Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТАКТИКА Збирн лекций испр.doc
Скачиваний:
749
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
15.97 Mб
Скачать

Вимоги до бойових документів

Кожен бойовий документ виправдовує своє призначення тільки при дотриманні певних вимог.

Основними з них є:

  1. своєчасність розробки та доведення до виконавців (адресата)

  2. повнота змісту бойового документа

  3. точність та достовірність змісту бойового документа

  4. наочність оформлення бойового документа.

Своєчасність розробки (доведення до виконавця) документа - найважливіша вимога. Вона прямо випливає з характеру сучасного бою, що відрізняється високою динамічністю, різкою та швидкою зміною обстановки.

Бездоганно виконаний у всіх відношеннях, але документ, який запізнився, втрачає цінність і може принести шкоду.

Своєчасність виготовлення та розсилки документів багато в чому залежить від підготовленості та натренованості його виконавців, а також широким та сміливим використанням засобів механізації, використанням найбільш раціональних прийомів, форм розробки та скорочення їх об’єму.

Повнота змісту бойового документа визначається тим обсягом інформації, який необхідний командиру для організації дій і управління підлеглими підрозділами в бою, а офіцерам штабу - для виконання своїх функціональних обов'язків щодо управління військами.

Точність графічного бойового документу має важливе значення. Нанесена на документ обстановка повинна відповідати дійсному положенню військ на місцевості. Неточність нанесення обстановки може привести в бойових умовах до небажаних, а іноді і до тяжких наслідків.

Бойова обстановка на робочу карту наноситься з точністю:

  • одинокі цілі (танки, БМП, гармати, ПТКР) - до 0,5 мм в масштабі карти;

  • інші елементи бойового порядку (завдання, РПА, РРРК, РРВК, тощо) - до 3-4 мм в масштабі карти.

Достовірність змісту бойового документу досягається відображенням в ньому лише суворо та детально перевірених даних, які вказують точне за місцем та часом положення та характер дій своїх військ і військ противника.

Різні сумнівні, вимагаючі перевірки відомості, обов’язково обумовлюються чи не вказуються зовсім.

Наочність оформлення бойового документу полягає в ясному та чіткому відображенні бойової обстановки з виділенням її головних елементів.

Вона досягається:

  • чітким графічним відображенням поміщеної в документі інформації,

  • використанням встановлених умовних позначень та скорочень,

  • наочним виділенням змісту бойового документа та пояснювальних написів,

  • виділенням положення військ, що відносяться до різного часу,

  • чітким відображенням фактичного положення військ та можливих їх дій,

  • виділенням (підйомом) даних топографічної основи, необхідної для відображення тактичного змісту.

Порядок розробки та ведення бойових документів

Висока культура та наочність оформлення бойових документів мають важливе значення. Неохайне виконання бойового документа ускладнює його вивчення та розуміння адресатом.

При розробці графічних бойових документів основна увага приділяється розкриттю та відображенню тактичного змісту задумки рішення командира, найважливіших даних обстановки та способів виконання найбільш складних задач.

На графічних бойових документах не допускаються прикрашення, не слід загромаджувати їх невиправданими текстовими даними, а топографічна основа карти не повинна забиватися умовними позначками, надписами, таблицями, довідками та пояснювальними текстами.

Необхідно прагнути до максимального спрощення форм графічних документів, це дозволяє розробляти їх в короткі строки та полегшує користування ними.

Кожен бойовий документ повинен мати:

  • гриф таємності та номер примірника, наприклад: таємно/прим. єдиний

  • службовий заголовок,

  • зміст документа,

  • підписи відповідних посадових осіб, з вказанням їх посади, звання та прізвища,

  • відмітку з вказанням кількості віддрукованих (виготовлених) примірників, прізвище виконавця та друкарки (кресляра), дату виконання та номер обліку розмноження документів.

Наприклад:

Виг. два прим. Віддрук. Чотири прим.

Вик. Вірко Вик. Вірко

виг. Андрєєв віддр Архіпова

25.05.94р. 25.05.94.

№1 №02

На наказах та директивах прізвище виконавців не вказується.

Бойові документи, що спрямовуються у війська чи подаються у вищий штаб, крім того повинні мати:

  • категорію терміновості;

  • найменування адресатів;

  • розрахунок розсилки

  • відмітку про час відправки та одержання документу адресатом.

За ступенем таємності документи діляться на:

  • “особливої важливості”;

  • “цілком таємні”;

  • “таємні”;

  • “для службового використання”;

  • без грифу таємності.

