Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія.doc
Скачиваний:
224
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
10.78 Mб
Скачать

§ 3. Причини та умови рецидивної злочинності

Рецидивна злочинність є наслідком загальних процесів детермі­нації злочинності в конкретних часово-просторових межах, в одно­час на неї має великий вплив процес самодетермінації злочинності у відповідних умовах. Можна казати, що рецидивна злочинність найбільш концентровано виражає негативні процеси, які відбу­ваються у злочинності.1

При поясненні питання про причини та умови рецидивної зло­чинності А.П. Закалюк, В.Г. Лихолоб та інші вчені одностайні в тому що існування цього виду злочинності обумовлено причинами та умовами, що впливають саме на рецидивну злочинність. При цьому вплив специфічних причин на розглянутий вид злочинності відбувається не сам по собі, а відповідно до причин та умов загаль­ного порядку.

Традиційно специфічні причини рецидивної злочинності пов'язують із негативними впливами і їх інтенсивністю в деяких видах мікросередовища; помилками при призначенні й виконанні покарання; недостатніми заходами щодо працевлаштування, вихов­ного впливу й контролю за поводженням осіб, звільнених із місць позбавлення волі; сукупністю несприятливих матеріальних і психо­логічних факторів, з якими зіштовхується особа, що відбула протя­гом тривалого часу покарання в місцях позбавлення волі тощо.2

Причини та умови рецидивної злочинності складаються з двох груп чинників:

  • чинників, що зумовлюють вчинення особою першого зло­чину, який призвів до засудження;

  • чинників, що зумовлюють подальшу криміналізацію особи і призвели до вчинення рецидивного злочину.

Конкретні недоліки в цій сфері знаходять свій вираз у:

  • відсутності міжвідомчих програм боротьби з рецидивною злочинністю;

  • слабкій ефективності діючої системи запобігання правопо­рушень неповнолітніми та молода,ю;

  • слабкому використанні оперативних можливостей у контролі за поведінкою осіб, що стоять на профілактичному обліку;

  • труднощах із працевлаштуванням, особливо через загост­рення проблем безробіття і зміни кваліфікації;

  • практичному зникненні системи громадського контролю за раніше судимими;

  1. Криминология: Учебник / Под общ. ред. А.И. Долговой. — М.: НОРМА — ИНФРА-М, 1999. - С. 739.

  2. Гришанин П.Ф. Социально-правовые проблемы борьбы с рецидивной пре­ступностью. — М., 1981. — С. 20.

195

щщтттш — недостатньо ефективній діяльності ОВС у здійсненні індиві­дуальної профілактичної роботи з раніше засудженими, а саме:

а) неповнотою виявлення осіб, раніше засуджених, що підля­гають постановці на облік;

б) несвоєчасністю постановки на облік виявлених раніше засуд­жених осіб;

в) несвоєчасним початком здійснення реального профілактич­ного впливу;

г) низькою якістю та формалізмом роботи з підлеглими;

д) відсутністю діючого контролю за поводженням у суспільному житті осіб, які є на обліку у ОВС, слабким залученням громадськості до роботи з надання індивідуального профілактичного впливу на за­суджених, що стоять на обліку;

е) не по всім обліково-спостережливим справам, справам адмі­ністративного нагляду й справам оперативної перевірки планується відповідна робота, що веде до епізодичності, безсистемності засто­сування заходів профілактики;

ж) слабким вивченням особистості раніше засуджених, їхнього оточення як на етапі постановки на облік, так і в період його здій­снення й у період знаття осіб з обліку;

з) не завжди у відділах внутрішніх справ проводяться службові розслідування за фактами здійснення злочинів особами, щодо яких здійснюється профілактичний облік, а за результатами проведених розслідувань не робиться узагальнення, і, звісно, вони не стають пред­метом розгляду на оперативних нарадах, службових заняттях тощо.1