- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
З цього питання не було знайдено документів.
7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
РА з хронічним перебігом
Таблиця 7.27 Симптоми/якість життя (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (deSilva et al.)266 Рівень 1+ |
Біль та ранкова скутість |
16, 24 та 32 тижні |
Продовження (всі p <0,05 16 тижнів: MD 0,6 та 31,5 24 тижні: MD 1,0 та 54,3 32 тижні: MD 0.7 ат 75,0 |
1 РКД (Gotzsche et al.)267 Рівень 1++ |
Набряклі суглоби; біль |
6 місяців |
Продовження (MD 2,2, p=0,03; p <0,002) |
Болісні суглоби |
NS |
||
1 РКД (Kremer et al.)268 Рівень 1+ |
Болісні та набряклі суглоби |
1 місяць |
Продовження (MD –0,8 та 6,0, обидва p <0,05) |
Ранкова скутість та вечірня втомленість |
NS |
||
1 РКД (Ten Wolde et al.)269 Рівень 1+ |
Біль у спокої, ранкова скутість та індекс Річі |
1 рік |
Продовження (MD 0,2 p=0,031, MD 27 p=0,005 та MD 1,9 p=0,000) |
1 РКД (Van der Leeden et al.)270 Рівень 1+ |
Індекс Річі та число набряклих суглобів |
Протягом 3 років |
Ранній (значення не надані, p <0,05) |
1 дослідження серії випадків272 виявило, що коли у пацієнтів із клінічною ремісією частота приймання МТ знижувалася, погіршення у ранковій скутості та суглобовому індексі Рітчі не було. Рівень 3
1 дослідження серії випадків273 виявило, що у пацієнтів, у яких інфліксімаб додавали до наявного лікування МТ, і які показали ≥40% клінічне покращення артриту, потім доза МТ поступово зменшувалася, спостерігалося значне покращення порівняно з вихідним рівнем за показниками болісних та набряклих суглобів (середнє покращення 73%, p <0,001). Рівень 3
Таблиця 7.28 Функціонування (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження (Всі рівні 1+) |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (Kremer et al.)268 |
Сила стиснення |
1 місяць |
NS |
1 РКД (Ten Wolde et al.)269 |
Сила стиснення (права та ліва рука); Оцінка за HAQ |
1 рік |
Продовження (MD –5,2 та –5,0 p <0,05; MD 0,14 p=0,014) |
1 серія випадків272 виявила, що коли у пацієнтів із клінічною ремісією частота приймання МТ була зменшена, у силі схоплювання погіршення не було. Рівень 3
1 серія випадків273 виявила, що у пацієнтів, яким до їхнього наявного лікування МТ додавали інфліксімаб, і які одночасно мали ≥40% клінічне покращення артриту, коли дозу МТ поступово зменшували, спостерігалося значне покращення оцінки за HAQ порівняно з вихідним рівнем (середнє покращення 40%, p <0,001). Рівень 3
Пошкодження суглобу (припинення у порівнянні з продовженням лікування)
1 РКД 270 виявило, що за рентгенологічною оцінкою між групою яка припиняла лікування за допомогою золота та групою яка його продовжувала, відмінність була не значимою. Рівень 1+
Таблиця 7.29 Загальна оцінка (припинення у порівнянні з продовженням лікування) |
|||
Дослідження |
Результати |
Наступне спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (deSilva et al.) 266 Рівень 1+ |
Загальна оцінка пацієнтом та лікарем відповіді на терапію
|
32 тижні |
Продовження (7% проти 67%) |
1 РКД (Gotzsche et al.)267 Рівень 1++ |
Сприйняття пацієнтом самопочуття |
6 місяців |
Продовження (p=0,002 ) |
Оцінка пацієнтом числа болісних суглобів |
6 місяців |
NS |
|
1 РКД (Kremer et al.)268 Рівень 1+ |
Загальна оцінка лікарем та пацієнтом болю та активності захворювання |
1 місяць |
Продовження (MD 1,1 та 1,0; 0.9 та 0,4, всі p <0.05) |
1 серія випадків272 виявила, що коли у пацієнтів із клінічною ремісією частота приймання МТ була знижена, в загальній оцінці лікарем та пацієнтом болю та активності захворювання погіршення не було. Рівень 3
Таблиця 7.30 Ремісія (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (Ahern et al.)265 Рівень 1+ |
Підтримання ремісії |
12 місяців |
