- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
1.4 Принципи терапії
Медикаментозна терапія РА може розглядатися в двох напрямках. Перший – це покращення симптомів, серед яких основним пріоритетом для хворих є полегшення болю. Другий – це модифікація процесу захворювання, спрямована на уповільнення або зупинку рентгенологічного прогресування, яка тісно корелює з прогресуванням функціональних порушень.
Кінцевою метою терапії для хворого є досягнення ремісії захворювання. Ремісія захворювання визначаться по-різному, включаючи бали нижче визначених рівнів за індексами активності захворювання (наприклад, DAS28 <2,6). Кожне визначення включає елементи відсутності ознак і симптомів активності захворювання та інші докази того, що прогресування захворювання було зупинено. Якщо ремісія не може бути досягнута, то метою терапії є мінімізувати активність захворювання для оптимізації шансів запобігання прогресивному ушкодженню суглобів з подальшою непрацездатністю. Чим довший період ремісії або чим менша активність захворювання, яка може бути досягнута, тим кращий довгостроковий прогноз. Якщо в цій настанові згадується тривалий контроль захворювання, то це передбачає як мінімум шість місяців ремісії або мінімальної активності захворювання.
Анальгетики і нестероїдні протизапальні засоби (НППЗ), якщо вони не протипоказані, можуть допомогти в полегшенні болю. В межах класу НППЗ є група препаратів, які спочатку розроблялися з урахуванням безпечнішого шлунково-кишкового профілю. До них відносяться інгібітори ЦОГ-2 (циклооксигенази-2). До ГРН звернулися з проханням оновити існуючу технологічну оцінку цих препаратів, однак, оскільки група була повідомлена про те, що в нещодавно опублікованій настанові NICE, присвяченій терапії остеоартрозу (ОА), 7,8 це питання було розглянуто, група вважає, що рекомендації, згадані в нещодавно опублікованій настанові з ОА, можуть також відноситися і до терапії РА.
Традиційні хворобо-модифікуючі протиревматичні препарати (DMARD) включають метотрексат, сульфасалазин, гідроксихлорокін, лефлуномід та ін'єкції золота. Ці препарати можуть сприяти уповільненню руйнівного компонента процесу захворювання; проте їх точні механізми дії все ще є об'єктом досліджень.
Коментар робочої групи
Незважаючи на доведену ефективність, препарати золота на сьогодні практично не застосовуються в реальній клінічній практиці через високу частоту побічних ефектів (J.S.Smolen “EULAR RA management recommendations 2013: what is new?” - доповідь на конгресі EULAR 2013). Станом на 01.11.2013 р. препарати золота не зареєстровані в Україні.
Оптимальна послідовність застосування DMARD залишається предметом суперечок і також дискутується питання про те, чи слід хворим розпочинати лікування з комбінації різних терапій або з одного DMARD. ГРН вважає, що це є значним полем для детального аналізу економіки охорони здоров'я в спробі намагатися визначити, яка стратегія застосування DMARD є найбільш ефективною за витратами.
Була розроблена група препаратів під назвою «біологічні», оскільки вони складаються з моноклональних антитіл і розчинних рецепторів, які специфічно модифікують процес захворювання шляхом блокування молекул ключових білкових месенджерів (таких як цитокіни) або клітин (таких як В-лімфоцити). Розробка біологічних препаратів грунтується на дедалі значніших успіхах в розумінні патології захворювання. Ключові драйвери РА включають цитокіни, такі як фактор некрозу пухлини-α (ФНП-α), інтерлейкін-1 (ІЛ-1) та інтерлейкін-6 (ІЛ- 6). Антагоніст рецептора ІЛ-1 під назвою анакінра був оцінений NICE, проте він був відхилений для застосування Національною Системою Охорони здоров'я, оскільки не є рентабельним.9 В процесі Розробка цієї настанови до ГРН звернулися з проханням оновити цю технологічну оцінку (див. розділ 7 цієї настанови – фармакологічна терапія).
Крім того, ГРН була повідомлена про те, що при розробці цієї настанови з РА проводилися інші одноразові і численні технологічні оцінки NICE, що стосуються біологічної терапії РА. Цими оцінками NICE є такі:
Повторна оцінка застосування інгібіторів ФНП-α при РА (оновлення «Настанови із застосування етанерцепту і інфліксимабу для лікування ревматоїдного артриту»).1 Його було опубліковано в жовтні 2007р., і з ним можна ознайомитися на сайті www.nice.org.uk/TA 130
Застосування ритуксимабу (зниження рівня В-лімфоцитів) для лікування ревматоїдного артриту.*7, 10
Застосування абатацепту (костимулюючий інгібітор, що попереджає активацію Т-лімфоцитів) для лікування ревматоїдного артриту.*7, 11
Технологічна оцінка, спрямована на послідовне застосування адалімумабу, етанерцепту та інфліксимабу, застосування цертолізумаб-пеголю і тоцилізумабу для лікування ревматоїдного артриту. Ці результати не були опубліковані під час розробки цієї настанови.
* Див. розділ 10 з приводу формулювання цих рекомендацій.
Коментар робочої групи
Станом на 01.11.2013р. лікарські засоби Абатацепт та Цертолізумаб в Україні не зареєстровані.
Анакінра – торгова назва лікарського засобу з міжнародною непатентованою назвою Кінерет, який станом на 01.11.2013р. в Україні не зареєстровано.
