- •Рецензенти
- •Перегляд адаптованої клінічної настанови: листопад 2017 року вступ
- •Синтез настанови
- •Загальний коментар робочої групи щодо рекомендацій nice
- •1. Передмова
- •1. 1 Загальна інформація
- •1.2 Визначення
- •1.3 Частота захворювання і захворюваність
- •1.4 Принципи терапії
- •1.5. Навантаження на здоров'я і ресурси
- •1.6 Життя з ра
- •2. Методологія
- •2.1 Мета
- •2.2 Сфера застосування
- •2.3 Користувачі
- •2.4 Участь хворих з ра
- •2.5 Обмеження даної настанови
- •2.6 Інші роботи, пов’язані з даною настановою
- •2.7 Вступна інформація
- •2.8 Процес розробки настанови
- •2.9 Правове застереження
- •2.10 Фінансування
- •3. Ключові положення настанови
- •3.1 Ключові пріоритети для виконання
- •3.2 Алгоритм
- •Дослідження
- •4. Направлення, діагностика і обстеження
- •4.1 Направлення до лікаря-спеціаліста
- •4.1.4 Оцінка клінічних даних
- •4.1.5 Резюме оцінки даних
- •4.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •4.2 Наявні симптоми і ознаки
- •4.2.1 Вступ до клініки
- •4.2.2 Вступ до клінічної методології
- •4.2.3 Вступ до методології економіки здоров'я
- •4.2.4 Оцінка клінічних даних
- •4.2.5 Оцінка даних щодо медичної економіки
- •4.2.6 Резюме даних доказової медицини
- •4.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •4.3 Дослідження
- •4.3.1 Клінічне введення
- •Клінічне методологічне введення
- •4.3.3 Медичне економічне методологічне введення
- •4.3.4 Ствердження доказів
- •4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
- •Від доказів до рекомендацій
- •5. Просвітницька та навчальна робота
- •5.1 Уявлення та переконання хворих
- •5.1.1 Клінічне введення
- •5.1.2 Клінічне методологічне введення
- •5.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •5.1.4 Заяви про клінічні докази
- •5.1.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •5.2 Навчання пацієнтів
- •5.2.1 Клінічне введення
- •5.2.2 Клінічне методологічне введення
- •5.2.3 Методологічне введення з економіки охорони здоров'я
- •5.2.4 Заяви про докази
- •5.2.5 Резюме даних доказової медицини
- •5.2.6 Від доказів до рекомендацій
- •6. Мультидисциплінарна команда
- •6.1 Мультидисциплінарна команда
- •6.1.1 Клінічне введення
- •6.1.2 Клінічне методологічне введення
- •6.1.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.1.4 Заяви про клінічні докази
- •6.1.5 Резюме заяв про докази
- •6.1.6 Від доказів до рекомендацій
- •6.2 Фізіотерапія
- •6.2.1 Клінічне введення
- •6.2.2 Клінічне методологічне введення
- •6.2.3 Методологічне введення з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.4 Заяви про клінічні докази
- •6.2.5 Заяви про докази з економіки в охороні здоров'я
- •6.2.6 Резюме заяв про докази
- •6.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •6.3 Трудотерапія
- •6.3.1 Клінічне введення
- •6.3.2 Клінічне методологічне введення
- •6.3.3. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.5. Методологія клініко-економічного обгрунтування
- •6.3.6. Висновки
- •6.3.7. Від доказів до рекомендацій
- •6.4.1. Вступ
- •6.4.2. Клінічні методи
- •6.4.3. Вступ до метології медичної економіки
- •6.4.4. Результати клінічних досліджень
- •6.4.2. Висновки
- •6.4.3. Від доказів до рекомендацій
- •7. Фармакологічний контроль
- •7.1. Антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання (dmarDs)
- •7.1.А Загальна інформація про антиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання
- •7.1.2. Клінічні методи
- •7.1.3. Вступ до метології медичної економіки (dmarDs)
- •7.1.4. Результати клінічних досліджень (стосовно dmarDs)
- •7.1.5. Визначення співвідношення витрати-ефективність (dmarDs)
- •7.1.6. Підсумки (dmarDs)
- •7.1.В Оптимальна послідовність призначення базисних препаратів (dmarDs)
- •7.1.7. Клінічні методи (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1.8. Визначення співвідношення витрати-ефективність (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1.9. Клінічні дані (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 10 Визначення співвідношення витрати-ефективність: документальні докази (оптимальна послідовність dmard та біопрепаратів)
- •7.1. 11 Узагальнені результати відносно документальних доказів (оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. 12 Від доказів до рекомендацій (раннє застосування та оптимальна послідовність dmard)
- •7.1. С Базисні та біологічні препарати: коли їх відміняти
- •7.1.14 Клінічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.15 Клінічне методологічне впровадження (припинення приймання dmard)
- •7.1.16 Визначення співвідношення витрати-ефективність (припинення приймання dmard)
- •7.1.17 Клінічні документальні докази (припинення приймання dmard)
- •7.1.18 Узагальнені результати відносно документальних доказів (припинення приймання dmard)
- •7.1.19 Від доказів до рекомендацій (припинення приймання dmard)
- •7.2 Глюкокортикоїди
- •7.2.1 Клінічне впровадження
