3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.

Успішне ведення оборонного бою вночі в сучасних умовах неможливе без ефективної боротьби з засобами світлового забезпечення противника.

Зірвати чи значно зменшити можливості противника по застосуванню освітлювальних засобів і ПНБ – означає не дати йому можливості (сильно утруднити) орієнтуватись, вести розвідку, ефективно застосовувати вогневі засоби.

Тому, командири всіх ступенів повинні проявляти максимум зусиль для того щоб виявити місця розташування артилерійських і мінометних батарей та взводів противника які ведуть вогонь освітлювальними снарядами ( мінами), негайно доповідати про них старшому начальнику і по можливості приймати міри по їх подавленню (знищенню) своїми силами.

Для ураження освітлювальних снарядів і мін противника в повітрі в кожній роті (взводі) призначаються спеціально підготовлені екіпажі танків, обслуги кулеметів, автоматники.

Для пораження світящихся авіаційних бомб в батальйоні і ротах призначаються обслуги крупнокаліберних кулеметів.

Крім того, для виконання цього завдання залучаються зенітні гармати малого калібру, а в деяких випадках можуть використовуватись зенітні ракети малої дальності.

Осліплення наступаючого противника в оборонному бою здійснюється з допомогою освітлювальних, запалювальних засобів і димів.

Осліплення з допомогою освітлювальних снарядів (мін) і реактивних освітлювальних патронів може проводитись одночасно з освітленням шляхом створення високих рівней освітленості в бойових порядках противника чи в районах розташування особливо важливих цілей, а також з допомогою факелів освітлювальних снарядів (мін), які горять на ґрунті, чи димами

Дими звичайно застосовують тоді, коли немає можливості в короткий термін подавити чи знищити противника вогнем чи коли він застосуванням своїх освітлювальних засобів створив високі рівні освітленості в розташуванні військ, що обороняються.

Добрих результатів можна добитись використанням світлових завіс, створених з допомогою освітлювальних снарядів (мін) і завчасно обладнаних світлових рубежів. З цією метою можуть застосовуватись також пожежі.

При плануванні осліплення противника освітлювальними снарядами (мінами) слід враховувати їх велику витрату.

Осліплення атакуючих підрозділів противника і його вогневих засобів, починаючи з дальностей 800-1000м, може бути достатньо ефективним з допомогою прожекторів танків і протитанкових гармат зі знятими світлофільтрами, особливо в проміжках між освітленням. Розміщувати такі прожектори доцільно на флангах ротних і взводних опорних пунктів.

Осліплення слід застосовувати несподівано, на невеликих відстанях і бажано при підході противника до МВЗ. Його можна сполучати з освітленням окремих танків противника і інших цілей до їх ураження чи проводити швидким ковзаючим променем по атакуючому бойовому порядку з інтервалом 15-20 сек.

Виявивши підготовку противника до наступу в ночі, ком. батальйону (роти) повинен визначити позиції прожекторів і прийняти міри до їх знищення.

При відбитті атаки противника в першу чергу знищуються танки з прожекторами.

Боротьба з приладами нічного бачення противника заключається у їх знищенні одночасно із знищенням об’єктів, на котрих вони встановлені, і в їх осліпленні.

Висновок: При організації нічного бою командири підрозділів повинні чітко планувати заходи щодо протидії засобам світлового забезпечення противника для забезпечення успішного виконання боових завдань свого підрозділу при діях вночі.

Висновок до заняття: Таким чином, світлове забезпечення бою організується на основі вказівок і у відповідності з планом світлового забезпечення старшого начальника і по рішенню командира підрозділу. Воно планується на робочих картах командирів підрозділів.