§ 2. Вчинення корисливих злочинів у сфері приватизації та корпоратизації підприємств

Консультативна група з питань економічних реформ при уряді України свого часу відзнач, що існує пряма залежність між виконан­ням програм приватизації та обсягами надходжень прямих інозем­них інвестицій в економіку держави. Очікувані успіхи чи провал ви­конання приватизаційної програми, спосіб її реалізації є важливими чинниками прогнозування надходження інвестицій до України.

Отже, одним із головних важелів впливу приватизації на зростання економічного та соціального розвитку держави виступає саме реаль­ність і обгрунтованість плану Програми приватизації. При цьому ступінь реальності її виконання значно залежить від узгодженості дій Фонду, уряду та законодавчого органу влади при підготовці до приватизації та виставлення на продаж задекларованих об'єктів пла­нового року.

Разом з тим спостерігається тенденція зростання кількості про­дажу пакетів акцій, стратегічних для економіки та безпеки держави підприємств із зменшенням початкової ціни продажу, а також вчи­ненням численних корисливих злочинів та іншими порушеннями діючого законодавства. Незадовільна маркетингова політика Фонду та неспроможність разом із Кабінетом Міністрів України забез­печити достатній рівень менеджменту підприємств, що перебувають у процесі приватизації, спричинили значне зниження початкової ціни продажу, в тому числі таких, як: ВАТ «АвтоЗАЗ», ВАТ «Львівсь­кий завод телеграфної апаратури», ВАТ «Донецький металопрокат­ний завод», ВАТ «Севастопольський приладобудівний завод «Парус», ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Лисичанськнафтопро- дукт», ВАТ «Азовсталь», ВАТ «Азовкабель», ВАТ «Магніт», ВАТ «Гравітон», ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів», ВАТ «Дніпроазот» тощо.

До числа найбільш розповсюджених злочинів у означеній сфері слід віднести незаконне заволодіння іноземним інвестором конт­рольного пакета акцій високорентабельних або стратегічно важли­вих для країни промислових об'єктів шляхом:

• доведення підприємства, що акціонується, до банкрутства з метою наступного придбання його акцій за безцінь;

• навмисне блокування інвестування засобів іншими інвесто­рами в об'єкт, що приватизується;

• усунення конкурентів при продажу пакетів акцій з метою їх придбання за заниженою вартістю. Нерідко такі дії супроводжуються підкупом службових осіб різноманітного рівня, фальсифікацією до­кументів, фінансовим або політичним пресингом, шантажем та ін­шими протизаконними діями; незаконний випуск і реалізація акціонерним товариством акцій третій стороні без відповідного рішення вищого органу акціо­нерного товариства (зібрання акціонерів) і погодження з іноземним інвестором;

• порушення прав членів трудового колективу при укладанні договору про оренду підприємства та розподілі акцій приватизова­ного підприємства;

• порушення чинного законодавства України про створення спільних підприємств;

• порушення чинного законодавства, яке регламентує порядок призначення та звільнення керівників акціонерних товариств;

• придбання акцій стратегічно важливого підприємства під­ставними фірмами або фірмами-аутсайдерами з метою наступного заволодіння підприємством — один із найбільш поширених прийо­мів, застосовуваних несумлінними іноземними інвесторами з метою знищення свого конкурента.

Так, у квітні 2001 р. на аукціоні за 207 млн. грн. (при залишковій балансовій вартості 1 млрд. 71 млн. грн.) за борги було продано три ТЕС, які входили до складу ВАТ «Донбасобленерго». При цьому під­готовка до «прихованої приватизації», як і сам аукціон, проходили з порушенням діючого законодавства, з лобіюванням інтересів окре­мих фінансово-олігархічних угруповань. Крім того, за оцінками окремих фахівців, результати експертизи з визначення балансової вартості майнового комплексу були сфальсифіковані та значно за­нижені. Подібна ситуація склалася з приватизацією ВАТ «Росава» (м. Біла Церква) і багатьох інших підприємств.¹

Нерідко під видом інвестування засобів в українську економіку деякі західноєвропейські фірми незаконно заволодівають українсь­кою інтелектуальною власністю.

Одним із чинників, які сприяють зловживанням у діяльності спільних підприємств, є численні порушення, що допускаються ор­ганами державної реєстрації.

Так, у порушення вимог Закону України положення «Про дер­жавну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» органи державної виконавчої влади не завжди вимагають доказів правоз­датності юридичних і фізичних осіб, які виступають засновниками, подання завірених нотаріально їхніх підписів на установчих доку­ментах, не завжди проводять перевірку і легалізацію копії докумен­тів про реєстрацію, наведених іноземними засновниками.

Слід також зазначити, що законодавча невизначеність статусу Фонду державного майна України у структурі органів контролю ви­користання державної власності не сприяє ефективному контролю Верховної Ради України за діяльністю Фонду як з питань привати­зації загальнодержавної власності, так і з питань управління ним, що надає йому виключно роль оператора з продажу державної влас­ності під керівництвом уряду та адміністрації Президента України.