§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

Боротьба зі злочинністю неповнолітніх — одна з центральних проблем боротьби зі злочинністю загалом. На відміну від злочинно­сті дорослих, злочинність неповнолітніх має свою особливість, яку необхідно враховувати при її вивченні та розробці заходів, спрямо­ваних на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчи­ненню злочинів неповнолітніми. Особливістю злочинів неповноліт­ніх є те, що:

• це частина загальної злочинності, яка вчинена особами у віці від 14 до 18 років;

• ця категорія осіб має свої, притаманні тільки їм, соціально- психологічні особливості;

• кримінальне законодавство України містить спеціальні норми, що передбачають кримінальну відповідальність з урахуван­ням вікових і психологічних характеристик;

• «злочинність неповнолітніх» відрізняється від «дорослої зло­чинності», оскільки деякі види злочинів (наприклад посадових) діти вчиняти не можуть.

Спеціалісти відзначають, що особи, які вчиняють протиправні дії у ранньому віці, пізніше важче піддаються виправленню і скла­дають основний резерв для рецидивної злочинності.

Злочинність неповнолітніх — своєрідний індикатор соціально- економічної ситуації в державі. Цей вид злочинності дуже чутливо реагує на стан суспільства. Зростання злочинності неповнолітніх, як правило, свідчить про несприятливі соціальні процеси, які від­буваються в суспільстві.

Характеризуючи особливості неповнолітніх як об'єкта дослід­ження кримінології, слід відзначити підвищений рівень її латентно­сті у зв'язку з тим, що потерпілі та інші особи, які знають про вчинені неповнолітніми злочини, не повідомляють про це правоохоронні органи, а також у зв'язку з тим, що у разі отримання повідомлення посадові особи далеко не завжди оцінюють відповідний факт як такий, що вимагає кримінально-правової оцінки, реєстрації та реа­гування.

За даними Департаменту інформаційних технологій М ВС Укра­їни лише за перші шість місяців 2010 року в Україні було затримано 7304 неповнолітніх, які вчинили злочини. Це на 16,6% більше ніж за такий же період 2009 року. Питома вага злочинів, скоєних дітьми , становить 6,6% по відношенню до всієї кількості затриманих за скоєння злочинів. На 24,8% в цілому по Україні збільшилась за цей же період кількість неповнолітніх, які були втягнуті у злочинну ді­яльність.

Згідно листа Міністерства освіти і науки України від 13 вересня 2010 року № 1/9-623 неповнолітні у 2009-2010 навчальному році скоїли на 20,6% злочинів більше ніж у минулому навчальному році. Збільшилась кіл ькість учнів, які перебувають на обліку в підрозділах кримінальної міліції органів внутрішніх справу України.

Зросла на 29% кількість злочинів, скоєних неповнолітніми по­вторно. У складі груп неповнолітні скоїли на 22,2% злочинів більше, ніж за такий самий період попереднього року. В цілому кількість злочинів цього типу складає майже 40% від загальної кількості зло­чинів, скоєних підлітками в минулому навчальному році.

Всього по Україні неповнолітніми, або за їх участю тільки за перші 6 місяців 2010 року було скоєно 9085 злочинів, питома вага яких в загальній кількості злочинів склала 6,2 відсотки. Це були зло­чини проти особи (2%); грабежі та розбої (19%); крадіжка держав­ного майна (26%); крадіжка приватного майна (45%); зухвалі випадки хуліганства (5%) та інші.

Із загальної кількості засуджених неповнолітніх злочинців — особи чоловічої статі (90—95%), учні шкіл, ліцеїв, коледжів — 48,0%; студенти навчальних закладів — 11,0%; працездатні, але які не пра­цювали і не навчались — 31,5%; ті, хто має професійно-технічну або повну загальну освіту — 80%.¹

У середовищі неповнолітніх дедалі більше розповсюджуються нові види злочинів, які раніше були властиві тільки дорослим: тор- гівля зброєю і наркотиками; утримання при гонів, сутенерство; роз-

бійні напади на підприємців та іноземців; викрадання заручників; різні форми вимагання; посягання на життя і здоров'я жертви з ви­користанням тортур, інших жорстоких способів поводження; шах­райські дії з валютою та цінними паперами: комп'ютерні злочини; торгівля краденим; рекет.

За останні роки спостерігається процес більш масового залу­чення неповнолітніх і молоді до структур тіньової економіки та ор­ганізованої злочинності як низових виконавців.

До неблагополучних тенденцій розвитку злочинності неповно­літніми відносяться:

• збільшення в структурі злочинності частки злочинів підви­щеної суспільної небезпеки;

• зростання технічної оснащеності неповнолітніх злочинців (електронно-обчислювальна техніка, транспортні засоби, спеці­альна техніка);

• збільшення злочинів, пов'язаних з наркотиками;

• вчинення тяжких злочинів з незначних підстав, а то й узагалі безпідставно, їх виняткова жорстокість і зухвалість;

• поява нетрадиційних для неповнолітніх зл очинів (ритуальних убивств, самозахоплень, вандалізму тощо);

• збільшення так званих фонових проявів (вживання наркоти­ків, пияцтво, токсикоманія, проституція, небажання займатися сус­пільно корисною працею, поширення венеричних хвороб та СНІДу);

• зростання кількості осіб, що мають психічні відхилення від норми, перебувають у граничному з неосудністю стані.

Підвищена імпульсивність, жорстокість, інтенсивність і ситуа- тивність групових злочинів, що здійснюються підлітками, досить часто істотно обтяжує наслідки таких злочинів. Легкість швидкого неформального об'єднання, звички до групового спілкування, під­вищений інтерес до конфліктних ситуацій, потреба в самореалізації, прагнення до оригінальності й унікальності, нестійкість ідейних, етичних і правових переконань при певних особливо критичних об­ставинах за короткий проміжок часу здатні в багато разів збільшити небезпеку вміло спровокованих антигромадських дій неповнолітніх. Усе це може довести їх негативні наслідки до рівня вищого порів­няно з тим, який спостерігається в результаті протиправних дій до­рослого населення.