5.2.5 Резюме даних доказової медицини

Кокранівський мета-аналіз¹³¹ показав, що навчання пацієнтів мало невеликий, короткотривалий вплив на непрацездатність, показники суглобів, глобальну оцінку пацієнта, психологічний стан і депресію. Не було жодних доказів довготривалої користі. групи, що навчаються, як правило, не показують переваги порівняно з контрольною групою. Одне РКД не показало різниці між освітньою програмою і освітніми листівками щодо різних результатів¹³². Інше РКД показало, що навчальна програма віч на віч, порівняно тільки зі стандартним лікуванням призвела лише до підвищення знань пацієнта і прихильності до лікування, але ніякої різниці щодо інших результатів немає^138,139. Були деякі докази короткотривалої користі щодо болю в руці, кількості загострень захворювання і загальних оцінок, поведінки щодо суглобової протекції та довготривалого (4 роки) зменшення ранкової скутості і зменшення відвідувань лікаря загальної практики, хоча не було ніяких змін у використанні загальноприйнятих ліків.^{134, 135} Ті ж дослідження показали менший розвиток деяких деформацій руки і, хоча не було ніякого поліпшення функції руки^134,135, можна було спостерігати деякі коротко- і довготривалі покращення повсякденної активності^133-135. Одне РКД ¹³⁶ виявило, що програма самолікування /трудотерапії була значно краще, ніж у контрольних групах (без втручання) щодо використання деяких методів самолікування, отримання і використання шин та інших допоміжних пристроїв.

Когнітивно-поведінкові підходи мали короткотривалу користь щодо настрою і зменшення відчуття безпорадності¹³³, а інші дослідження не показали поліпшення^{134, 135}. Відвідування програми з особою, яка здійснює догляд, чи з ”іншою значущою особою“ в цілому не покращує результатів.^141,143

5.2.6 Від доказів до рекомендацій

ГРН зазначила, що існує величезна кількість інформації, з якої важко вибрати саме те, що є ефективним. ГРН зазначила, що було багато факторів потенційного втручання. Не було жодних сумнівів, що пацієнти хочуть отримати чіткі пояснення в ході своєї хвороби і що вони хочуть отримати її як у письмовій, так і в усній формі. Хоча існують певні докази того, що при установленій хворобі письмова інформація може поліпшити деякі результати, не було знайдено ніяких досліджень, які б оцінювали письмову інформацію щодо хвороби, яка почалася недавно. Було дуже мало оцінок структурованих віч-на-віч освітніх програм, і ГРН відмітила, що це одна із сфер, що потребує подальших досліджень. Проте, у зв'язку з бажанням пацієнтів отримати як письмову, так і усну інформацію про їх стан, ГРН вважала, що було б доцільно створити рекомендації щодо такого впливу.

Ознакою багатьох досліджень була демонстрація короткотривалої, а не довготривалої користі. ГРН ввважає, що це сфера, в якій було б доцільним зробити рекомендації щодо курсів підвищення кваліфікації, які можуть вирішити цю проблему; це також дозволить пацієнтам, які не хочуть отримувати інформацію на ранній стадії, мати можливість отримати її в більш пізньому терміні.

ГРН зазначила, що забезпечення пацієнтів програмами, які заохочують здійснювати самоконтроль, в даний час вважається одним з основних аспектів надання медичної допомоги при всіх довготривалих станах і, що є докази того, що групові навчання під керівництвом медичних професіоналів з застосуванням поведінкового підходу, виявилися ефективними у хворих з ревматоїдним артритом. Більшість досліджень групових програм під керівництвом навченого представника від пацієнтів, які використовують поведінковий підхід, такий як Arthritis Self Management ProgРАmme and Chronic Disease Self Management ProgРАmme, проводилися волонтерами від громади з різними ревматичними захворюваннями. ГРН вважала, що в даний час існує недостатньо доказів, щоб виправдати ці програми спеціально для РА (хоча відповідні рекомендації щодо досліджень були внесені), але загальна концепція програм самолікування під керівництвом представника від громади була підтримана.

Таким чином, ГРН відзначила недостатність чітких доказів у багатьох сферах, необхідність подальших досліджень, а також бажання пацієнтів мати доступ до широкого спектру освітніх заходів.

Тому було б доречно зробити загальні рекомендації з підтримки низки заходів, які вже можуть бути доступні, поки подальші дослідження (в тому числі дані економічної ефективності) визначать найбільш придатні методи навчання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

R7 Надавайте усну і письмову інформацію людям з РА:

• покращуйте розуміння ними їхнього стану і його лікування, а також

• враховуйте будь-які помилки, які вони можуть мати.

R8 Пацієнтам з РА, які хочуть знати більше про свою хворобу і її лікування, необхідно давати можливість брати участь у існуючій освітній діяльності, у тому числі в програмах з самоконтролем.