- •7.2.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.2.3 Економіка охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.2.4 Клінічні документальні докази
- •7.2.5 Економічний аналіз охорони здоров’я: документальні докази
- •7.2.6 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •7.2.7 Від доказів до рекомендацій
- •7.3 Біологічні препарати
- •7.3A Біопрепарати та стандартні dmard у пацієнтів із встановленим ра у випадку постійної активності захворювання
- •7.3.1 Клінічне впровадження
- •7.3.2 Клінічне методологічне впровадження
- •7.3.3 Економічний аналіз охорони здоров’я: методологічне впровадження
- •7.3.4 Клінічні документальні докази
- •7.3.5. Визначення ефективності витрат
- •7.3.6. Висновки
- •7.3.7. Обгрунтування рекомендацій
- •7.3.9. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.3.10. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.3.11. Аналіз ефективності витрат
- •7.3.12. Результати клінічних досліджень
- •7.3.13. Висновки
- •7.3.14. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. Контроль симптомів
- •7.4. А Анальгетики
- •7.4.1. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.2. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.3. Визначення ефективності витрат
- •7.4.4. Клінічні результати
- •7.4.5. Висновки
- •7.4.6. Обгрунтування рекомендацій
- •7.4. В Нестероїдні протизапальні засоби (нппз)
- •7.4.8. Вступ (клінічні аспекти)
- •7.4.9. Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •7.4.10 Визначення ефективності витрат
- •7.4.11 Клінічні доказові положення
- •7.1.12. Визначення ефективності витрат
- •7.4.13 Узагальнені результати відносно документальних доказів і таблиць
- •7.4.14 Обгрунтування рекомендацій
- •8. Моніторинг ревматоїдного артриту
- •8.1 Моніторинг захворювання
- •8.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.1.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.1.4 Клінічні доказові положення
- •8.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •8.2. Інформаційне наповнення та частота оглядів
- •8.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.2.3 Методологічне клінічно-економічне обґрунтування
- •8.2.4 Клінічні доказові положення
- •8.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •8.3. Вибір часу та направлення на операцію
- •8.3.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •8.3.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •8.3.3 Методологічне клінічно-економічне обгрунтування
- •8.3.4 Клінічні доказові положення
- •8.3.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •8.3.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9. Інші аспекти та лікування
- •9.1.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.1.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.1.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування:
- •9.1.4 Клінічні доказові положення
- •9.1.5 Узагальнені результати відносно документальних доказів
- •9.1.6 Обгрунтування рекомендацій
- •9.2 Додаткові методи лікування
- •9.2.1 Вступ (клінічні аспекти)
- •9.2.2 Вступ (клініко-методологічні аспекти)
- •9.2.3 Методологія клінічно-економічного обгрунтування
- •9.2.4 Клінічні доказові положення
- •9.2.5 Обгрунтування рекомендацій
- •10. Рекомендації, пов’язані з оцінкою технології nice
- •11. Області для подальшого дослідження
- •Шкала рівнів доведеності і градації рекомендацій
- •Градація рекомендацій
4.3.5 Стислий огляд ствердження доказів
Ревматоїдний фактор (РФ) в більшості досліджень є корисним предиктором розвитку ревматоїдного артриту (РА).29, 76-78, 82, 85
Позитивність за антитілами до ЦЦП є корисним предиктором розвитку РА,29, 71, 74, 75, 84 і в порівнянні з позитивністю за РФ, має вищу специфічність, але подібну чутливість.71, 72
Вихідний С-реактивний білок (СРБ) є поганим предиктором можливості розвитку РА.74-76, 83
AFA мали помірну чутливість і специфічність щодо розвитку РА і були кращими в прогнозуванні розвитку РФ+ РА, ніж РФ- РА.73, 77, 78, 82
АPF мав помірну чутливість і специфічність для розвитку РА.77, 78, 81, 82
Наявність ерозій на рентгенограмах кистей демонструють високу специфічність, але низьку чутливість щодо розвитку РА.79
Ерозії п’ястно-фалангових суглобів, визначені за допомогою МРТ, мають достатньо високу чутливість та специфічність щодо розвитку РА.83
Від доказів до рекомендацій
Хоча антитіла до ЦЦП більш специфічні, ніж ревматоїдний фактор, ця різниця невелика, а чутливість співставна. Рекомендації по антитілам до ЦЦП також мають бути підтверджені медичним економічним аналізом, щоб визначити, чи є додаткові витрати і вища специфічність цього тесту економічно ефективними (будь ласка, див. розділи 4.2.7 і 4.2.8), як щодо всіх раннім запальних артритів, так і по підгрупам (наприклад, підозра на РА, але ревматоїдний фактор негативний). Тест на ревматоїдний фактор залишається відносно дешевим і корисним у пацієнтів із недиференційованим синовітом, і може використовуватись як з діагностичною, так і з прогностичною метою.
