Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТАКТИКА Збирн лекций испр.doc
Скачиваний:
749
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
15.97 Mб
Скачать

Споруди для ведення вогню

До споруд для ведення вогню відносяться прості земляні споруди і вогневі споруди закритого типу. Їх потрібно обладнувати так, щоб в секторі обстрілу забезпечувалась відповідна настильність вогню з найменшими мертвими зонами.

Споруди для спостереження

Споруди для спостереження обладнуються на командно-спостережних пунктах (КСП) командирів підрозділів. Їх розташовують в місцях, звідки краще проглядається місцевість у напрямках та на відстанях, що відповідають призначенню спостережного пункту або поста. Їх доцільно розташовувати на бойовому гребні, з якого забезпечується найкращий огляд місцевості попереду.

Споруда відкритого типу для спостереження на КСП командира взводу (роти) влаштовується у вигляді окопчика глибиною 130 см з бруствером висотою 40-60 см і сидінням для зв’язківця та радиста. На КСП командира взводу (роти) може влаштовуватися перекрита щілина або бліндаж.

Споруди для захисту особового складу

Для захисту особового складу, збереження його боєздатності на позиціях та у районах розташування влаштовуються споруди (укриття), котрі за ступенем захисту поділяються на відкриті та перекриті щілини, бліндажі та сховища.

Щілини зазвичай влаштовують на відділення, обслугу (екіпаж) з входом із траншеї або з поверхні землі. При наявності часу і матеріалів над щілиною влаштовують перекриття з колод діаметром 14 см, хмизу, фашин з очерету, а також з різних залізобетонних виробів, металопрокату та місцевих матеріалів, з ґрунтовою обсипкою товщиною не менше 60 см.

Більш надійним захистом для особового складу від засобів ураження є бліндаж. Він призначений для захисту від звичайних засобів ураження і розрахований на короткочасне перебування в ньому особового складу, головним чином в період вогневої підготовки. Залежно від наявних матеріалів бліндаж обладнують з місцевих матеріалів, земленосних мішків, елементів хвилястої сталі.

Сховища влаштовують на позиціях і в районах розташування підрозділів, для забезпечення більш надійного захисту особового складу від засобів ураження. Сховища забезпечують довготривале перебування особового складу без засобів індивідуального захисту. Вхід до сховища обладнують одним-двома тамбурами з захисними та герметичними дверима і передтамбуром. Залежно від конструкції та матеріалів, які використовуються, сховища можуть влаштовуватись з лісоматеріалів, земленосних мішків та з елементів хвилястої сталі.

Таким чином, вищеперераховані фортифікаційні споруди мають надзвичайно велике значення у загальному комплек­сі заходів щодо підвищення живучості підрозділів. Від їх належного обладнання буде залежати успіх у загальновійськовому бою.

Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів

Інженерне обладнання організовується і здійснюється з метою створення необхідних умов для успішного виконання бойового завдання, підвищення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження.

Фортифікаційне обладнання позицій підрозділів здійснюється з метою під­вищення ефективності застосування всіх видів зброї та бойової техніки, під­вищення захисту підрозділів та об'єктів від усіх засобів ураження противника, під­вищення стійкості управління.

Фортифікаційне обладнання опорного пункту починається негайно після визначення позицій підрозділам та вогневим засобам і організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися до зайняття оборони. У повному обсязі звичайно проводиться із зайняттям підрозділами опорних пунктів і триває безперервно в ході всього оборонного бою.

Фортифікаційне обладнання здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності що забезпечує постійну готовність підрозділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження, та проводитись приховано з повним напруженням сил і максимальним використанням засобів механізації, збірних фортифікаційних споруд, конструкцій та місцевих будівельних матеріалів.

В умовах безпосереднього зіткнення із противником фортифікаційне обладнання здійснюється в основному вручну.

При відсутності зіткнення із противником фортифікаційне обладнання буде вестись із максимальним використанням засобів інженерного озброєння, різними землерийними машинами.

Підрозділам для оборони призначаються позиції і опорні пункти.

Під позицією розуміється ділянка місцевості, обладнана в інженерному відношенні і зайнята особовим складом із озброєнням і бойовою технікою.

Опорним пунктом називається найбільш важлива в районі оборони ділянка місцевості обладнана в інженерному відношенні. Опорний пункт може бути обладнаний в інженерному відношенні до кругової оборони.

