- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України
- •2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види зсу, їх призначення.
- •Призначення з с у
- •Основні завдання з с у
- •3. Склад та призначення родів військ Сухопутних військ. Сухопутні війська, їх склад і призначення
- •1. Тактика і її завдання як складової частини військового мистецтва.
- •Сили та засоби збройної боротьби, їх вплив на характер загальновійськового бою.
- •Завдання загальної тактики.
- •2. Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою.
- •Види маневру військами
- •Основні принципи та риси загальновійськового бою
- •3. Види загальновійськового бою та їх характеристика.
- •Т е м а № 3: Організація, озброєння та бойова техніка бойових підрозділів механізованого (танкового) батальйону омбр зс України
- •1. Організація, озброєння та бойова техніка механізованої, танкової роти Організаційно-штатна структура механізованої роти
- •2. Організація озброєння та бойова техніка мінометної батареї, гранатометного, зенітно-ракетного, інженерно-саперного взводів механізованого батальйону.
- •Т е м а № 4: Організаційна структура і тактика дій підрозділів умовного противника.
- •1. Організація, озброєння мотопіхотного (танкового) батальйону умовного противника.
- •2. Ттх озброєння і бойової техніки. Танки, бмп, бтр
- •Артилерія
- •Протитанкові засоби
- •Стрілецька зброя
- •1. Обов’язки командира відділення, навідника-оператора бмп, кулеметника бтр, механіка-водія бмп (водія бтр).
- •2. Обов’язки гранатометника, кулеметника, стрільця та снайпера.
- •1. Вибір місця для окопу та його обладнання, порядок спостереження за противником, доповідь про результати спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •Способи визначення відстаней до цілей
- •2. Знищення розвідки та малих груп противника. Дії солдата в обороні під час вогневої підготовки атаки противника, при відбитті атаки, зміні вогневої позиції.
- •3. Зайняття вихідного положення для наступу. Підготовка до наступу. Перехід в атаку, способи пересування на полі бою. Знищення противника в ході наступу.
- •Підготовка до атаки і перехід в атаку з траншеї (окопу)
- •Вибір шляху та способу пересування на полі бою, подолання загороджень і перешкод
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 1 семестр
- •Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України.
- •1. Бойові документи, вимоги до них. Порядок розробки та ведення бойових документів.
- •Види бойових документів
- •Вимоги до бойових документів
- •Порядок розробки та ведення бойових документів
- •2. Умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.
- •1. Суть оборони, види оборони та їх характеристика.
- •Умови переходу до оборони
- •Види оборони
- •2. Побудова оборони. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій, система вогню та інженерних загороджень.
- •Побудова оборони
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Суть наступу; умови та способи переходу у наступ. Райони та рубежі, які призначаються підрозділам у наступі.
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання підрозділів у наступі.
- •Бойові завдання підрозділів у наступі
- •3. Ведення наступального бою. Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником
- •Ведення наступу з ходу.
- •1. Зустрічний бій, умови його виникнення та характерні риси.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Переслідування, умови виникнення, способи переслідування і їх характеристика.
- •Умови виникнення переслідування
- •1. Сутність управління і вимоги до нього.
- •Вимоги до управління підрозділами
- •2. Порядок та зміст роботи командира відділення, взводу щодо організації бою.
- •1. Орієнтири, їх призначення і нумерація. Організація спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •2. Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.
- •Управління підрозділами
- •Послідовність передачі команд (сигналів) та постановки завдань по радіо:
- •Передачі сигналу
- •Управління вогнем
- •Способи управління вогнем
- •1. Способи пересування. Перевезення військ.
- •2. Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •Вимоги до маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршеві нормативи
- •Величина добового переходу колон
- •3. Похідна охорона та її завдання
- •Органи похідної охорони:
- •Завдання похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •1. Вимоги до району розташування. Порядок розташування підрозділів в районі зосередження.
- •2. Органи сторожової охорони, їх склад та завдання.
- •Безпосередня охорона
- •Органи безпосередньої охорони
- •Сторожова охорона
- •Сторожова охорона в батальйоні
- •Сторожова охорона за планом старших командирів
- •3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
- •1. Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок
- •Бойові завдання взводу в наступі
- •Ведення наступального бою
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок взводу в обороні
- •Бойові завдання взводу в обороні
- •Ведення оборонного бою
- •2. Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.
