6.1.2 Клінічне методологічне введення

Ми шукали дослідження, які вивчали користь і шкоду мультидисциплінарних команд щодо пацієнтів з ревматоїдним артритом з недавнім початком та зі встановленим діагнозом захворювання). Окремі дослідження були проведені в популяції Великобританії, і якщо це була популяція зі змішаним артритом, то в ній повинно було бути > 75% хворих на РА або проводився аналіз в підгрупі з РА.

Було знайдено п'ять РКД^147-152 і три серії випадків^153-155, які відповідали критеріям включення. Одне з РКД було опубліковано у вигляді двох окремих документів^148,149, які повідомляли про різний час спостереження, тому дане РКД було враховано лише один раз. Проте, тут є посилання на результати обох робіт. Два РКД^151,152 були виключені як докази в зв'язку з методологічними обмеженнями (вони були не сліпі і ITT аналіз не проводився). Методологічні обмеження інших включених РКД були наступні: всі вони були оцінені як 1+, оскільки вони були або сліпими або ITT аналіз не проводився.

► Ранній РА

Дві роботи серії випадків^154,155: N=110 і N=70 пацієнтів відповідно, оцінювали вплив програми медичної допомоги мультидисциплінарною командою на пацієнтів з недавнім початком РА. Prier et al¹⁵⁴ проводили 3-місячний курс лікування в той час, як Nordmark et al.¹⁵⁵ проводили 2-річний курс лікування.

► РА з хронічним перебігом

були виявлені три РКД^147-150 і одна серія випадків¹⁵³ щодо пацієнтів із встановленим РА.

Три РКД порівнювали лікування МДК з лікуванням без команди (N=59) (Ahlmen),¹⁴⁷ рутинним амбулаторним лікуванням (N=68) (Vliet Vlieland,Vlijeland)^148,149 або контрольним списком очікування (n=68) (Scholten)¹⁵⁰. Усі мали курс лікування впродовж 1 року з подальшим контролем на 2 році (Vlijeland) і 5 році (Scholten).

Серія випадків¹⁵³ вивчала вплив програми допомоги МДК на N=92 пацієнтах і мали 3-тижневий курс лікування з контролем на 3 місяці.

6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я

було виявлено і оцінено одне дослідження. Van den Hout et al.¹⁵⁶ – це голландське дослідження корисності витрат, яке порівнювало надання медичної допомоги клінічною медсестрою-спеціалістом, стаціонарну медичну допомогу мультидисциплінарної команди і медичну допомогу МДК пацієнтам денного стаціонару. Дві роботи^157,158 були виключені, оскільки не стосувалися МДК.

6.1.4 Заяви про клінічні докази

► Ранній РА

Симптоми, функції і якість життя

• В одній серії випадків¹⁵⁴ виявлено, що програма надання медичної допомоги МДК призвела до незначних змін якості життя (AIMS) на 3 місяці спостереження. Рівень 3

• В одній серії випадків¹⁵⁵ виявили, що після 2 років лікування МДК всі пацієнти відчували значне полегшення болю (середня зміна ВАШ: від -16 до -24, усі р<0,05), за винятком тих, хто покинув роботу і отримував допомогу по хворобі. Рівень 3

• Знання і задоволеність

• В одній серії випадків¹⁵⁴ виявили, що пацієнти, які брали участь в програмі допомоги МДК, було значне розширення знань з РА на 3 місяці спостереження (середнє збільшення балів тесту 6.2, р <0,0001). Рівень 3

Застосування лікування РА

• В одній серії випадків¹⁵⁵ виявлено, що у пацієнтів, які брали участь в програмі допомоги МДК: не було ніяких змін щодо кількості пацієнтів, які отримували DMARDs, а кількість пацієнтів, які отримували метотрексат або комбіновану терапію з метотрексатом, збільшилася з 8% до 41% на 2 році спостереження (кінець програми лікування МДК), а також тих, хто отримував глюкокортикоїди (збільшення з 11% до 15%). Рівень 3

► РА з хронічним перебігом

Симптоми

• два РКД^147-149встановили, що була незначна різниця щодо суглобового індексу Рітчі на 12 тижні¹⁴⁷, 52 і 104 тижнях^148,149. Також незначна різниця була виявлена в самооцінці фізичного дискомфорту (шкала симптомів, BSS) і LAI (індекс суглобовів Ленсбері – болючість суглобів при натисканні або при русі) на 12 тижні¹⁴⁷ і болю (ВАШ), кількості набряклих суглобів, втоми і сили стискування на 12, 52 і 104 тижнях; ^148,149; ACR20 на 104 тижні^{148, 149}. Рівень 1 +

