![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України
- •2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види зсу, їх призначення.
- •Призначення з с у
- •Основні завдання з с у
- •3. Склад та призначення родів військ Сухопутних військ. Сухопутні війська, їх склад і призначення
- •1. Тактика і її завдання як складової частини військового мистецтва.
- •Сили та засоби збройної боротьби, їх вплив на характер загальновійськового бою.
- •Завдання загальної тактики.
- •2. Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою.
- •Види маневру військами
- •Основні принципи та риси загальновійськового бою
- •3. Види загальновійськового бою та їх характеристика.
- •Т е м а № 3: Організація, озброєння та бойова техніка бойових підрозділів механізованого (танкового) батальйону омбр зс України
- •1. Організація, озброєння та бойова техніка механізованої, танкової роти Організаційно-штатна структура механізованої роти
- •2. Організація озброєння та бойова техніка мінометної батареї, гранатометного, зенітно-ракетного, інженерно-саперного взводів механізованого батальйону.
- •Т е м а № 4: Організаційна структура і тактика дій підрозділів умовного противника.
- •1. Організація, озброєння мотопіхотного (танкового) батальйону умовного противника.
- •2. Ттх озброєння і бойової техніки. Танки, бмп, бтр
- •Артилерія
- •Протитанкові засоби
- •Стрілецька зброя
- •1. Обов’язки командира відділення, навідника-оператора бмп, кулеметника бтр, механіка-водія бмп (водія бтр).
- •2. Обов’язки гранатометника, кулеметника, стрільця та снайпера.
- •1. Вибір місця для окопу та його обладнання, порядок спостереження за противником, доповідь про результати спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •Способи визначення відстаней до цілей
- •2. Знищення розвідки та малих груп противника. Дії солдата в обороні під час вогневої підготовки атаки противника, при відбитті атаки, зміні вогневої позиції.
- •3. Зайняття вихідного положення для наступу. Підготовка до наступу. Перехід в атаку, способи пересування на полі бою. Знищення противника в ході наступу.
- •Підготовка до атаки і перехід в атаку з траншеї (окопу)
- •Вибір шляху та способу пересування на полі бою, подолання загороджень і перешкод
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 1 семестр
- •Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України.
- •1. Бойові документи, вимоги до них. Порядок розробки та ведення бойових документів.
- •Види бойових документів
- •Вимоги до бойових документів
- •Порядок розробки та ведення бойових документів
- •2. Умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.
- •1. Суть оборони, види оборони та їх характеристика.
- •Умови переходу до оборони
- •Види оборони
- •2. Побудова оборони. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій, система вогню та інженерних загороджень.
- •Побудова оборони
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Суть наступу; умови та способи переходу у наступ. Райони та рубежі, які призначаються підрозділам у наступі.
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання підрозділів у наступі.
- •Бойові завдання підрозділів у наступі
- •3. Ведення наступального бою. Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником
- •Ведення наступу з ходу.
- •1. Зустрічний бій, умови його виникнення та характерні риси.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Переслідування, умови виникнення, способи переслідування і їх характеристика.
- •Умови виникнення переслідування
- •1. Сутність управління і вимоги до нього.
- •Вимоги до управління підрозділами
- •2. Порядок та зміст роботи командира відділення, взводу щодо організації бою.
- •1. Орієнтири, їх призначення і нумерація. Організація спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •2. Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.
- •Управління підрозділами
- •Послідовність передачі команд (сигналів) та постановки завдань по радіо:
- •Передачі сигналу
- •Управління вогнем
- •Способи управління вогнем
- •1. Способи пересування. Перевезення військ.
- •2. Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •Вимоги до маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршеві нормативи
- •Величина добового переходу колон
- •3. Похідна охорона та її завдання
- •Органи похідної охорони:
- •Завдання похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •1. Вимоги до району розташування. Порядок розташування підрозділів в районі зосередження.
- •2. Органи сторожової охорони, їх склад та завдання.
- •Безпосередня охорона
- •Органи безпосередньої охорони
- •Сторожова охорона
- •Сторожова охорона в батальйоні
- •Сторожова охорона за планом старших командирів
- •3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
- •1. Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок
- •Бойові завдання взводу в наступі
- •Ведення наступального бою
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок взводу в обороні
- •Бойові завдання взводу в обороні
- •Ведення оборонного бою
- •2. Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.
- •Організація й озброєння збройних формувань Чечні
- •Загальні особливості тактики бойових дій
- •1. Оборонна позиція відділення, її обладнання та зайняття особовим складом.