Виготовлені бойові документи нумеруються від одиниці до кількості виготовлених примірників. При цьому прийнято нетаємні документ нумерувати починаючи з “1”, таємні - з “01”, цілком таємні - з “001”.

Терміновість бойових документів визначається їх важливістю, характером змістовності в них відомостей та часом, потрібним для прийняття заходів.

По терміновості документи розділяються на п’ять основних категорій:

  • “Моноліт”

  • “Повітря”

  • “Ракета”

  • “Літак”

  • “Звичайна”

Категорія терміновості та гриф таємності визначається виконавцем, проставляються в правому верхньому куті документа та остаточно встановлюються особою, що підписує документ.

Спочатку вказується категорія терміновості документа, нижче - гриф таємності, а ще нижче - номер примірника документа.

Наприклад:

“Таємно” “Ракета”

прим.№____ “Таємно”

прим.№__

Службовий заголовок пишеться в один ряд. В ньому послідовно вказуються:

  • назва документу;

  • назва з’єднання (частини, підрозділу), де розробили документ;

  • порядковий номер;

  • місце пункту управління;

  • дата та час підпису (розробки) документу;

  • масштаб та рік видання карти, на якій він розроблений.

Наприклад:

БОЙОВИЙ НАКАЗ 12 омбр № 05. КП - СТАРИЧІ (2445) 6.09.94 10.30. Карта 100000, друге видання 1991р.

В службовому заголовку графічного документа, виготовленого на карті, розташування пункту управління, масштаб та рік видання карти не вказується.

Найменування адресата пишеться в верхній частині документа над службовим заголовком. Якщо документи направляються декільком адресатам, тоді пишеться загальна адреса, а нижче вказується адресат, котрому направляється примірник:

Наприклад:

Командиру 5 ТП, чи Начальникам штабів частин

Тільки начальнику штабу 5 ТП

При розробці текстових документів необхідно:

- час вказувати київський, при необхідності вказати місцевий час про це робиться примітка;

- назви населених пунктів та місцевих предметів, що мають особисті імена, пишуться великим шрифтом точно по карті, відокремлюючи одне від другого комами, а при необхідності вказується їх місце знаходження квадратами сітки прямокутних координат (географічними координатами).

Наприклад: КЛИМІВКА (4856), чи відносно великих населених пунктів: КЛИМІВКА (1,5 км півн.-східн. ЛЬВІВ).

Перелік населених пунктів та місцевих предметів, що позначають райони (ділянки), смуги (межі) зосередження (розташування) чи дій своїх військ, починається з правого флангу, а військ противника - з лівого флангу, в обох випадках справа наліво.

Район оборони, зосередження (розташування), десантування військ позначаються не менш як трьома, межі - не менш як двома, а смуги (ділянки) - не менш як чотирма пунктами, починаючи з пунктів на передньому краї (перед межею району). Наприклад: 1 мб займає район ДУБОВО (4050), МОСІНО (4150), ЗУБРА (4253); 1 мр вийшла на рубіж КОНТИ (3150), ОРЛОВКА (3152); смуга прольоту: відм.151,0 (3180), східна окол. ЛЕГІНО (3182), відм. 115,1 (3180), СУЛІЧ (3046).

Розмежувальні лінії позначаються не менш ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на лінії дотику військ (на передньому краї). Пункти перелічуються з тилу до фронту (при виході з бою та відході - в сторону відходу). Лінії вказуються спочатку праворуч, потім ліворуч. В наступі - на глибину поставленого завдання, в обороні - на дальність максимального досягнення стрільби своїх засобів ураження, в тил - на глибину бойового порядку підрозділу (частини, з’єднання). Якщо потрібно показати, що даний пункт не входить в район (смугу) дій даного підрозділу, то перед його назвою ставиться (викл.).

Наприклад:

- розмежувальна лінія з ним кут лісу (40518), (викл.) відм. 181,8 (5130), півд. окол. САВЕЛЬЕВО (5131).

- береги рік, каналів, озер, схили висот, гір, узлісся та околиці населених пунктів позначаються за сторонами горизонту.

Наприклад: східні схили вис. “Огірок”; зах. берег р. СЛУЧ, півд. узлісся лісу “Темний”, зах. окол. ЛУЦЬК тощо.

Береги рік можна позначати за напрямком їх течії: правий берег р. ЛУГА; лівий берег р. ДНІПРО.