- •Організація й озброєння збройних формувань Чечні
- •Загальні особливості тактики бойових дій
- •1. Оборонна позиція відділення, її обладнання та зайняття особовим складом.
- •Таким чином, механізоване відділення в обороні спроможне відбити атаку близько двох мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.
- •2. Інженерне обладнання позиції відділення.
- •3. Ведення оборонного бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Дії відділення під час переходу противника в атаку
- •Дії відділення і знищення противника перед переднім краєм оборони.
- •Дії відділення і знищення противника, який увірвався на позицію відділення.
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію та ведення оборонного бою.
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення оборони
- •2. Оборона відділення в місті, горах, лісі. Оборона в місті (населеному пункті)
- •Оборона у горах
- •Оборона у лісі
- •3. Особливості організації оборони вночі та взимку. Оборона вночі
- •Оборона взимку
- •4. Дії відділення при блокуванні району, ізоляції підрозділів незаконних збройних формувань.
- •Відділенню для блокування призначаються ділянки:
- •Особливості організації оборони з урахуванням розподілу відділення на бойові групи
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Дії механізованого відділення у складі бойових груп в обороні
- •1. Бойовий порядок та бойові завдання відділення в наступі, засоби посилення
- •Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає на бойових машинах піхоти, і танкового взводу в наступі (варіант)
- •Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)
- •2. Ведення наступального бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Способи відбиття контратаки противника (варіант)
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію і ведення наступу
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення наступу
- •2. Наступ відділення в місті, горах, лісі Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •3. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •4. Дії відділення щодо роззброєння і ліквідації дрібних груп незаконних збройних формувань
- •Тактичне завдання
- •Тактичне завдання
- •1. Класифікація протитанкових та протипіхотних загороджень і ступені їх готовності. Обладнання мінно-вибухових загороджень.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Основні типи протитанкових та протипіхотних мін зс України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв.
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
Побудова оборони механізованого взводу включає:
- бойовий порядок взводу;
- опорний пункт взводу;
- систему вогню.
Побудова оборони повинна забезпечувати відбиття противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони.
Розкриємо складові частини побудови оборони взводу.
Бойовий порядок (схема 2 і 3)
Бойовий порядок взводу будується відповідно рішення командира взводу на ведення оборонного бою. В кожному конкретному випадку він залежить від поставленого завдання і умов місцевості, дій противника, складу взводу і інших факторів.
Бойовий порядок в будь-яких умовах обстановки повинен забезпечувати:
- стійкість і активність оборони, успішне ведення бою з застосуванням сучасних засобів ураження;
- ефективне застосування вогневих засобів взводу для ураження противника при розгортанні і переході в атаку (у вихідному положення для наступу), знищенні його танків і піхоти перед переднім краєм оборони і при вклиненні в опорний пункт;
- найменшу уразливість підрозділів від ядерної, ВТЗ, і вогню противника що наступає;
- маневр вогнем і підрозділами взводу;
- підтримування безперервної взаємодії та зручність управління підрозділами;
- максимальне використання вигідних захисних і маскуючих властивостей місцевості.
Бойовий порядок взводу в обороні може бути в одну або дві лінії.
Бойовий порядок в одну лінію – коли всі три відділення розташовані в одній траншеї в одну лінію. Такий бойовий порядок застосовується при обороні взводу на важкодоступній для противника місцевості, при обороні взводу в другому ешелоні роти, при недостачі сил і засобів, а також при обороні взводу на другорядному напрямку.
Бойовий порядок в дві лінії – це коли позиція одного із відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на другій лінії), в 100-200м за траншеєю.
Такий бойовий порядок застосовується при обороні взводу на напрямку зосередження основних зусиль роти, на місцевості доступній для дій танків і інших броньованих машин противника.
При загрозі атаки з флангу бойовий порядок може будуватися уступом вправо або вліво, а танкового взводу крім того – кутом назад, або кутом вперед.
