Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія.doc
Скачиваний:
224
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
10.78 Mб
Скачать

§ 3. Застосування вибіркового спостереження в кримінологічному дослідженні

Центральне місце у кримінологічних дослідженнях посідає ста­тистичне спостереження, у зв'язку з чим доцільно більш детально зупинитись на деяких його аспектах.

Кримінологія, які інші суспільні науки, не може засновуватись на уривчастих, випадкових даних. Закономірності суспільних явищ, що вивчаються, можуть бути встановлені лише при масовому ста­тистичному спостереженні. Тільки при такому спостереженні можна встановити закономірність, бо в малому — все випадково.

Статистичне спостереження — це реєстрація та збір за поперед! і ьо розробленою програмою окремих фактів явища, що вивчається (злочинності), та його якостей. Статистика вивчає масові процеси, де проявляється закон великих чисел.1

§ 3. Застосування вибіркового спостереження в кримінологічному ...

Статистична теорія доводить, що за достатньо великої кількості спостережень можуть бути виявлені й: виміряні закономірності, иго властиві всій сукупності, яка вивчається. Таким чином, сутність вибіркового (репрезентативного) статистичного спостереження по­лягає в такому: береться лише частина (вибірка) сукупності, що ці­кавить нас, за якою-небудь ознакою, та отримані результати служать характеристикою всієї маси. Не можна, наприклад, погодитись з таким явищем, коли при проведенні аналізу намагаються обстежити всіх злочинців, мобілізують для цього великі групи працівників, що веде до значних витрат на масове складання анкет, довідок тощо. Достатній обсяг визначається за допомогою теорії статистики, по­нять генеральної та вибіркової сукупності. Якщо вивчається мно­жина осіб для виділення індивідуальних характеристик, це генеральна сукупність, а кожна особа, яка складає генеральну сукупність, — одиниця (елемент) сукупності. Кількість одиниць, що складають ге­неральну сукупність, позначається буквою N (обсяг генеральної су­купності). Наприклад, аналізується віковий склад осіб, що вчинили злочини в районі протягом одного року. Множина цих осіб у районі — генеральна сукупність. А якщо аналізується віковий склад осіб, тоді генеральна сукупність для району буде частиною (вибіркою) такої сукупності для області чи країни в цілому. Обсяг вибірки, або вибіркової сукупності, позначається буквою п.

Для того щоб вибірка об'єктивно характеризувала всю масу, що вивчається, необхідно, по-перше, забезпечити випадковий, а не нав­мисний відбір одиниць. Для цього за алфавітним переліком або за картотекою обирається кожен третій, п'ятий або десятий (залежно від визначеного попередньо п). По-друге, п не має перевищувати 10% від N. Намагання підвищити обсяг вибірки не веде до успіху.

Але багато залежить і від обсягу генеральної сукупності. Якщо N надзвичайно великий, то п може складати 3—4%. Зі зменшенням А має збільшуватися п, але до певної межі — до 10%. Коли ж TV над­звичайно малий, вибіркові обстеження не досягають мети, і необхід­ний суцільний аналіз.

Математичною основою закону великих чисел є теорія імовірно­сті, яка, зокрема, лежить в основі проведення так званих вибіркових обстежень, що отри мали велике розповсюдження в кримінологічних дослідженнях. Таким чином, якщо реєстрацією (статистичним спо­стереженням) охоплені всі одиниці сукупності, го таке обстеження буде суцільним. Прикладом може служити реєстрація в ОВС злочинів і осіб, що їх вчинили (картка форми № 1 — на зареєстрований зло­чин, форми № 2 — на особу, що вчинила злочин), в судах — дані про покарання.

У певних випадках уявлення про всю сукупність можна отри­мати, вивчаючи її частину. Таке спостереження називається вибір­ковим. Досвід і теорія показують, що вибіркове дослідження при його правильній організації дає достовірні дані про всю сукупність, цілком достатні для наукової та практичної роботи.1

Деяка небезпека, що виникає при проведенні вибіркового об­стеження, полягає в тому, що відібрана частина може неправильно представляти всю масу, що між результатами суцільного та вибірко­вого спостереження буде якесь розходження, помилка репрезента­тивності. Однак, спираючись на встановлені теорією статистики формули, можна завжди розрахувати можливу величину цієї по­милки та виявити кількість одиниць, що включені в вибірку, а також структуру вибірки з таким розрахунком, щоби помилка не переви­щувала меж, допустимих при оцінці ситуації. Для полегшення роз­рахунків, пов'язаних із застосуванням указаних формул, існують спеціальні таблиці з уже готовими результатами стосовно конкрет­них умов вибіркового обстеження, що проводиться.

Розділ 9.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