- •Таким чином, механізоване відділення в обороні спроможне відбити атаку близько двох мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.
- •2. Інженерне обладнання позиції відділення.
- •3. Ведення оборонного бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Дії відділення під час переходу противника в атаку
- •Дії відділення і знищення противника перед переднім краєм оборони.
- •Дії відділення і знищення противника, який увірвався на позицію відділення.
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію та ведення оборонного бою.
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення оборони
- •2. Оборона відділення в місті, горах, лісі. Оборона в місті (населеному пункті)
- •Оборона у горах
- •Оборона у лісі
- •3. Особливості організації оборони вночі та взимку. Оборона вночі
- •Оборона взимку
- •4. Дії відділення при блокуванні району, ізоляції підрозділів незаконних збройних формувань.
- •Відділенню для блокування призначаються ділянки:
- •Особливості організації оборони з урахуванням розподілу відділення на бойові групи
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Дії механізованого відділення у складі бойових груп в обороні
- •1. Бойовий порядок та бойові завдання відділення в наступі, засоби посилення
- •Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає на бойових машинах піхоти, і танкового взводу в наступі (варіант)
- •Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)
- •2. Ведення наступального бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Способи відбиття контратаки противника (варіант)
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію і ведення наступу
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення наступу
- •2. Наступ відділення в місті, горах, лісі Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •3. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •4. Дії відділення щодо роззброєння і ліквідації дрібних груп незаконних збройних формувань
- •Тактичне завдання
- •Тактичне завдання
- •1. Класифікація протитанкових та протипіхотних загороджень і ступені їх готовності. Обладнання мінно-вибухових загороджень.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Основні типи протитанкових та протипіхотних мін зс України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв.
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від взводу, діючого в ГПЗ (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі у напрямку руху (від тильної похідної застави - за нею), а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) у сторони загрозливих флангів (на загрозливі напрямки) може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.
У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі із противником.
Висновок: Механізований і танковий взводи завжди повинні бути готові до маршу (пересуванню своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту.
2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
Під час здійснення маршу взводу вказується район зосередження (рубіж), час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж), маршрут руху, місце в колоні роти, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку, а діючому в головній похідній заставі додатково - вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження.
Організація маршу починається з отриманням командиром взводу бойового наказу. Порядок і зміст роботи командира взводу по організації маршу визначаються: отриманим завданням; наявністю часу; обстановкою.
Одержавши завдання на марш у складі роти, командир взводу:
з’ясовує його;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
віддає бойовий наказ;
організує взаємодію і всебічне забезпечення маршу.
Під час з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки крім звичайних питань командир взводу вивчає по карті (схемі) маршрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути готовими, визначає порядок підготовки взводу до маршу, призначає склад чергових вогневих засобів та спостерігачів.
При з'ясуванні завдання командир взводу повинний зрозуміти:
- завдання роти і взводу (мета маршу, порядок дій при вступі в бій, побудову похідного порядку);
- які підрозділи рухаються попереду і за взводом, порядок підтримки взаємодії і зв'язку з ними;
- час готовності до маршу.
Оцінюючи обстановку, він повинен вивчити (визначити):
- склад, положення і можливий характер дій противника;
- стан, забезпеченість, можливість і порядок підготовки взводу до маршу;
- по карті (схемі) маршрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути готовим;
- склад чергових вогневих засобів і спостерігачів.
З’ясувавши отримане завдання й оцінивши обстановку, командир взводу віддає вказівки командирам відділень (танків) на підготовку до маршу.
Приймаючи рішення, командир взводу визначає:
- побудову похідного порядку і порядок виконання отриманого завдання;
- завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам;
- порядок взаємодії.
Після чого віддає бойовий наказ всьому особовому складу взводу.
Бойовий наказ на марш командир взводу віддає, як правило, усьому особовому складу взводу. У бойовому наказі командир взводу вказує:
- відомості про противника;
- завдання взводу: маршрут руху, азимут напрямку, район зосередження (відпочинку) або рубіж і час прибуття в призначений район або виходу на вказаний рубіж, шикування колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а при здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій із противником, і порядок дій при зустрічі з ним;
- які підрозділи ідуть попереду і позаду взводу, порядок підтримання взаємодії і зв'язку з ними;
- час готовності до маршу;
- своє місце і заступника.