- напрямок головного удару вказується на встановлену глибину, перераховуючи населені пункти від переднього краю (рубежу переходу в атаку, рубежу вводу в бій) на глибину завдання.

Наприклад: Головний удар нанести у напрямку ГУСЕВО (4151), НЕСТОРОВ (5146), СОКАЛЬ (5249); напрямок головного удару: СОЛОВКИ (5130), КУЗЬМИНКИ (5246), УСАДИ (6181).

- скорочені назви з'єднань, частин, підрозділів (установ) пишуться згідно з встановленими позначеннями;

- кількість з’єднань, частин та підрозділів, а також кількість одиниць озброєння, бойової техніки та транспорту позначається прописом, наприклад: “Дві тр, три МіГ-23, чотири мпб”

- в таблицях співвідношення сил та засобів, в розрахунках та донесеннях (про стан, втратах, трофеях, тощо) позначається цифрами, наприклад: мпб -5; танків Т-72 – 20; гармат Д-30 – 4.

- нумерація ешелонів бойового та похідного порядку, позицій та рубежів оборони пишеться словами. Наприклад:

1.Оборону побудувати в два ешелони.

  1. Смуга оборони дивізії має чотири позиції.

Бойові документи, що підлягають автоматизованій обробці на засобах АСУ, розробляються згідно з типовими (уніфікованими) формами.

Порядок розробки та ведення текстових та графічних документів.

Графічні бойові документи розробляються як на картах, так і на схемах, що виготовляються на прозорій чи непрозорій основі.

Як правило, основою для оформлення того чи іншого бойового документ є робоча карта посадової особи, звітна карта та глибоко продумані розрахунки.

Кожний розроблений графічний бойовий документ за формою, змістом та оформленням повинен перш за все бути зручним для користування в польових умовах і особливо при роботі в командно-штабних машинах як на місці, так і в русі.

Для досягнення однаковості розробки бойових графічних документів кожний з них оформляється по встановленій формі і має певну послідовність викладення, а також повинен відповідати основним вимогам що до розробки та його оформлення.

З метою досягнення однаковості розробки, зручності користування та швидкості проходження, встановлений наступний порядок оформлення бойових графічних документів:

1.Графічні бойові документи, що розробляються на схемах. Оформляються на одній (лицевій) стороні аркуша паперу стандартних розмірів. Кожен аркуш бойового графічного документу повинен мати поля: ліворуч завширшки – 2-3 см; праворуч, знизу і зверху - по 1- 1,5 см.

2.Назва адресата пишеться праворуч в одну лінію на 1,5 см вище службового заголовка з вказанням назви посадової особи, якій надсилається бойовий документ.

Наприклад: Командиру 5 омбр

1,5 см

БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01 1.01. 94. 08.40

3.Службовий заголовок бойового графічного документа, що розробляється на карті, пишеться в одну лінію паралельно верхньому (нижньому) зрізу карти. В ньому вказується: назва бойового документа, номер та назва частини (підрозділу) що виготовив його, порядковий номер документа та час його підпису.

Наприклад:

- БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01 1.01. 94. 08.40

- БОЙОВЕ ДОНЕСЕННЯ 11 омбр №01 01.02.94. 18.00

4.При розробці бойових документів на прозорій чи непрозорій основі, крім цих даних в службовому заголовку додатково вказується масштаб карти та рік її виготовлення.

Наприклад:

-“БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01. 1.11.94. 08.00. Карта 100000, друге видання 1993р.

5.Назва робочих карт вказується по їх належності. Наприклад:

- РОБОЧА КАРТА командира 1 мр

Почата: 12. 10.94 5.00

Закінчена:

Час у всіх випадках вказується київський за 24-х годинним обчисленням. Число, місяць, рік, години та хвилини позначаються арабськими цифрами та розділяються крапками.

6.Викладаючи зміст графічного бойового документа, основна увага приділяється розкриттю та відображенню тактичного змісту:

  • задуму рішення командира;

  • найважливіших даних обстановки та способів виконання найскладніших завдань.

7.При затверджені документа командиром чи старшим начальником в правому верхньому його кутку вказується:

-посада, військове звання та прізвище начальника, а також дата та рік затвердження ним документа.

Наприклад:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир 3 омбр

полковник В.М. ОСІПКО

“ “____________1994р.

8.Графічні бойові документи, що виконані на прозорій основі, повинні мати не менше двох позначок квадратів координатної сітки, чи не менше трьох нанесених місцевих предметів для сполучення документів з картою, а також стрілку “північ-південь”.

