, призначенні судно-медичної і судово-психіатричної експертиз. Правові основи призначення і провадження цих експертиз, оформлення і використання їх результатів, участі судових медиків у провадженні слідчих і судових дій містяться в нормах кримінально-процесуального права.