Під час організації взаємодії командир взводу вказує: порядок спостереження і зв'язку; порядок дій взводу під час нальоту авіації противника і при застосуванні ним зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї, а також засобів дистанційного мінування; порядок користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), додержання маскування та дисципліни маршу; сигнали оповіщення, управління та взаємодії, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій і порядок узгодження дій відділень (танків) між собою та сусідами.
У ході підготовки до маршу командир взводу організує бойове, технічне і тилове забезпечення з метою підтримки високої бойової готовності, збереження боєздатності і створення необхідних умов для успішного і своєчасного виконання поставленої задачі.
Під час підготовки до маршу командир взводу зобов'язаний перевірити справність машин, озброєння, приладів нічного бачення, засобів захисту та пожежогасіння, засобів зв'язку та світломаскування, заправлення пальним, наявність та правильність укладки боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шанцевого інструменту, возимого комплекту розмінування та засобів підвищення прохідності. Про готовність до маршу він доповідає командиру роти.
Командир взводу, призначеного в похідну охорону, під час з'ясування одержаного завдання повинен: з'ясувати завдання колони, яку охороняє, своє завдання і час готовності до його виконання.
Оцінюючи обстановку, він повинен: вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця імовірної зустрічі з противником, а також місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу; визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів, а також порядок підготовки взводу до маршу.
У рішенні командир взводу визначає:
- порядок побудови колони і виконання отриманої задачі;
- завдання відділенням, приданим вогневим засобам;
- порядок взаємодії.
У бойовому наказі командир взводу вказує:
- відомості про противника;
- завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання відділенням (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;
- дозорне відділення (танк), його завдання і віддалення;
- час готовності до маршу;
- своє місце та заступника.
При організації взаємодії командир взводу вказує:
- порядок спостереження і зв'язку;
- порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;
- місця ймовірної зустрічі з противником та дії при зустрічі з ним дозорного відділення (танка), взводу і засобів посилення;
- порядок дотримання маскування і користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями);
- сигнали оповіщення, управління і взаємодії.
Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир взводу віддає вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готовність особового складу, озброєння і бойової техніки взводу до виконання бойового завдання. Про готовність взводу він доповідає командиру батальйону (роти).
Розвідка на марші ведеться з метою своєчасного добування розвідувальних даних про противника і місцевість. Основним способом ведення розвідки на марші є спостереження. Дані про місцевість командир взводу одержує при оцінці місцевості по карті, а про можливі її зміни в ході здійснення маршу - від старшого командира. Головним джерелом отримання даних про противника є інформація, одержувана від вищестоящого командира й органів розвідки, а при діях у похідній охороні і від дозорного відділення (танка).
Командир взводу організує безупинне кругове спостереження за повітряним і наземним противником, місцевістю і сигналами командира роти. Спостереження ведеться особисто командиром взводу і командирами відділень (танків) з кожної бойової машини (танка). Кожному відділенню (екіпажу) командир взводу визначає сектор (напрямок) спостереження, призначає спостерігача за сигналами командира роти, а при діях у похідному охороні - додаткового спостерігача для прийому сигналів від дозорного відділення (танка). На привалах спостерігачі залишаються в машинах і продовжують виконувати свої задачі.
На марші організується похідна охорона з метою забезпечити безперешкодний рух головних сил, попередити їх від раптового нападу противника, забезпечити вигідні умови для вступу їх у бій, а також не допустити проникнення наземної розвідки противника.
При здійсненні маршу в колоні головних сил охорона у взводі організується за наказом старшого командира, а при діях у похідній охороні - рішенням командира взводу. У цьому випадку для безпосередньої охорони, а також з метою огляду місцевості від похідної застави (головного дозору) у напрямку руху на загрозливому напрямку може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем. При діях уночі, у лісі чи в інших умовах обмеженої видимості дозорне відділення може не висилатися. Безпосередня охорона в цьому випадку забезпечується підвищеною бойовою готовністю особового складу, круговим спостереженням і підслуховуванням на коротких зупинках.
Захист від зброї масової ураження і хімічне забезпечення на марші організуються з метою зберегти боєздатність особового складу і забезпечити виконання поставлених задач. Це досягається своєчасним виявленням радіоактивного, хімічного і біологічного зараження й оповіщенням про нього підрозділів, умілим використанням засобів захисту, захисних властивостей місцевості, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків.
Командир взводу визначає порядок і способи ведення радіаційної, хімічної і біологічної розвідки. Цю розвідку веде звичайно спеціально підготовлене відділення (екіпаж), оснащене необхідними приладами.
Оповіщення особового складу про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами.
