- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
5.2.5 Резюме даних доказової медицини
Кокранівський мета-аналіз131 показав, що навчання пацієнтів мало невеликий, короткотривалий вплив на непрацездатність, показники суглобів, глобальну оцінку пацієнта, психологічний стан і депресію. Не було жодних доказів довготривалої користі. групи, що навчаються, як правило, не показують переваги порівняно з контрольною групою. Одне РКД не показало різниці між освітньою програмою і освітніми листівками щодо різних результатів132. Інше РКД показало, що навчальна програма віч на віч, порівняно тільки зі стандартним лікуванням призвела лише до підвищення знань пацієнта і прихильності до лікування, але ніякої різниці щодо інших результатів немає138,139. Були деякі докази короткотривалої користі щодо болю в руці, кількості загострень захворювання і загальних оцінок, поведінки щодо суглобової протекції та довготривалого (4 роки) зменшення ранкової скутості і зменшення відвідувань лікаря загальної практики, хоча не було ніяких змін у використанні загальноприйнятих ліків.134, 135 Ті ж дослідження показали менший розвиток деяких деформацій руки і, хоча не було ніякого поліпшення функції руки134,135, можна було спостерігати деякі коротко- і довготривалі покращення повсякденної активності133-135. Одне РКД 136 виявило, що програма самолікування /трудотерапії була значно краще, ніж у контрольних групах (без втручання) щодо використання деяких методів самолікування, отримання і використання шин та інших допоміжних пристроїв.
Когнітивно-поведінкові підходи мали короткотривалу користь щодо настрою і зменшення відчуття безпорадності133, а інші дослідження не показали поліпшення134, 135. Відвідування програми з особою, яка здійснює догляд, чи з ”іншою значущою особою“ в цілому не покращує результатів.141,143
5.2.6 Від доказів до рекомендацій
ГРН зазначила, що існує величезна кількість інформації, з якої важко вибрати саме те, що є ефективним. ГРН зазначила, що було багато факторів потенційного втручання. Не було жодних сумнівів, що пацієнти хочуть отримати чіткі пояснення в ході своєї хвороби і що вони хочуть отримати її як у письмовій, так і в усній формі. Хоча існують певні докази того, що при установленій хворобі письмова інформація може поліпшити деякі результати, не було знайдено ніяких досліджень, які б оцінювали письмову інформацію щодо хвороби, яка почалася недавно. Було дуже мало оцінок структурованих віч-на-віч освітніх програм, і ГРН відмітила, що це одна із сфер, що потребує подальших досліджень. Проте, у зв'язку з бажанням пацієнтів отримати як письмову, так і усну інформацію про їх стан, ГРН вважала, що було б доцільно створити рекомендації щодо такого впливу.
Ознакою багатьох досліджень була демонстрація короткотривалої, а не довготривалої користі. ГРН ввважає, що це сфера, в якій було б доцільним зробити рекомендації щодо курсів підвищення кваліфікації, які можуть вирішити цю проблему; це також дозволить пацієнтам, які не хочуть отримувати інформацію на ранній стадії, мати можливість отримати її в більш пізньому терміні.
ГРН зазначила, що забезпечення пацієнтів програмами, які заохочують здійснювати самоконтроль, в даний час вважається одним з основних аспектів надання медичної допомоги при всіх довготривалих станах і, що є докази того, що групові навчання під керівництвом медичних професіоналів з застосуванням поведінкового підходу, виявилися ефективними у хворих з ревматоїдним артритом. Більшість досліджень групових програм під керівництвом навченого представника від пацієнтів, які використовують поведінковий підхід, такий як Arthritis Self Management ProgРАmme and Chronic Disease Self Management ProgРАmme, проводилися волонтерами від громади з різними ревматичними захворюваннями. ГРН вважала, що в даний час існує недостатньо доказів, щоб виправдати ці програми спеціально для РА (хоча відповідні рекомендації щодо досліджень були внесені), але загальна концепція програм самолікування під керівництвом представника від громади була підтримана.
Таким чином, ГРН відзначила недостатність чітких доказів у багатьох сферах, необхідність подальших досліджень, а також бажання пацієнтів мати доступ до широкого спектру освітніх заходів.
Тому було б доречно зробити загальні рекомендації з підтримки низки заходів, які вже можуть бути доступні, поки подальші дослідження (в тому числі дані економічної ефективності) визначать найбільш придатні методи навчання.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
R7 Надавайте усну і письмову інформацію людям з РА:
• покращуйте розуміння ними їхнього стану і його лікування, а також
• враховуйте будь-які помилки, які вони можуть мати.
R8 Пацієнтам з РА, які хочуть знати більше про свою хворобу і її лікування, необхідно давати можливість брати участь у існуючій освітній діяльності, у тому числі в програмах з самоконтролем.