9.Важливе місце в досягненні наочності в оформленні графічних бойових документів належить правильному та умілому розміщенню службового заголовка, затвердження документа, назви адресата, підписів посадових осіб та службового оформлення (назва категорії, гриф таємності, номер примірника та відмітка про виконання), а також пояснювальних таблиць. Добре виконання та правильне розміщення цих написів прикрашають документ і сприяють його наочності та зручності для читання.

10.Для оформлення графічного документа застосовується креслярський шрифт. Літери в цьому шрифті можуть бути прописні - А,Б,В,Г,Д тощо, та рядкові - а,б,в,г,д, тощо.

11. По положенню літер відносно обрізів карти шрифти діляться на прямі та похилі (75о). При нанесені обстановки на карту прямий шрифт може застосовуватися тільки для оформлення службового заголовка та надписів посадових осіб. Для нанесення пояснювальних надписів та великої щільності скорочених позначок застосовуються рядкові літери.

12.Розміри шрифту службових заголовків, затверджень, підписів та інших надписів на картах рекомендуються наступні:

службові заголовки на склейках карт: до 5 листів - 2см; до 10 листів - 3см; до 20 листів - 4см; більше 20 листів - 5см.

13.Слово “Затверджую”- 1/2 розміру шрифту службового заголовка.

14.Підписи посадових осіб, службове оформлення, а також заголовки пояснювальних таблиць - 1/3 розміру шрифту службового заголовка.

15.Літери в словах пишуться без зв’язок, окремо. Всі елементи їх мають однакову товщину, рівну: для прописних (заголовних)літер та цифр 1/5 їх висоти; для рядових літер - 1/10 їх висоти.

16.Співвідношення ширини та висоти літер (цифр) має важливе значення для зручності читання літер та окремих слів. При висоті літер до 6 мм відношення ширини літер до їх висоти - 3:4. Виняток складають прописні літери Д,М,Ж,Ф,Ш,Щ та Ю, ширина котрих рівна їх висоті. При збільшенні висоти літер це відношення міняється до 1/2 і навіть до 1/4, тобто висота та ширина букв збільшується непропорційно.

17.Великі літери чи числова величина перед літерами в тексті з прописним шрифтом пишуться однакової висоти з прописною літерою, а в тексті з рядковим шрифтом – на 1/3 вище висоти рядкової літери.

18.Службовий заголовок, затвердження документа, назва адресата, підписи посадових осіб пишуться прописними літерами прямим шрифтом.

19.Службове оформлення графічного бойового документу, заголовки легенд, пояснювальних таблиць та їх заповнення пишеться рядковими літерами та похилими шрифтом.

20.Службове оформлення “ЗАТВЕРДЖУЮ”, гриф “ТАЄМНО” пишеться зверху на відстані 3 см від внутрішньої рамки карти.

21.Заголовок “РОБОЧА КАРТА”, тощо пишеться зверху на відстані 5 см від внутрішньої рамки карти.

22.Підписи (розрахунок розсилки), наприклад “КОМАНДИР 2 мб”, тощо пишуться на відстані 10 см від нижньої внутрішньої рамки карти до верхнього краю надпису.

В батальйоні (дивізіоні) всі питання організації бойових дій та управління підрозділами при підготовці та в ході ведення бою відображаються на робочих картах командира, начальника штабу, заступників командира батальйону.

При роботі з графічними бойовими документами дотримуватись наступних правил:

- Розміри цифр та літер при нанесені нумерації та назв підрозділів на карти різних масштабів, може бути:

масштаб карти взвод рота батальйон

1:25000 3мм/2мм 4мм/2мм 5мм/3мм

1:50000 2,5мм/2,0мм 3мм/2мм 4мм/2,5мм

1:100000 2,2мм/2мм 2,2мм/2мм 3мм/2мм

*В чисельнику літери та цифрові величини рядкового шрифту.

**В знаменнику - рядкові літери.

- Дані обстановки наносяться тонкими лініями та встановленими умовними знаками, не затемнюючи топографічну основу карти та надписів на ній;

- Пояснювальні надписи та назви підрозділів тощо, пишуться перпендикулярно до верхньої та нижньої рамки карти.

- Червоним кольором наносяться положення, задача та дії своїх загальновійськових з'єднань, частин та підрозділів Сухопутних військ, Військово-повітряні сили, з’єднання, частини та установи тилу збройних сил, їх ПУ, розмежувальні лінії, межі і зони досягнення та зони ураження ракетних та зенітно-ракетних військ, ядерні удари.

