- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
4.2 Наявні симптоми і ознаки
4.2.1 Вступ до клініки
Термін РА відноситься до дуже широкого спектра захворювань. У разі раннього РА у деяких хворих відбувається швидке настання хвороби і її швидкий розвиток до поліартриту. У інших відбувається прихований розвиток і може минути декілька місяців до того, як моно- або олігоартрит поступово розвинеться в симетричну периферичну картину. У хворих з раннім РА і з розгорнутою стадією захворювання можуть спостерігатися позасуглобові ознаки, які впливають на важкість захворювання і пов’язану з ним непрацездатність, наприклад, інтерстиційне захворювання легень і васкуліт. У інших можуть бути відсутніми очевидні позасуглобові прояви або вони можуть бути відносно легкими, проте, дратуючими, наприклад, сухість очей. Доцільно ідентифікувати хворих з вірогідним несприятливим прогнозом на ранніх стадіях перебігу захворювання. За цими хворими потім слід ретельніше спостерігати, щоб мати нижчий поріг інтенсивного втручання для зміни перебігу їх агресивного захворювання. Навпаки, у хворих, у яких відсутні маркери несприятливого прогнозу або у яких наявні маркери сприятливого прогнозу, може застосовуватися менш інтенсивна стратегія подальшого спостереження і лікування. Чи існують маркери, які могли б допомогти зробити терапію більш цільовою, залежно від прогнозу перебігу захворювання?
4.2.2 Вступ до клінічної методології
Ми провели пошук досліджень, що стосуються того, які клінічні ознаки хворих з РА (рання і розгорнута стадії захворювання) можуть застосовуватися для ідентифікації цих хворих із сприятливим або несприятливим прогнозом. Через великий обсяг даних про прогностичні чинники, відбиралися ті дослідження, які охоплювали британське населення; якщо в популяції був змішаний артрит, то в ній має бути >75% РА, або проводився аналіз підгрупи з РА, при цьому розмір вибірки N > 200. Ми також провели пошук досліджень, в яких оцінювали, яке лікування є найкращим для хворих з несприятливим прогнозом; жодні обмеження не встановлювалися для відбору критеріїв, за винятком того, що популяція має бути британською.
Була отримана інформація про 33 дослідження серії випадків, які відповідали критеріям включення. Усі дослідження були методологічно правильними і оцінювали клінічні ознаки хворих з РА, які мали або сприятливі або несприятливі прогностичні наслідки (за пацієнтами спостерігали або проспективно, або дані збиралися ретроспективно).
Δ Ранній РА
Була отримана інформація про 23 дослідженння серії випадків30-52, які відповідали критеріям. Вони відрізнялися:
Розмір ом вибірки (діапазон: від N=211 до N=1387)
Тривалістю дослідження (діапазон: від 1 року до 43 років)
Δ Розгорнута стадія РА
Була отримана інформація про 10 досліджень серій випадків53-62, які відповідали критеріям. Вони відрізнялися:
Розміром вибірки (діапазон: від N=263 до N=2448)
Тривалістю дослідження (діапазон: від 6 місяців до 50 років)
Δ Лікування хворих з несприятливим прогнозом
Була отримана інформація про 3 рандомізовані контрольовані дослідження (РКД)63-65 і 1 когортне дослідження66, 67, які відповідали критеріям, за якими обиралося найкраще лікування для пацієнтів з РА з несприятливим прогнозом. Усі дослідження проводилися на хворих з НА або з раннім РА. Когортне дослідження66, 67 було опубліковано у вигляді двох окремих робіт з різним часом подальшого спостереження, і тому воно вважалося одним дослідженням. Проте ми представили результати обох робіт і на них дано посилання.
Три РКД63- 65 були дослідженнями в паралельних групах. В перших двох РКД63, 64 проводилося дослідження лікування із застосуванням DMARD (окремо порівняно з комбінацією) у хворих з раннім РА з несприятливим прогнозом (N=82 і N=20, відповідно). У першому РКД63 проводилося порівняння двох різних груп лікування: сульфасалазин (СС) 500 мг/день проти циклоспорину А (ЦСА) 1,5 мг/кг/день + Метотрексат (МТ) 7,5 мг/тиждень + глюкокортикоїд (ГК) метилпреднізолон протягом 48-тижневої фази лікування. У другому РКД64 проводилося порівняння двох різних груп лікування: МТ 7,5 мг/тиждень + плацебо проти МТ 7,5 мг/тиждень + інфліксимаб (ІНФ) 3 мг/кг/день протягом фази лікування упродовж 1 року з періодом наступного спостереження упродовж 1 рік після лікування. У третьому РКД65 проводилося дослідження лікування із застосуванням DMARD в групі, що складається з 110 хворих з НА, з яких у 51 людини розвинувся РА. У цьому дослідженні проводилося порівняння двох різних груп лікування: МТ проти плацебо протягом 30-місячної фази лікування, а також виконувався підгруповий аналіз результату у пацієнтів у кожній групі, у яких був несприятливий прогноз (анти-ЦЦП+ або РФ+). Методологічними обмеженнями РКД були: ті, що були класифіковані як 1+, були або відкритими односторонніми сліпими, або в них не проводився аналіз ITT (бажання лікуватися). Дослідження, класифіковане як 1++, було подвійним сліпим і автори провели аналіз ITT.
У когортному дослідженні66, 67 вівся пошук найкращого способу лікування серед N=206 хворих з раннім РА з несприятливим прогнозом. У цьому дослідженні проводилося порівняння двох різних груп лікування: раннє лікування (DMARD + НППЗ) порівняно з відстроченим лікуванням (НППЗ, а потім DMARD) протягом 4-річної фази лікування.