Продовження (89% проти 21%) |
1 РКД (Gotzsche et al.)267 Рівень 1++ |
Кількість пацієнтів, які не відповіли на лікування |
6 місяців |
Продовження 60% проти 15,8%, p=0.000001) |
1 РКД (Kremer et al.)268 Рівень 1+ |
Число пацієнтів із значним загостренням
|
1 місяць |
Продовження (20% проти 100%) |
1 серія випадків271 виявила, що у 26% пацієнтів, які довготривало приймали глюкокортикоїди і досягли ремісії артриту, припинення лікування кортикостероїдами було успішним (без повторної активації артриту), однак 61% пацієнтів мали відновити лікування глюкокортикоїдами внаслідок повернення активного артриту. Рівень 3
1 серія випадків272 виявила, що у 87% пацієнтів, які отримували лікування МТ і досягли ремісії артриту, зменшення частоти приймання було успішним (артрит не прогресував), однак 13% мали загострення артриту. Рівень 3
Таблиця 7.31 Біохімічні маркери (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження (Всі рівні 1+) |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
3 РКД (deSilva, Kremer та Van der Leeden)266,268,270 |
ШОЕ |
32 тижні (deSilva) |
NS |
1 місяць (Kremer) |
|||
Протягом 3 років (Van der Leeden) |
|||
1 РКД (Ahern et al.)265 |
Середній рівень СРБ |
1 місяць і 3 місяці після клінічного рецидиву |
Продовження (значення не представлені, p <0,05) |
1 РКД (Ten Wolde et al.)269 |
СРБ та ШОЕ |
1 рік |
Продовження (MD 2 p=0,008 та MD 5 p=0,000 |
1 серія випадків272 виявила, що коли у пацієнтів із клінічною ремісією частота приймання МТ була знижена, погіршення у рівнях ШОЕ чи СРБ не було. Рівень 3
1 серія випадків273 виявила, що у пацієнтів, яким до їхнього наявного лікування МТ додавали інфліксімаб, і які показували ≥40% клінічне покращення артриту, при поступовому зменшенні дози МТ спостерігалося значне покращення за рівнями ШОЕ та СРБ (середнє покращення 23% та 50%, обидва p≤0,001). Рівень 3
Таблиця 7.32 Небажані явища (НЯ) (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (Gotzsche et al.)267 Рівень 1++ |
Важкість побічних ефектів, про які повідомлялося |
6 місяців |
NS |
1 РКД (Ten Wolde et al.)269 Рівень 1+ |
Побічні ефекти |
1 рік |
Подібні (34% проти 37%) |
1 серія випадків273 виявила, що у пацієнтів, яким до лікування МТ додавали інфліксімаб, і у яких було ≥40% клінічного покращення артриту, при поступовому зниженні дози МТ, частота виникнення НП склала 80%. Специфічні НП не спостерігались, але включали інфекцію та реакції на інфузію. Рівень 3
Таблиця 7.33 Припинення приймання (припинення проти продовження лікування) |
|||
Дослідження (Всі рівні 1+) |
Результати |
Спостереження |
Результат – краще лікування |
1 РКД (deSilva et al.)266 |
Загальне число припинень; Відміна внаслідок клінічного погіршення |
32 тижні |
Продовження (21% проти 39%; 0% проти 33%) |
1 РКД (Kremer et al.)268 |
Число припинень (обидва N=0) |
1 місяць |
NS |
1 РКД Leeden et al.)270 |
Число припинень |
Протягом 3 років |
Подібні (N=5 та N=4) |
Вплив повторного призначення відмінених DMARD
1 РКД265 виявило, що коли D-пеніциламін був повторно призначений у попередній дозі пацієнтам, які зазнали загострення після зменшення дози препарату, 87% протягом 4 місяців знову досягли клінічної ремісії. Інші 13% досягли ремісії після призначення більш високої дози. Рівень 1+
1 РКД268 виявило, що коли МТ знову призначався пацієнтам, які зазнали загострення після відміни препарату, всі пацієнти знову досягли покращення у показниках болю, ранкової скутості та оцінці пацієнтом загальної активності захворювання. Рівень 1+
1 серія випадків272 виявила, що коли МТ призначався повторно зі звичайною частотою пацієнтам, які зазнали загострення після зниження частоти прийому препарату, всі пацієнти досягали контролю активності захворювання. Рівень 3
