6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування

В дослідженні Li et al.¹⁵⁸ не було продемонстровано статистично достовірної різниці між результатами анкетування по шкалі якості життя та іншими соціальними тестами, однак було показано, що модель, в якій допомогу надає вузькопрофільний спеціаліст, є оптимальною по співвідношенню витрати-ефективність у порівнянні з традиційною реабілітацією та фізіотерапією. Тривалість дослідження становила лише 6 місяців, тому бажано провести тривалий аналіз співвідношення вартості та ефективності. В дослідженні van den Hout et al. ¹⁹⁴ не було показано достовірної різниці у витратах чи якості життя по QALY. Широкий діапазон витрат в даному дослідженні пояснюється нечіткими даними по програмі робочої реабілітації; відсутність достовірної різниці у витратах та якості життя по QALY не дозволяє зробити висновки по співвідношенню витрати-ефективність. Можливість використання даних голландської програми для закладів Великобританії є обмеженою.

6.3.6. Висновки

• Програма повної реабілітації (див. опис в Таблиці 6.11) дозволяла тимчасово покращити функціонування пацієнтів з розгорнутою стадією РА²⁰². У пацієнтів з ранньою стадією РА реабілітація дозволяла досягти значного покращення в тому, що стосувалося використання різних методів самообслуговування¹³⁶, але не впливала на симптоми чи функціональні можливості (у більшості пацієнтів симптоми РА добре контролювалися за допомогою DMARDs).

• Терапія руки може мати вплив на її функцію. У деяких дослідженнях (огляд наведений у розділі 5.2), в яких приймали участь пацієнти з ранньою стадією РА, проводили оцінку тренінгів із технік захисту суглобів та збереження енергії з використанням групового когнітивно-поведінкового підходу. В одному дослідженні^134,135 було продемонстровано, що в групі, в якій використовувався захист суглобів, через 1 рік (ранкова скутість та біль в руці) та 4 роки (ранкова скутість) значно полегшувалися деякі симптоми у порівнянні з контролем.

• В іншому РКД у пацієнтів з розгорнутою стадією РА, які приймали терапію 146 інгібіторів ФНП-α, було з’ясовано, що захист суглобів, збереження енергії та вправи для рук значно зменшували відчуття болю, фізичні симптоми та покращували функцію кінцівки у порівнянні з контролем протягом 8-місячного періоду спостереження. В більшості досліджень ортезів зап’ястя для роботи²⁰¹ були проведені лише порівняння дизайнів лангети, а термін спостереження був коротким. В них була виявлена незначна різниця між лангетами з різним дизайном, та зазначалося, що у виборі лангети пацієнти керувалися своїми побажаннями. В коротких (1-2 тижні) та тривалих дослідженнях (в мета-аналіз було включене лише одне дослідження з більшою тривалістю - 6 тижнів)²¹⁰ не було знайдено різниці між групою, в якій пацієнти використовували лангету, та контрольною. Однак, в групі, яка використовувала лангету, відмічали суттєве полегшення больових відчуттів, покращення сили стискання у порівнянні з контрольною, і пацієнти надавали перевагу використанню лангети²¹⁰.

• Вправи для рук передбачені як в реабілітаційній програмі, так і в фізіотерапії. Існують дані, що комбінація фізичних вправ, спрямованих на розвиток діапазону руху, а також вправ на опір, значно покращують мобільність, силу стискання та загальну функцію кінцівки (згідно зі свідченнями самих пацієнтів) ^{176, 178}. Таке поєднання є більш ефективним, ніж виконання лише вправ на підвищення діапазону руху.

• Кількість даних, які б підтверджували ефективність робочої реабілітації пацієнтів з РА, які працюють та мають ризик втратити роботу, є недостатньою.

• В системному огляді²⁰⁰ було продемонстровано, що психологічні втручання, які застосовують реабілітологи (розслаблення, уявлення, протистояння стресу тощо), дозволяють досягти значного зменшення болю, покращити функціональний та психологічний стан в кінці лікування та під час спостереження. Однак, ефективність залежала від типу втручання та була меншою в дослідженнях, де об’єктом виступали групи, в яких виконувалася освітня програма, програма на увагу та у контрольній групі. Техніки, спрямовані проти стресу та КПТ мали достовірний позитивний вплив на психологічний статус (сприйняття проблеми, психологічний дистрес).^205,206 В одному дослідженні207 були також продемонстровані зміни в функціональному статусі. Не було зафіксовано змін у відчутті болю. Результати могли залежати від природи та тривалості терапії.