Опорний пункт (схема 4 і 5)
Опорний пункт – ділянка місцевості обладнана в інженерному відношенні найбільш насичена вогневими засобами і пристосована до кругової оборони
В опорному пункті взвод з засобами посилення розташовується (розміщується) в бойовому порядку, створює систему вогню і обладнує його в інженерному відношенні, ретельно маскується і знаходиться в готовності до відбиття наступу противника, особливо його танків.
Опорний пункт механізованого взводу складається із позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР) і приданих вогневих засобів, а опорний пункт танкового взводу – із вогневих позицій танків і приданих засобів.
БМП і танки в опорному пункті вводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200м. Вогневі позиції для них вибираються з врахуванням умов місцевості з таким розрахунком щоб забезпечувалось спостереження за противником і ведення вогню на граничну діяльність прямою наводкою із гармат, кулеметів, ПТКР, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування.
БТР займають вогневі позиції, як правило, в глибині опорного пункту, так щоб забезпечувалась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторону флангів і в проміжки.
Придані механізованому взводу протитанкове і вогнеметне відділення можуть розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення в проміжках між ними або на фланзі опорного пункту. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою та найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.
В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.
Ширина фронту і глибина опорного пункту взводу встановлюються відповідно до його бойових можливостей. Взвод обороняє опорний пункт до 400 м по фронту і до 300 м в глибину.
Глибина опорного пункту взводу створюється за рахунок розташування БМП (БТР) і засобів посилення в глибину, а також за рахунок створення запасних позицій для відділень і бойової техніки.
Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300м, а між позиціями відділень до 50м, вони повинні знаходитись під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.
По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з’єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для БМП, танків, ПТКР, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню. Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу. Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення вогню по противнику, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів і продовольства. Для кругової оборони опорного пункту підготовлюються запасні вогневі позиції для БМП(БТР), танків, ПТКР, гранатометів переважно для ведення вогню в бік флангів і тилу.
КСП командира взводу знаходиться в глибині опорного пункту, в такому місті звідки забезпечується найкраще спостереження за противником, діями своїх підрозділів, сусідів і місцевістю, а також безперервне управління взводом. Як правило, КСП командира взводу обладнується в ході сполучення.
Система вогню (схема 4)
Система вогню в обороні – це організоване за єдиним планом поєднання вогню всіх видів зброї для ураження противника.
Вогонь в обороні є основним засобом знищення противника. По кількості вогневих засобів противник що наступає буде переважать мв(тв) що обороняється, тому кількісній перевазі наступаючого в одиницях зброї підрозділи що обороняються повинні протиставити якість вогню, що можливо у визначеній системі застосування зброї.
Система вогню в обороні полягає в умілому розміщенні і організованому застосуванні вогневих засобів, створення зон суцільного вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони для ураження в першу чергу танків і інших бойових машин, а також в швидкому зосередженні вогню на любому загрозливому напрямку або ділянці.
Основну системи вогню складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з врахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і в поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами і в глибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового та перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.
Система вогню взводу в обороні включає:
- ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони;
- зони протитанкового вогню БМП (танків) і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони;
- підготовлений маневр вогнем БМП (танків) та інших вогневих засобів на напрямки, яким загрожують.
Дамо характеристику кожній складовій системи вогню взводу.
Зосереджений вогонь (ЗВ) – це вогонь стрілецької зброї, гранатометів, озброєння БМП ( БТР, танків) який ведеться одночасно декількома вогневими засобами або декількома підрозділами по одній цілі, або по частині (частці) бойового порядку противника.
Щільність вогню на дільниці ЗВ повинна бути в 1,5-2 рази вище, як звичайна щільність перед опорним пунктом. З щільністю вогню 10-12 куль за хвилину на один погонний метр фронту ділянка зосередженого вогню взводу може бути до 150 м, а відділення до 50м.
Зосереджений вогонь взводу підготовляється перед найбільш небезпечними скритими (прихованими) підступами, де противник може непомітно зосередитися і раптово перейти в атаку. Якщо перед фронтом оборони взводу є два скритих підступи, то взвод підготовляє ЗВ по двох ділянках, але вогонь буде вестися тільки по одній із них, з наступним перенесенням вогню на іншу ділянку, якщо цього потребує обстановка.
