7.3.6. Висновки

• Додавання біологічних препаратів до терапії пацієнтів з розгорнутою стадією хвороби, що отримують звичайні препарати, які модифікують хворобу, зазвичай дозволяє суттєво покращити контроль симптомів, функціональні можливості та якість життя^{291-296,298-300,302,305}.

• У дослідженнях, присвячених радіологічним пошкодженням, було виявлено, що комбінація біопрепарату та метотрексату має ряд переваг^292,294,300 порівняно з метотрексатом окремо.

• Комбінація інгібіторів ФНП-α та метотрексату краще, ніж інгібітори ФНП-α окремо щодо симптоматичних проявів, функціональної активності та ушкодження суглобів ^{291-294,298,300}.

• В єдиних дослідженнях, де безпосередньо порівнюється терапія біопрепаратами зі звичайною терапією DMARD у хворих з розгорнутою стадією РА, було продемонстровано, що етанерцепт дозволяє краще контролювати симптоми та має більші функціональні переваги, ніж сульфасалазін²⁹⁶, а ритуксимаб - ніж метотрексат²⁹⁹.

• Порівняння етанерцепта з метотрексатом для лікування розгорнутої стадії РА продемонструвало відсутність значимої різниці у контролі симптомів та відсутність функціональних переваг, хоча етанерцепт краще уповільнює рентгенологічне прогресування порівняно з метотрексатом^292,300.

7.3.7. Обгрунтування рекомендацій

Наявні на сьогоднішній день дані не відповідають на клінічне питання, на яку терапію повинен перейти пацієнт, який не реагує не звичайну терапію DMARD, на терапію іншим DMARD чи на біопрепарати. Відсутні дослідження, де порівнювалися би ці варіанти.

В єдиних дослідженнях, в яких порівнювали біопрепарати з DMARD, було продемонстровано, що етанерцепт краще за сульфасалазін, а ритуксимаб краще за метотрексат контролюють симптоми хвороби та мають більше функціональних переваг. Однак, порівняння етанерцепта з метотрексатом продемонструвало відсутність значимої різниці у контролі симптомів та відсутність функціональних переваг, хоча етанерцепт краще уповільнює рентгенологічне прогресування порівняно з метотрексатом. Це дозволяє припустити відсутність зв’язку між, з одного боку, здатністю препаратів контролювати активність хвороби, а з іншого – уповільнювати радіологічну прогресію.

В інших дослідженнях було продемонстровано, що додавання біопрепаратів, таких як інгібітори ФНП-α чи ритуксимаб, до звичайної терапії DMARD для лікування пацієнтів з активною стадією хвороби, дозволяє отримати додаткові суттєві переваги у контролюванні симптомів, покращенні функціональних можливостей та якості життя. Це у порівнянні з продовженням прийому метотрексату, відповідь на який не була повною, тому що пацієнти, що мали ознаки досить активного захворюванням не зважаючи на прийом метотрексату, і включались у дослідження. В цих дослідженнях, присвячених радіологічному ушкодженню, було продемонстровано, що комбінація біопрепарату та метотрексату має переваги над метотрексатом окремо. Комбінація етанерцепту та метотрексату дозволяє отримати симптоматичні та функціональні переваги, переваги у якості життя та меншу швидкість ушкодження суглобів, ніж при використанні метотрексату як монотерапії. В інструкціях до етанерцепту та адалімумабу міститься рекомендація, що за відсутності протипоказань, метотрексат має бути призначений разом з ними. Дослідження послідовного використання адалімумабу, етанерцепту та інфліксимабу для лікування ревматоїдного артриту не входило до завдань даного керівництва, оскільки ці препарати аналізувалися в межах дослідження NICE. Щоб отримати детальнішу інформацію про цей аналіз, зверніться до вебсайту NICE www.nice.org.uk.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

З рекомендаціями можна ознайомитися в Главі 10.

7.3. Анакінра