За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження особовий склад надягає засобу індивідуального захисту. Взвод продовжує рух. Зони зараження механізований взвод долає на максимальній швидкості з використанням систем захисту від зброї масової ураження, що маються на машинах, і засобів індивідуального захисту.
Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу з зараженого району по команді командира взводу, а при зараженні отруйними речовинами - негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, у районі денного (нічного) чи відпочинку після прибуття в призначений район.
У випадку застосування противником запалювальних засобів, а також при змушеному подоланні зони пожеж з ходу люки і жалюзі бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків закриваються. По виходу з зони пожежі командир взводу (відділення) організує гасіння вогню на машинах і надання першої допомоги особовому складу.
Протиповітряна оборона організується з метою виявлення повітряного противника, своєчасного оповіщення особового складу про появу його літаків і вертольотів у повітрі. Для цього в ході всього маршу у взводі ведеться кругове і безупинне спостереження за повітряним противником заздалегідь призначеним спостерігачем. Командиром визначається порядок використання стрілецької зброї й інших засобів для боротьби з низько літаючими літаками (вертольотами). По сигналі оповіщення про повітряного противника взвод продовжує рух. Вогневі засоби, виділені для ведення вогню по низько літаючих літакам (вертольотам), приводяться до готовності, люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків (крім люків, з яких буде вестися вогонь) закриваються. Особовий склад переводить протигази в положення «напоготові». Напад повітряного противника відбивається вогнем по команді командира відділення. При русі в пішому порядку механізований взвод по команді командира займає найближче укриття і вогнем знищує низько літаючі літаки (вертольоти) противника.
Маскування на марші є одним з важливих шляхів зменшення утрат від ударів повітряного і наземного противника і досягається головним чином використанням властивостей місцевості, що маскують, умов обмеженої видимості, строгим дотриманням дисципліни маршу і збереженням військової таємниці. Вона організується командиром взводу відповідно до отриманої задачі й умов обстановки з метою приховання своїх підрозділів від усіх видів і засобів розвідки противника в районах розташування і при здійсненні маршу. Командир взводу при організації маскування враховує заходу, проведені старшим командиром, намічає і здійснює додаткові заходи. Важливе значення має застосування табельних і підручних засобів для маскування бойових машин під час руху, на привалах і відпочинку. Командир взводу повинний довести до всього особового складу демаскуючі ознаки і вжити заходів до їх усунення чи ослабленню.
Виходити з районів розташування необхідно швидко, використовуючи укриті від спостереження дороги. При здійсненні маршу вночі необхідно використовувати світломаскувальні пристрої. При русі на відкритих ділянках місцевості прилади нічного бачення не включати. Рухатися доцільно уздовж окраїн населених пунктів, уздовж узбіч з посадками дерев .поруч із залізницею.
Після прибуття в район сліди від машин повинні бути знищені. Бойова техніка маскується під тло навколишньої місцевості. У районах, на привалах і в ході маршу робота радіо станцій на передачу забороняється.
Інженерне забезпечення організується і проводиться з метою створення взводу необхідних умов для успішного здійснення маршу і підвищення захисту особового складу і бойової техніки від усіх засобів ураження. Для виконання задач інженерного забезпечення маршу взвод використовує навісне устаткування, мінні трали, табельні засоби маскування, місцеві матеріали і шанцевий інструмент. Самотужки взвод може обладнати окопи і замаскувати свою техніку в районі розташування (зосередження) і підготувати шлях витягування колони, на марші — прокласти шлях обходу зруйнованої ділянки чи дороги усунути перешкода на дорозі.
Успіх маршу в значній мірі залежить від тилового і технічного забезпечення. Тилове забезпечення полягає в поповненні до норми запасів усіх матеріальних засобів, евакуації поранених і хворих на медичні пункти до початку маршу. У ході підготовки до маршу проводяться ремонт і технічне обслуговування озброєння бойових машин піхоти (бронетранспортерів). Надання технічної допомога машинам, що вийшли з ладу, у ході маршу, їхній ремонт і евакуацію здійснюють машини танковоремонтних майстерень (технічне замикання колон).
Тилове і технічне забезпечення маршу командир взводу організує на основі рішення командира роти і вказівок старшого командира. При організації тилового і технічного забезпечення командир взводу уточнює обсяг технічного обслуговування, місце і час його проведення; терміни, місця і порядок поповнення пальним, охолодною рідиною, продовольством і іншими матеріальними засобами; місця проходження підрозділів технічного замикання і тилу в ході маршу; порядок евакуації і ремонту несправної бойової техніки й організації харчування особового складу.