Зосереджений вогонь із автоматів і ручних кулеметів ведеться на дальність 400-600м, із кулеметів ПК і ПКТ до 1000м, із КПВТ до 2000м.
Для БМП ділянки зосередженого вогню призначаються окремо і можуть бути на віддаленні 2-3 км від переднього краю оборони. Ширина ділянки ЗВ може бути до 75 м (по 25м на гармату, для осколочної гранати).
Зосереджений вогонь танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї ведеться прямою наводкою, крім того танки і БМП можуть вести зосереджений вогонь і напівпрямою наводкою.
Основою системи вогню є протитанковий вогонь. Ретельна підготовка (організація) протитанкового вогню – найважливіший обов’язок всіх командирів підрозділів. Протитанковий вогонь повинен забезпечити ураження танків і інших броньованих цілей противника на граничну дальність, як перед переднім краєм, так і на флангах.
Зона протитанкового вогню – це ділянка місцевості перед переднім краєм оборони, на флангах в проміжках між опорними пунктами взводів і в глибині опорного пункту взводу по якій завчасно підготовляється і ведеться вогонь із танків, ПТКР, БМП і інших засобів. Зона має дві межі: ближню і дальню.
Ближня межа визначається переднім краєм оборони, а дальня максимальною прицільною дальністю наявних протитанкових засобів з врахуванням умов місцевості перед переднім краєм і на флангах опорного пункту. Так, для танкового взводу вона буде визначатися дальністю стрільби із танкових гармат, а для механізованого взводу – дальністю пуска ПТКР.
В межах зони протитанкового вогню призначаються рубежі відкриття вогню протитанкових засобів. З виходом противника на ці рубежі відкривають вогонь установки ПТКР, танки, БМП.
Зона суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї створюється для відбиття масованої атаки танків і піхоти противника. Вона являє собою ділянку місцевості, по якій завчасно або під час бою взвод підготовляє і веде суцільний багатошаровий вогонь із всіх наявних видів зброї перед переднім краєм опорного пункту, на флангах, в проміжках і в глибині опорного пункту, знищуючи при цьому вогнем протитанкових засобів – броньовані машини, а вогнем стрілецької зброї - піхоту противника.
Зона суцільного вогню має ближню і дальню межу. Ближня межа визначається переднім краєм, а дальня - глибиною ведення ефективного вогню із стрілецької зброї з урахуванням умов місцевості. Вогонь стрілецької зброї в межах цієї зони посилюється кулеметами, що встановлені на танках, БМП, (БТР), а вогонь протитанкових засобів – ручними протитанковими гранатометами і вогнеметами.
В кожному конкретному випадку глибина зони суцільного вогню буде визначатися умовами місцевості і дальністю ефективного вогню наявних вогневих засобів і може бути 400-800м. Всі мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій, а загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.
Для знищення противника, що може вийти у фланг і в тил опорного пункту взводу, завчасно, ще до початку ведення оборонного бою підготовляється маневр вогнем БМП (танків) та інших вогневих засобів в бік флангів і тилу. Для чого БМП (танкам) і іншим вогневим засобом призначаються запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної із них для ведення вогню в бік флангів і тилу.
Всі вогневі засоби взводу повинні бути готовими до широкого маневру, веденню вогню вночі і в інших умовах обмеженої видимості.
Готовність системи вогню визначається заняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовною даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.
Під час організації системи вогню механізованому (танковому) взводу вказується смуга вогню, додатковий сектор обстрілу і одна-дві ділянки зосередженого вогню. Смуга вогню визначається межами справа і зліва. Кожна межа вказується двома точками (орієнтирами). Смуга вогню взводу повинна бути більш широкою, як фронт опорного пункту, і перехрещуватися зі смугами вогню сусідніх взводів, для того щоб вся місцевість перед переднім краєм прикривалася вогнем.
БМП (БТР), танкам, гарматам, ПТКР, гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначається основні і запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказується основний і додатковий сектор обстрілу з кожної позиції на дальність дійсного вогню. Вогонь протитанкових гранатометів підготовляється у смузі вогню своїх відділень.