- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
1.2 Визначення
Класифікаційні критерії РА, що найчастіше використовуються, були описані в 1987 р. комітетом Американської Колегії Ревматології2 і опубліковані в «Переглянутих в 1987 р. класифікаційних критеріях ревматоїдного артриту Американської Асоціації Ревматологів» (див. Таблицю 1.1). Важливо відзначити, що це класифікаційні, а не діагностичні критерії. Іншими словами, вони були призначені для полегшення спілкування між дослідниками і для забезпечення проведення більш надійних досліджень шляхом точного визначення випадків, таким чином, не залежно від того, де проводиться дослідження, кожен мав на увазі одне і те саме під терміном «РА». Вони не є діагностичними критеріями (хоча часто необгрунтовано називаються такими), оскільки немає діагностичних тестів для РА, які диференціюють його від нормального стану або від інших типів артриту. Тому діагноз є значною мірою клінічним, покладаючись, зокрема, на ранніх стадіях на історію хвороби і клінічне обстеження хворого, з допомогою тестів (аналіз крові або методи візуалізації), які інколи допомагають підтвердити найбільш вірогідний діагноз.
Критерії ACR 1987 не були призначені для клінічної практики, хоча вони наштовхують клініцистів на думку про РА, і з'являються в національних клінічних рекомендаціях. Проте, вони не прийнятні для розподілу між РА і самовиліковним захворюванням з раннім синовітом, який може, врешті-решт, трансформуватися в захворювання, яке відповідає критеріям РА. Вони також виключають деяких осіб з поліартритом, які повністю не відповідають критеріям, проте хвороба яких дуже нагадує РА і має схожий перебіг і відповідь на лікування.
В межах створення цієї настанови група з розробки настанови (ГРН) прийняла, що клінічна діагностика РА є важливішою порівняно з класифікаційними критеріями 1987 для РА2, оскільки ранній стійкий синовіт, коли інші патології були виключені, має лікуватись як РА, щоб запобігти ушкодженню суглобів. Ідентифікація стійкого синовіту і відповідне раннє лікування є важливішим за те, чи задовольняє захворювання критеріям класифікації.3 Тому ГРН схиляється до того, щоб використовувати прагматичний підхід і брати до уваги усіх хворих з ранньою або розгорнутою стадією запального артриту, а інші основні патології виключити.
Таблиця 1.1 Огляд класифікаційних критеріїв ревматоїдного артриту згідно з ACR 1987 |
Хворі повинні відповідати чотирьом з семи критеріїв |
- ранкова скутість, як мінімум протягом однієї години* |
- набряк трьох або більше суглобів* |
- набряк суглобів кистей* |
- набряк симетричних суглобів* |
- ерозії або декальцифікація на рентгенограмах кистей |
- ревматоїдні вузлики |
- ненормальний сироватковий ревматоїдний фактор |
* Мають бути наявними, як мінімум, протягом шести тижнів |
1.3 Частота захворювання і захворюваність
Перше дослідження, присвячене частоті поширеності РА у Великобританії, було опубліковане в 1961 р., коли Лоренс оцінив, що 1,1% населення Лея і Уенслідейлу мали РА.4 Застосовуючи критерії ACR, 2 Сіммононс з колегами прийшов до схожої цифри (0,8%) в дослідженні населення Норфолка.5 Зрештою, у Великобританії налічується приблизно до 400 000 осіб з цим захворюванням.
Розповсюдженість цього захворювання досить низька, що було продемонстровано при проведенні другого дослідження в Норфолку, яке показало розповсюдженість захворюваності на рівні 1,5 особи на 10 000 населення на рік для чоловіків і 3,6 особи для жінок.6 Це складає близько 12 000 осіб, яким щороку вперше встановлюється діагноз РА у Великобританії. Ці цифри також демонструють іншу особливість РА, яка пов'язана з тим, що загальна частота виникнення РА в 2-4 рази вище у жінок, ніж у чоловіків. Піковий вік захворюваності РА у Великобританії для представників обох статей складає близько 70 років, проте довгий «хвіст» по обох боках розподілу показує, що це захворювання може розвиватися в будь-якому віці.
ГРН поділяє РА на дві категорії за тривалістю захворювання: «рання стадія» (тривалість захворювання ≤2 років) і «розгорнута стадія» (тривалість захворювання >2 років). Британське ревматологічне товариство також прийняло цей підхід при розробці своєї настанови.7 В межах раннього РА категорії підозрюваного стійкого синовіту або РА, або раннього запального артриту відносяться до хворих, діагноз яких все ще не з’ясований, проте які потребують направлення на огляд до спеціаліста або додаткові обстеження. Вперше діагностований РА відноситься до хворих, у яких діагноз тільки що було встановлено, і зазвичай ними є хворі з раннім РА.