- Чорним кольором наносяться ракетні війська, зенітно-ракетні війська та зенітна артилерія, війська артилерії, інженерні, хімічні, зв’язку, радіотехнічні, автомобільні та дорожні, з’єднання та частини РЕБ та радіорозвідки, технічного забезпечення, топографічні війська, їх ПУ, а також нумерація, назва з’єднань, частин, підрозділів та пояснювальні надписи своїх військ.

- Синім кольором наносяться положення та дії військ противника, нумерація, назва його з’єднань, частин, підрозділів та пояснювальні надписи, використовуючи ті умовні знаки та скорочення, що і для позначення своїх військ, але у суворій відповідності з прийнятими у противника назвами.

- Умовні знаки для позначення положення, завдань та дій військ, вогневих засобів, бойової та іншої техніки наносяться на карту у відповідності з дійсним положенням їх на місцевості і орієнтуються у напрямку дій військ чи ведення вогню;

- Умовні знаки підрозділів на марші наносяться, як правило, один раз на початку маршруту чи з виявленням їх. Допускається нанесення їх умовних знаків на маршруті при підході до якої-небудь межі, на час наступу темного (світлого) часу, тощо.

- Маршрут руху наноситься коричневим кольором на відстані 1-2 мм в стороні від дороги. При цьому, якщо марш здійснюється із сходу на захід (з заходу на схід), то маршрут наноситься південніше дороги, а при здійснені маршу з півночі на південь (з півдня на північ) - східніше дороги. Маршрут наноситься так, щоб не забивались надписи та топографічна основа карти. Розбивка маршруту проводиться через 5-10 км чорними штрихами перпендикулярними до маршруту. Висота штриху - 5мм.

- Пункти управління наносяться на карту так, щоб вертикальна лінія спиралась в точку його знаходження на місцевості, а фігура знаку розташувалась в бік, протилежний фронту своїх військ при діях військ в східному чи західному напрямку; якщо війська діють в південному чи північному напрямку - фігури знаку розташувати праворуч від вертикальної лінії а противника - ліворуч від неї.

- Фактичне положення і дії військ (сил) та об’єктів наносяться встановленими умовними знаками суцільною лінією, а ймовірні чи заплановані дії, а також об’єкти, що будуються, позначаються штриховими (пунктирними) лініями; запасні (тимчасові) райони та позиції позначають пунктирною лінією з літерою ”З”("Т") всередині знаку чи поруч з ним; фальшиві райони, споруди та об’єкти наносяться зеленим кольором.

- При нанесені на карту декількох положень військ (сил), що відповідають різному часу, умовні знаки дозволяється доповнювати штрихами, пунктирами, крапками, тощо, чи підмальовувати різними кольорами, що встановлені вищим штабом; час, до якого відноситься те чи інше положення військ, вказується під найменуванням частини (підрозділу) всередині умовного знаку чи поруч з ним; на карту наноситься, як правило, не більш чотирьох положень військ.

- Знищені танки (БМП, БТР, тощо) позначаються їх умовними знаками, перекресленими хрест-навхрест двома суцільними лініями; пошкоджені - однією суцільною похилою лінією кольором протилежної сторони.

- При нанесенні на карту об'єктів чи дій противника вказується джерело отримання відомості, час та дата спостереження.

- Скорочені позначення та інші пояснювальні надписи розташовуються праворуч від умовних знаків, а при неможливості - на вільному місті, паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти.

- Дані, які неможливо відобразити умовними знаками, викладаються текстуально в пояснювальній записці (робочому зошиті).

- При необхідності на картах можуть підніматись річки - синім кольором, болото - синіми штрихами, паралельними нижньому обрізу карти, ліси та гаї - зеленим кольором, автомобільні дороги - коричневим, залізниці - червоним, узбережжя - лінією чорного кольору з коричневою підтушовкою, орієнтири обводяться чорними кружками чи підкреслюються, ділянки місцевості, заражені хімічними отруйними речовинами - жовтим кольором, біологічними засобами - коричневим, населені пункти, залізничні станції та порти - збільшеним надписом назви чи підкреслюються чорним кольором.

Висновок: Бойовий документ є головним джерелом, що забезпечує швидку розробку та наочне відображення питань планування бою, і найбільш доцільним засобом доведення бойових завдань до виконваців або подання старшому начальнику донесень про зміну обстановки та вжитих у звязку з цим заходах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]