8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів

8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)

РA є хронічним і непередбачуваним захворюванням із флуктуаціями активності. Активність захворювання сприяє пошкодженню скелетно-м’язової та інші систем. Традиційним підходом для довготривалої терапії було спостерігати пацієнта з частотою, яку визначали:

• у відповідності до проблем при будь-якому візиті (активні проблеми, які ведуть до більш частих візитів),

• практичні питання, коли клінічний простір дозволяє зробити призначення.

Такі огляди мали тенденцію фокусуватися на невідкладних проблемах, їм не вистачало системи і вони не приділяли достатньої уваги іншим, менш явним, патологічним процесам, які можуть впливати на захворюваність та смертність. Стандарти лікування ARMA пропонували передбачали щорічний огляд («ARMA Standards of Care for people with Inflammatory Arthritis» - Стандарти лікування ARMA для хворих із запальним артритом).³⁶⁵ Щорічний огляд міг бути використаний для впевненості у тому, що:

• статус захворювання розглянутий із використанням відповідних показників активності захворювання, ремісії та функціонального статусу

• враховані сучасні лікарські препарати, освітні потреби, фізичні та психосоціальні питання, депресія та втомлюваність

• має місце оцінка та скринінг ускладнень РА та інших супутніх захворювань, особливо остеопорозу та атеросклерозу.

При РА проблеми поза межами скелетно-м’язової системи можуть бути напряму пов’язані із хворобою. Для деяких пацієнтів, у яких хвороба уражає системи відмінні від скелетно-м’язової, термін РA є помилковим. Ці прояви пов’язані з:

• власне процесом запалення суглобу, таким як необоротне пошкодження шийного відділу хребта, яке викликає кісткову нестабільність і деформацію та потенціальну мієлопатію

• запальним процесом, який відбувається в інших органах і системах, таких як очі (склерит), легені (фіброз легенів та плевральний випіт), та васкуліт.

Цей розділ розглядає дані відносно інформаційного наповнення та частоти регулярного огляду аби гарантувати, що контроль захворювання оптимізований, а проблеми напряму чи не напряму пов’язані з хворобою належним чином оцінені та об’єктивно розглянуті, та аби гарантувати, що немає явних чи прихованих проблем, які ведуть до попереджувального впливу на якість життя пацієнта.

8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)

Ми шукали дослідження які вивчали питання, що повинні бути інформаційним наповненням регулярного огляду пацієнтів із пізнім РА. Внаслідок нечисленності документів були розглянуті всі типи досліджень. Було знайдено три РКД^366–369, які задовольняли критеріям включення і не було знайдено жодного дослідження, яке стосувалося регулярного огляду в контексті супутніх захворювань. Одне РКД^367,369 було опубліковано у вигляді двох окремих статей, у яких повідомлялося про різні строки наступного спостереження і, таким чином, воно було враховано лише один раз, хоча представлені результати і включені до списку літератури обидві статті.

• Пізній РA

Три включених РКД^366,367,368 були одинарними сліпими (але не був здійснений ITT-аналіз), випробуваннями в паралельних групах. Перше РКД³⁶⁶ вивчало щорічні огляди та огляди кожні 4 місяці у 466 пацієнтів, які випадковим чином були розподілені на 2 групи: контроль симптомів/загальні умови догляду у порівнянні з агресивним лікуванням/лікарняними умовами. Пацієнти у групі з контролем симптомів оцінювалися за HAQ кожні 4 місяці та щорічно за OMERАCT, ORА, DAS28 та позасуглобовими проявами. Пацієнти у групі агресивного лікування оцінювалися за HAQ, ШОЕ, СРБ та за болючими/припухлими суглобами кожні 4 місяці та щорічно за OMERАCT, ORА, DAS28 та позасуглобовими проявами. Тривалість дослідження складала 3 роки. Друге РКД^367,369 вивчало огляд 209 пацієнтів, які випадковим чином були розподілені на 2 групи: загальні умови догляду лікарем загальної практики (без стандартного лікарняного огляду, але із швидким доступом на вимогу) у порівнянні з традиційним лікарняним доглядом (регулярний запланований огляд кожні 3–4 місяці). Тривалість випробування складала 2 роки, а наступного спостереження – 4 роки. Третє РКД³⁶⁸ вивчало огляд 132 пацієнтів, які випадковим чином були розподілені на 3 групи: спостереження лікарем загальної практики (огляд на вимогу) у порівнянні зі звичайним лікарняним спостереженням (огляд кожні 3 місяці) та у порівнянні з OT -спостереженням (огляд кожні 3 місяці). Тривалість випробування складала 2 роки.