Бойовий порядок взводу будується залежно від поставленого завдання і умов місцевості. Позиції відділення механізованого взводу в обороні розташовуються як правило, в одній траншеї в лінію.

Обладнання опорних пунктів механізованих (танкових) підрозділів починається із визначення позицій для вогневих засобів, БМП, БТР і танків. Після зайняття оборони під прикриттям вогню цих засобів підрозділи приступають до самообкопування.

В умовах безпосереднього зіткнення із противником кожний механізований підрозділ обладнує для себе спочатку одиночні і парні окопи для стрільців, кулеметників і гранатометників, після окопи для БМП (БТР), місця для боєприпасів, відкриту (перекриту) щілину, запасні місця для стрільби і з’єднують всі ці елементи в окоп на відділення. При механізованому ритті траншей обсяг завдань зменшується приблизно в 1,5 рази.

Інженерне обладнання починається негайно після визначення позицій підрозділом і вогневим засобом та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, у повному обсязі проводиться, як правило, після заняття опорних пунктів і продовжується безперервно у ході всього оборонного бою. Воно здійснюється од­ночасно на всю глибину оборони у послідовності, яка забезпечує постійну го­товність підрозділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження, і проводиться приховано, з повним напруженням сил і максималь­ним використанням збірних фортифікаційних споруд, готових конструкцій і місцевих будівельних матеріалів.

В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання опорного пункту здійснюється з ши­роким використанням засобів механізації.

У першу чергу влаштовуються інженерні загородження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги огляду і обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, бойових машин (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів; зводяться будівлі для командно-спостережних і медичних пунктів; улаштовуються пе­рекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; створюються ділян­ки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскується озброєння і техніка від розвідки та для захисту від високоточної зброї против­ника; влаштовуються загородження в проміжках між підрозділами, на флангах та у глибині оборони; обладнуються вогневі рубежі для танкового батальйону (роти) і механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти, які знаходяться у другому ешелоні (резерві), підготовляються шляхи висування до цих рубежів та рубежів розгортання до контратак; обладнуються пункти водозабезпечення (водозабірні пункти).

У другу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і у районах зосередження бронегруп; створюється і вдосконалюється у бойовому і господарчому відношеннях система траншей та ходів сполучення у батальйонному районі оборони; дообладнуються командно-спостережні пункти; влаштовуються бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), сховища на кожну роту (батарею) і сховище на командно-спостережному пункті бата­льйону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів; обладнуються основні та фальшиві об’єкти у батальйон­ному районі оборони (ротному опорному пункті); додатково обладнуються за­городження перед переднім краєм, у проміжках між опорними пунктами і на флангах, а також підготовляються шляхи маневру.

У подальшому розвивається система траншей і ходів сполучення у ра­йоні оборони (опорному пункті); нарощується система інженерних загоро­джень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації; обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об’єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються у першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які потім з’єднуються в окоп на відділення і траншею на взвод.

Окоп на відділення може обладнуватись при безпосередньому зіткненні з противником або завчасно. Обладнання починається з вибору позиції, яка повинна забезпечувати спостереження та обстріл на дистанцію дійсного вогню, маскування та прихо­ване спілкування з тилом.

При безпосередньому зіткненні з противником на позиції відділення у першу чергу відриваються одиночні окопи для автоматників, кулеметників, гранатометників, окоп на основній вогневій позиції бойової машини пі­хоти, здійснюється розчистка смуги огляду та обстрілу, а для захисту особо­вого складу, улаштовують­ся перекриті щілини.

У другу чергу одиночні окопи з’єднуються між собою ходом сполучення глибиною 0,6 м в окоп на відділення, відривається окоп на запасній вогневій позиції бойової машини піхоти, улаштовується перекрита щілина (бліндаж).

У подальшому хід сполучення поглиблюється до глибини 1,1 м улаштовуються ніші для боєприпасів та продовольства, відривається хід сполучен­ня у тил, та до окопів для бойової машини піхоти, здійснюється маскування позиції відділення та її подальше удосконалення.

При такій послідовності обладнання позиції відділення на виконання робіт першої черги необхідно до 6 год., другої черги - до 15 год., у подальшому - до 12 год. Усього на обладнання позиції відділенню необхідно біля 3 діб.

Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів, позицій) здійс­нюється всіма підрозділами, у тому числі підрозділами бойового, технічного забезпечення і тилу. Придані підрозділи інженерних військ виконують най­більш складні завдання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]