- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
1. Передмова
1. 1 Загальна інформація
Ревматоїдний артрит (РА) є запальним захворюванням, яке справляє величезний вплив на ті суглоби тіла, які вкрито синовіальною оболонкою, що є спеціалізованою тканиною, яка відповідає за підтримку живлення і зволоження суглоба. Розподіл щодо уражених суглобів (синовіальні суглоби) є характерним для РА. Він типово уражає дрібні суглоби кистей і стоп і зазвичай двобічно з симетричним розподілом, хоча може уражатися будь-який синовіальний суглоб. У хворих з розгорнутою стадією і агресивним перебігом захворювання з часом уражаються більшість суглобів.
Початковий пусковий механізм розвитку РА є невідомим. Існують факти, що припускають наявність відхилень у компонентах імунної системи, які призводять до того, що в організмі розвиваються аномальні імунні і запальні відповіді, особливо в суглобах. Ці зміни можуть передувати симптоматичному РА протягом багатьох років. Те, що призводить до патології руху, спричиняє значне збільшення кровотоку в суглобах (підвищуючи температуру і іноді сприяючи почервонінню), проліферацію синовіальної оболонки із збільшенням кількості синовіальної рідини (набряк) і біль (у зв'язку з розтягуванням больових рецепторів у навколишніх м'яких тканинах і кістках по обох боках суглоба). Ці ознаки призводять до швидкої втрати м'язів навколо ураженого суглоба і, таким чином, разом з болем і набряком спричиняють втрату функції суглоба. Якщо запалення синовіальної оболонки не буде пригнічене, воно призведе до посилення ушкодження суглоба через виділення протеолітичних ферментів із запальних та інших клітин, і до перетворення частини синовіальної оболонки на запалену тканину, що має назву панус, яка може проникати в кістку і хрящ по краях суглоба. Ступінь прогресування ушкодження пов'язаний з інтенсивністю і тривалістю запалення. Ушкодження суглобів призводить до прогресуючої деформації, непрацездатності та інвалідності. Інші структури такожмають синовіальну оболонку (піхви сухожилків), і їх запалення може спричинювати розрив зв'язок. Тому пригнічення запалення на ранніх стадіях захворювання може сприяти значному поліпшенню за довгостроковими результатами для суглобів та інших компонентів скелетно-м'язової системи.
Проблемою цього широко поширеного запального артриту є той факт, що РА уражає не лише суглоби, а є системним захворюванням. В усіх хворих виділення великих концентрацій білків, які спричинюють запальний процес (такі як фактор некрозу пухлини-α (ФНП-α)), призводить до симптомів вираженої втоми з відчуттям постійних грипоподібних симптомів, і навіть лихоманки, потіння й втрати ваги. Крім того, інші системи органів можуть уражатися запальним процесом, з сухістю очей і рота (синдром Шегрена) і вузликами (тверді утворення, особливо на розгинальних поверхнях, як на зворотньому боці ліктів), уражаючи до третини хворих.
Більш значні запальні прояви можуть призводити до серйозної патології, такої як фіброз у легенях, запалення серозних оболонок серця і легень (плевральний і перикардіальний випіт) або васкуліт. Васкуліт спричиняє запалення внутрішньої оболонки кровоносних судин і може призводити до потенційно руйнівних ефектів в тому органі, який кровопостачається ураженими кровоносними судинами. Прикладами васкуліту є склерит очей, що є болючим і потенційно загрозливим для зору васкулітом, і периферична нейропатія, при якій нерви незворотньо ушкоджуються, призводячи до слабкості або сенсорних порушень. Запалення суглобів також може бути життєво небезпечним, коли воно уражає шию, викликаючи потенційно нестабільні з’єднання між кістками і запальний панус. Така комбінація деформації кісток і набряку запальної тканини може стискати спинний мозок, призводячи до ішемії і розповсюджених неврологічних наслідків з ураженням усіх чотирьох кінцівок, функції кишківника і сечового міхура, або дихальні м'язи і центри в стовбурі головного мозку, які контролюють дихання, потенційно призводячи до летального кінця.
Коментар робочої групи
Для РА характерно прискорення процесів атерогенезу, яке призводить до раннього розвитку атеросклерозу та його ускладнень – інфарктів та інсультів,що набуває особливого значення для вітчизняної системи охорони здоров’я, враховуючи високий рівень захворюваності та смертності від серцево-судинних захворювань в українській популяції (Гайдаєв Ю.О., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я та напрямки його покращання в сучасних умовах // Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 5. – С. 12–16.).
Слід зазначити, що результати останніх досліджень геномних асоціацій підтверджують генетичну детермінованість РА. Встановлено ряд генетичних локусів, які зазвичай асоціюються з РА: HLA локус, R620W (rs2476601) поліморфізм в гені PTPN22 та асоціація з локусом 6q23/TNFAIP3 (Gisela Orozco, Steve Eyre, Anne Hinks, et al. Clinical and epidemiological research Extended report: Study of the common genetic background for rheumatoid arthritis and systemic lupus erythematosus. - Ann. Rheum. Dis. - 2011. – Vol. 70. – P. 3463-3468.).
На щастя, ці загрозливі життю запальні прояви захворювання є нечастими і, можливо, стають все рідкіснішими. Проте дедалі стає більш очевидно, що тривале запалення і втрата рухової фунцї можуть мати інші непередбачувані наслідки для хворих з РА. Було показано, що серцеві захворювання, такі як ішемічна хвороба серця і серцева недостатність, є частішими при РА і призводять до передчасної смерті багатьох хворих. Атеросклероз (коли внутрішня оболонка артерій прогресивно потовщується і порушує кровотік до органу, який вона кровопостачає) частково викликається тривалим запаленням, тому хворі з високою активністю РА мають найбільший ризик розвитку серцевих захворювань. Остеопороз також є характерним захворюванням у зв'язку з обмеженою функцією руху, запаленням та інколи з прийомом ліків (особливо глюкокортикоїдів). Хворі з РА більш схильні до інфекцій, ніж інша частина населення, ймовірно через порушення в імунній системі, і іноді у зв'язку з прийомом ліків (імунодепресивна дія глюкокортикоїдів).
Зрозуміло, що РА потенційно може спричиняти не лише розповсюджене ушкодження суглобів і м'яких тканин, запальні процеси також можуть безпосередньо або опосередковано впливати на більшість систем органів в організмі і призводити до передчасної смерті. Тому потрібне відповідне лікування, направлене не лише на суглоби, але також на весь організм хворого, що страждає цим захворюванням, його сім'ю і осіб, що надають медичну допомогу і при необхідності їх роботодавців.