Після багатьох обговорень було вирішено, що рентгенівські знімки кистей і стоп при вперше діагностованому синовіті доцільні, оскільки, хоча це і є грубим інструментом для виявлення запалення суглобів, бувають випадки, коли виявляють ерозивне ураження в той час , коли результати всіх інших тестів нормальні; рентгенографія кистей також є легкодоступним способом визначення базового рівня ураження для визначення в майбутньому швидкості прогресування захворювання. Оскільки УЗД і МРТ дрібних суглобів стають все більш доступними, довгострокове значення деяких ранніх запальних та ерозивних змін, які були описані за допомогою цих методів діагностики, має стати очевидним, і з часом вони можуть замінити рентгенологічне дослідження.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
R4 Пропонується проводити аналіз крові на ревматоїдний фактор у хворих з підозрою на ревматоїдний артрит (РА), у яких виявлено синовіт при клінічному обстеженні.
R5 Робити рентгенівські знімки рук кистей і стоп на ранніх стадіях захворювання у хворих із стійким синовітом.
Коментар робочої групи
Метою проведення рентгенографії кистей та стоп на ранніх стадіях РА є створення можливості для наступного регулярного моніторингу рентгенологічних змін.
5. Просвітницька та навчальна робота
5.1 Уявлення та переконання хворих
5.1.1 Клінічне введення
Настанови розробляються для блага пацієнтів і цілком логічно, що ця настанова включає в себе розділ, присвячений переконанням і уявленням пацієнтів про їх захворювання. Патерналістичний підхід, при якому медики володіють інформацією, а пацієнт є пасивним отримувачем допомоги, має стати далеким спогадом. Багато пацієнтів бажають усвідомлено брати активну участь у своєму лікуванні і пов'язаному з ним процесом прийняття рішень. Проте, навіть тоді, коли лікарі прагнуть залучити пацієнта до лікуванні їх хвороби, ще є можливості для роз’єднання між пацієнтами, особами, які за ними доглядають і їх лікарями. Це стосується і сприйняття хвороби та терапевтичних втручань, а також пріоритетів щодо їх потреб в медичній допомозі.
Деякі попередні уявлення про РА у пацієнтів з щойно діагностованим захворюванням, повинні бути розглянуті на початку захворювання. Пацієнти, які йдуть на перший призначений візит до клініки, вже можуть знати діагноз хвороби від лікаря загальної практики, і це може призвести до виникнення багатьох міфів і чуток про хворобу. Про заворювання можуть надати інформацію погано обізнані друзі і родичі, а іноді, на жаль, і медичні працівники. Деякі попередні уявлення про хворобу можуть бути отримані раніше формування відповідного розуміння і переконання.
Хворим із встановленим діагнозом РА важливо зрозуміти, що їх сприйняття РА та їх пріоритети в лікуванні можуть відрізнятися від розуміння і сприйняття мультидисциплінарною командою (МДК), яка їх лікує.
Хоча це достатньо широке коло питань, необхідно розглянути два ключові моменти:
• Який досвід, уявлення і переконання пацієнта позитивно впливають на симптоми, ураження суглобів, функцію і якість життя, і які з них можуть бути виявлені і посилені самим пацієнтом і тими, хто хоче їм допомогти?
• Навпаки, який досвід, уявлення і переконання пацієнта чинять негативний вплив, і які необхідно мінімізувати або уникнути їх.