• Одне РКД ^148,149 виявило, що лікування в стаціонарі МДК була значно краще, ніж звичайне амбулаторне лікування: ранкова скутість на 12 тижні (MD 2.62, р <0,05) і на ACR20 на 12 тижні (MD 10.0, р <0,05) і 52 тижні (MD 18, р <0,05). Рівень 1 +

• одна серія випадків¹⁵³ виявила, що у пацієнтів, які брали участь в програмі допомоги МДК було значне поліпшення в: DAS (середня зміна – 0,59, 95% ДІ від – 0,8 до – 0,38, р <0,001), біль, ВАШ (середня зміна –12, 95% ДІ від –17 до –7, р <0,05), набряк суглобів (середня зміна –3,3, 95% ДІ від –5,2 до –1,4, р <0,05) і суглобовий індекс Рітчі (середня зміна –1,6, 95% ДІ від –2,5 до –0,7, р <0,05) на 3 місяці спостереження і 26% і 52% пацієнтів відповідали критеріям відповіді ACR20 і EULAR. Рівень 3

Функція

• Одне РКД 148,149 встановило, що не було значної різниці між лікуванням в стаціонарі МДК і рутинним амбулаторним лікуванням щодо: оцінки HAQ на 12, 52 і 104 тижнях. Рівень 1 +

• Проте, інше РКД 150 виявило, що програма лікування MДК значно покращила показники з непрацездатності HAQ (шкала 0-5) на 52 тижні (середня зміна –0,4, р <0,001) і на 5 році (середня зміна 0,9, р <0,0001). Рівень 1 +

• Одна серія випадків153 виявила, що у пацієнтів, які брали участь в програмі допомоги MDT було значне поліпшення в: HAQ (середня зміна – 0.16, 95% ДІ від –0,24 до –0,08, р <0,05) і SOFI (середня зміна – 2,6, 95% ДІ від –3,5 до –1,7, р <0,05) через 3 місяці і 26%, а 52% пацієнтів відповідали критеріям відповіді ACR20 і EULAR відповідно. Рівень 3

Загальна оцінка

• Одне РКД 148,149 виявило, що стаціонарне лікування MДК було значно краще щодо загальної оцінки активності захворювання пацієнта (ВАШ) впродовж 4 тижнів (MD 3,9, р <0,05), 12 тижнів (MD 3,3, р <0,05) і 52 тижнів (MD2,8, р <0,05) впродовж 4, 12 і 52 тижнів, проте була незначна різниця на 104 тижні. Рівень 1 +

• Одна серія випадків153 виявила, що пацієнти, які брали участь у програмі медичної допомоги мультидисциплінарною командою, мали значне поліпшення: загальна оцінка пацієнтом і лікарем активності захворювання (ВАШ середня зміна –13, 95% ДІ від –18 до -–8, р <0,05) на 3 місяці спостереження. Рівень 3

Якість життя

• Одне РКД147 виявило, що медична допомога МДК мала значно кращий вплив: загальний стан здоров'я (профіль впливу хвороби – SIP; MD 3,5, р <0,05), але незначний щодо показників MACL (настрій) на 12 тижні. Рівень 1 +

• Одне РКД 148,149 виявило, що стаціонарне лікування MДК було значно краще, ніж звичайне амбулаторне лікування щодо: тривоги (шкала 0-10) на 12 тижні (MD 3,3, р <0,05), але незначне на 52 і 104 тижні; депресії (шкала 0-10) на 12 тижнів (MD 2,4, р <0,05), але незначне на 52 і 104 тижні. Рівень 1+

• Одне РКД 150 встановило, що на 52 тижні стаціонарне лікування MДК значно покращило здатність пацієнта справлятися з хворобою (шкала FQCI від 5 до 25), (середня зміна –1,9, р <0,01) і показників депресії Бека (шкала 0-63), (середня зміна 2,5, р <0,001). Рівень 1 +

Біохімічні маркери

• Два РКД 147-149 встановили, що була незначна різниця між двома групами щодо СРБ на 12 тижні147 і ШОЕ і СРБ на 12, 52 і 104 тижнях.148, 149 Рівень 1 +

• Одна серія випадків153 виявила, що пацієнти, які брали участь в програмі медичної допомоги МДК мали значне поліпшення в ШОЕ (середня зміна –6, 95% ДІ від –10 до –3, р <0,05) на 3 місяці спостереження. Рівень 3

Використання ліків/лікування

• Одне РКД встановило, що була незначна різниця між двома групами: використання препаратів (DMARDs, НППЗ і глюкокортикоїдів) на 12 тижні. Рівень 1 +

• Одне РКД 150 виявило, що програма медичної допомоги МДК на 52 тижні покращила використання пристроїв для захисту суглобів (середня зміна 68,5%, р <0,001), регулярного виконання релаксаційних вправ (середня зміна 60,5%, р <0,001) і регулярної лікувальної фізкультури (середня зміна 26,3, р <0,001). Рівень 1 +