Національна академія управління

КРИМІНОЛОГІЯ

ПІДРУЧНИК

За загальною редакцією Л. С. Сміяна, Ю. В. Нікітіна

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

УДК 343.9 ББК 67.51

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18-Г-1202 від'29.10.2008 р.)

Колектив авторів:

Грек Б.М. — розділи 7, 23; Кононенко J1.M. — розділи 12, 13;

Костенко О.М. — розділ 11; спільно з Ю.В. Нікітіним: розділ 10;

Нікітін Ю.В. - 3, 6, 9, 17, 18, 21, 27;

Сміян JI.C. — Передмова, розділи 1, 2, 4, 5, 14-16, 22, 24;

Стрелков Л.О. — розділи 20, 26;

Хоменко П.Г. — розділи 8, 19, 25.

К 82 Кримінологія: Підручник / За заг. ред. Л. С. Сміяна, Ю. В. Нікі- тіна. — К.: Національна академія управління, 2010. — 496 с.

Isbn 978-966-8406-31-7

У підручнику на підставі досягнень оновленого законодавства, кримінологічних досліджень, наукових праць провідних вчених і кримінальної та судової статистики розглядається широке коло тео­ретичних і практичних питань, що стосуються протидії злочинності в Україні. В підручнику поряд із загальними питаннями протидії зло­чинності велика увага приділяється питанням розкриття основних способів вчинення злочинів у сфері економіки, виявлення та усу­нення причин і умов, які їм сприяють, заходів запобігання та проти­дії злочинності в цій сфері.

Підручник розраховано на викладачів і студентів вищих навчаль­них закладів України юридичних та економічних спеціальностей, а також для використання працівниками відповідних органів у прак­тичній діяльності із запобігання га протидії злочинності.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Глушков В. О.,

Козаченко І. П., Мисливий А. В.,

заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор доктор юридичних наук, професор доктор юридичних наук, професор

Isbn 978-966-8406-31-7

ЗМІСТ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ 1

КРИМІНОЛОГІЯ 1

ПІДРУЧНИК 1

ЗМІСТ 2

Розділ 1. 5

КРИМІНОЛОГІЯ ЯК НАУКА 5

Розділ 2. 11

ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ОЗНАКИ 11

ЗАРУБІЖНІ КРИМІНОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ 21

§ 4. Теорія конституційного нахилу (неоломброзіанство) 23

Крайнім проявом теорії є теорія расового нахилу до злочинно­сті, відповідно до якої схильність до здійснення злочинів мають «низькі», «неповноцінні» раси. Положення цієї теорії неодноразово знаходили застосування на практиці за фашистських режимів. Кри- мінологи-расисти посилаються на порівняльний рівень статистики судимості негрів і білих. § 5. Генетичні теорії причин злочинності 23

§ 6. Соціологічний напрям 24

Всі розглянуті соціологічні концепції не можуть бути оцінені однозначно позитивно або негативно. Однак вони в порівнянні з антропологічними школами значно глибше підходять до проблеми причин злочинності. Дослідження, проведені в рамках соціологічної школи, охоплюють широкий комплекс соціальних відносин і дають корисні для практичного використання у справі боротьби зі злочин­ністю рекомендації. До них можна віднести пропозицію про не­обхідність цілеспрямованого впливу на кримінальні субкультури і їх носіїв, економію репресії, перешкоджання обміну кримінальним досвідом тощо. Є в цих теоріях і недоліки. Проте, в цілому, заслуги представників соціологічного напряму безсумнівні. їхні праці стали великим кроком вперед у пізнанні злочинності і заходів, застосову­ваних для боротьби з нею. Розділ 5. 27

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ 27

При виявленні особи злочинця постає питання: з якого часу можна говорити про особу злочинця і коли така можливість відпа­дає. Відповідаючи на нього, слід ураховувати кримінально-правовий і криміногенний аспекти поняття особи злочинця. У кримінально- правовому плані особа злочинця виникає після вступу обвинуваль­ного вироку суду в законну силу і триває до моменту погашення чи зняття судимості. Такий підхід дає можливість правильно визначити рамки вивчення особи злочинця і саме тих її ознак, які відіграли ви­рішальну роль у вчиненні злочину. § 2. Структура особи злочинця 28