- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
6. Мультидисциплінарна команда
6.1 Мультидисциплінарна команда
6.1.1 Клінічне введення
підхід з включенням мультидисциплінарної команди (медичні професіонали різних спеціальностей, такі як медсестри, фізіотерапевти, спеціалісти з трудотерапії і ортопеди, які спеціалізуються на захворюваннях стопи) часто використовується у веденні пацієнтів з ревматоїдним артритом. Склад команди в кожному центрі буде різним, але акцент повинен бути на завданнях, які відповідають індивідуальним потребам пацієнта, з метою зведення до мінімуму наслідків цього захворювання. Цей комбінований підхід поєднує навички та знання всіх членів команди щодо оцінки та лікування хвороби, але потребує високого рівня взаємодії та співпраці. Пацієнт часто може бути активним членом команди з метою вивчення і керування всіма аспектами медичної допомоги.
Цей розділ настанови оцінює докази ефективності всіх втручань, які традиційно здійснюються окремими членами мультидисциплінарної команди. Деталі відповідних втручань, які здійснюють фізіотерапевти, спеціалісти з трудотерапії і ортопеди, які спеціалізуються на захворюваннях стопи, наведені у відповідних розділах. Роль медсестри-спеціаліста з ревматології коротко наведені нижче.
► медсестра-спеціаліст з ревматології
медсестра-спеціаліст з ревматології є невід'ємною частиною мультидисциплінарної команди, яка надає медичну допомогу пацієнтам з ревматоїдним артритом. Хоча її роль може змінюватись в залежності від потреб служби, більшість медсестер будуть здійснювати клінічну, освітню та консультаційну допомогу. Медсестра-спеціаліст з ревматології може також брати участь у дослідженнях, веденні пацієнтів та стратегічних розробках. Проте, головною особливістю цієї посади є забезпечення фізичного, емоційного і соціального благополуччя хворих з ревматоїдним артритом з використанням підходу, орієнтованого на пацієнта.
► клінічні аспекти
Більшість медсестер-спеціалістів з ревматології повинні обслуговувати відділення, очолювані медсестрою, де вони оцінюють і лікують пацієнтів, які працюють в тісній співпраці з консультантом-ревматологом. Це, як правило, включає обстеження суглобів, оцінку загального стану хворого, моніторинг результатів аналізу крові хворих, що отримують імуносупресивне лікування і призначення аналізів та перегляд досліджень. Деякі медсестри-спеціалісти з ревматології виконують ін'єкції в суглоби, призначають і змінюють лікування та проводять інші методи лікування, такі як інфузії. медсестра-спеціаліст з ревматології зазвичай є професіоналом, який є головним координатором медичної допомоги в мультидисциплінарній команді, звертається до членів команди та інших установ, якщо це необхідно.
► Освіта, підтримка та консультації
Діагноз ревматоїдного артриту може бути спустошливим, але разом з членами команди медсестра-спеціаліст з ревматології може надавати підтримку і пораду, щоб допомогти зменшити страх і занепокоєння, які може викликати такий діагноз. Детальне пояснення діагнозу, медикаментозної терапії та інших стратегій і методів лікування може надавати медсестра-спеціаліст з ревматології на початку захворювання і впродовж хвороби. У зв'язку з впливом патологічного процесу і заклопотаністю з приводу початку лікування, головним елементом ролі медсестри-спеціаліста з ревматології є надання легко доступної точки контакту для пацієнтів і осіб, які здійснюють за ними догляд. Більшість медсестер-спеціалістів з ревматології надають цю послугу по телефону довіри. У співпраці з мультидисциплінарною командою багато медсестер-спеціалістів з ревматології надають допомогу групам пацієнтів з самолікування з метою розширення можливостей пацієнтів і допомогти їм впоратися зі своїм захворюванням.
Освіта є важливим елементом, і більшість медсестер-спеціалістів з ревматології виступають в якості допоміжної ланки для колег і широкої медичної громадськості. Деякі з них беруть участь у розробці і реалізації освітніх програм з ревматології для медичних професіоналів. Це може бути від днів навчання до формального диплома, курсів у співпраці з університетом з метою підвищення знань і досвіду у догляді за пацієнтами з ревматоїдним артритом.
Хоча ГРН (і в особливості представники пацієнтів) визнала важливу роль медсестри-спеціаліста з ревматоїдного артриту, як описано вище, було визнано недоречним шукати докази з ролі тільки цієї спеціальності, отже, роль мультидисциплінарних команд вивчалася в повному обсязі.