Командир взводу повинний простежити за забезпеченням особового складу гарячою їжею, організувати відпочинок, особливо механіків-водіїв (водіїв), перевірити справність озброєння, бойової техніки, приладів нічного бачення і засобів зв'язку, заправлення пальним, мастильними матеріалами й охолодною рідиною, наявність і правильність укладання боєприпасів, наявність і справність засобів спеціальної обробки й іншого майна.
Висновок: Уміла організація маршу є запорукою успішного виконання завдання, поставленого взводу на марш.
3. Порядок руху, орієнтування, огляду місцевості та місцевих предметів. Управління та зв’язок на марші. Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника. Охорона колон на привалах (відпочинку). Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника.
У встановлений час чи за сигналом командира роти взвод починає висування.
З отриманням сигналу про початок руху командир взводу подає команду на витягування колони. Команда подається зоровими сигналами (прапорцями, ліхтариком), а також голосом. Одночасно він рушає з місця на своїй машині, спостерігаючи за діями підлеглих. При витягуванні колону взводу варто вести уздовж узлісь, по ярах і інших місцях, що забезпечує дотримання заходів маскування.
Першим починає висування взвод, призначений в головну похідну заставу (головний дозор). У встановлений час він проходить вихідний пункт і рухається за вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони похідної застави (головного дозору), слідкує по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням та доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч з противником, загородження та заражені ділянки на маршруті.
Командир взводу на марші зобов’язаний суворо дотримуватися встановленого порядку руху та маскування, не допускати затримок на переправах, в тіснинах, тунелях та населених пунктах, вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира роти (взводу), своєчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження.
Машини на марші рухаються лише по правій стороні дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції та заходів безпеки.
Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.
Під час руху перед поворотом головна машина сповільнює швидкість руху, щоб машина, що йде позаду, не втратила її з виду. На кожній машині призначені члени екіпажа ведуть спостереження за сигналами йдучих спереду і командирськими машинами, за повітряним, наземним противником і місцевістю. Зенітні засоби знаходяться в готовності до відкриття вогню.
Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або в сторону від дороги, де ліквідується несправність. Поворот башти в сторону проїжджої частини дороги категорично забороняється.Після того, як несправність ліквідована, машина приєднується до колони, яка проходить; своє місце у взводі вона займає тільки на привалі. Несправну машину, яка зупинилась, об'їжджають тільки зліва. Обгін колон під час руху забороняється.
Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк) обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.
У горах під час підготовки до маршу командир взводу приділяє особливу увагу перевірці справності ходової частини та механізмів управління машин. На кожній машині необхідно мати спеціальний пристрій для запобігання скочування машин під час зупинок на підйомах та спусках. Під час подолання небезпечних місць особовий склад механізованого взводу, як правило, спішується.
Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи та перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях з додержанням заходів безпеки з обов'язковою страховкою один одного або самостраховкою.
На привалах, під час розташування на відпочинок в гірській місцевості особовий склад і техніка розташовується в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, осипів, снігових лавин та затоплень.
Взимку перед маршем командир взводу зобов'язаний: вжити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти обмороження; упевнитися в наявності зимового дизельного палива та спеціальних рідин в машинах і при необхідності вжити заходів для їхньої дозаправки; перевірити справність засобів підігріву двигунів машин, готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур, а якщо передбачається рух по ділянках з глибоким сніговим покриттям — і натяг гусениць, а також оснащеність машин засобами підвищення прохідності; дати вказівки механікам-водіям (водіям) про заходи запобігання розморожування систем охолодження двигунів; організувати просушування обмундирування та взуття.
Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч — з повністю виключеним світлом і приладами нічного бачення.
Дозорне відділення (танк) просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилягаючою місцевістю, з підвищеною швидкістю, не затримуючи рух колони, яка охороняється. Особлива увага звертається на ознаки обладнання противником засідок і мінування дорожнього покриття і місцевих предметів. Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся лісу, входи в ущелини і тунелі, де можливо приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти воно оглядає і у разі необхідності спішується, висилає піших дозорних або проводить огляд всім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям бойової машини піхоти (бронетранспортера). Під прикриттям відділення дозорні приховано наближаються до об'єкта, старший дозорний, як правило, пересувається за дозорним в готовності підтримати його вогнем. У ході дій в складі відділення групи дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі просуваються до об'єкта і здійснюють його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення доповідає про це командиру дозору, вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ в бій головного дозору.