3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.

Застосування військ у внутрішніх збройних конфліктах є крайнім заходом.

Механізовані й танкові підрозділи спільно з іншими підрозділами родів військ і спеціальних військ, а також підрозділами інших військових формувань і правоохоронних органів можуть застосовуватися для вирішення завдань щодо припинення (локалізації) збройних конфліктів, сепаратистських, терористичних і диверсійних дій або іншого протиправного збройного насилля в межах території країни у разі загрози її безпеці, територіальній цілісності та життю громадян, відповідно до офіційно прийнятих урядом законів і правових актів.

Особливості організації бойових дій

Під час організації наступальних дій командир взводу додатково повинен врахувати низку факторів.

При з’ясуванні завдання командир взводу зі складу тактичної групи окрім звичайних питань повинен зрозуміти:

в якому правовому режимі, у взаємодії з якими підрозділами, частинами, органами державної влади має виконувати поставлене завдання;

найважливіші об’єкти і рубежі, оволодіння якими забезпечує ізоляцію району дій;

межі району дій та інші питання.

У ході оцінки противника командир взводу додатково повинен вивчити:

райони зосередження іррегулярних збройних формувань, їх склад, озброєння, можливе посилення в ході дій і можливий характер дій у зоні відповідальності роти;

можливості противника з ведення диверсійних дій та можливі місця організації засідок;

систему загороджень, охорони й оборони районів розташування іррегулярних збройних формувань на напрямку дій, наявність шляхів маневру, можливість виходу з бою або ухилення від нього.

Під час оцінки своїх підрозділів та взаємодіючих структур командир роти враховує:

наявність у особового складу, особливо в офіцерів і сержантів, бойового досвіду;

злагодженість підрозділів, бойову напруженість майбутніх дій;

які сили та засоби інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, на якій правовій основі, в якому обсязі забезпечують виконання поставлених завдань і порядок підтримки зв’язку і взаємодії з ними.

Під час оцінки місцевості необхідно:

уточнити місця розташування екологічно небезпечних об’єктів і найважливіших об'єктів життєзабезпечення, які не підлягають руйнуванню (знищенню);

місце розташування найважливіших об’єктів у зоні відповідальності, оволодіння якими знижує бойові можливості антидержавних збройних формувань і їх здатність до ведення тривалих бойових дій;

наявність бар’єрних рубежів, можливих районів завалів, руйнувань, затоплень і шляхів обходу, а також можливість блокування маршрутів руху місцевим населенням.

У рішенні з урахуванням специфіки майбутніх дій командир взводу додатково визначає сили і засоби для припинення можливої протидії з боку місцевого населення та обмеження із застосування засобів ураження.

Під час постановки бойових завдань підрозділам додатково вказуються:

розвідувальні дані щодо місць імовірного знаходження антидержавних збройних формувань та можливих дій;

зона (район) відповідальності та завдання підрозділу;

маршрути висування та райони, ділянки, рубежі призначення;

розпізнавальні знаки;

сигнали управління на кожну добу;

способи і час доповідей обстановки в зоні відповідальності.

Ведення бойових дій

В рамках спеціальної операції механізований взвод може залучатися до знищення противника в ході наступу у складі групи пошуку та знищення, штурмової групи, спеціальної групи.

До цієї групи можуть входити підрозділи спецпризначення внутрішніх військ МВС, механізовані, аеромобільні та інженерно-саперні підрозділи.

Головне завдання – проникнення в зону безпосереднього оточення (на об’єкт), після виходу групи блокування (оточення) на встановлені рубежі.

Проникнення здійснюється під прикриттям груп блокування (оточення), групи забезпечення блокування з метою придушення осередків опору, які залишилися. У подальшому здійснюється пошук складів, штабу, інших можливих сховищ.

Пошук починається після завершення блокування зазначеного району і може здійснюватися в одному напрямку, по напрямках, що сходяться в центрі, та по розбіжних напрямках із центру, а також поділом блокованого району на ділянки з послідовним оглядом кожної з них.

До початку пошуку у населених пунктах з метою уникнення втрат серед місцевого населення за допомогою радіомовних станцій населенню пропонується залишити населений пункт і через зазначені проходи зібратися у встановлених місцях (фільтраційних пунктах).

Підрозділам, що ведуть пошук, призначаються:

вихідний район;

вихідний рубіж для пошуку;

напрямок (смуга) пошуку;

рубіж зустрічі;

кінцевий рубіж;

ділянка пошуку (рис.3.4).

ДРГ

рубіж

Рис.3.4. Організація пошуку по паралельних маршрутах

Темп пошуку повинен забезпечувати ретельний огляд місцевості, житлових будинків, будівель та інших об’єктів і прикриття підрозділів вогнем сусідів і може складати: на відкритій місцевості - 2-4 км за годину; на середньопересіченій – 1-2 км за годину; на гористо-лісистій місцевості – 300-600 м за годину.

Під час пошуку противника, який переховується в підземних сховищах, у горах темп пошуку знижується в 2-3 рази.

При веденні пошуку в населеному пункті сільського типу розвідувально-пошуковою групою в складі відділення потреба часу складає 1-2 години для одного будинку.

Вночі темп пошуку буде нижче, ніж вдень.

Бойовий порядок під час проведення пошуку противника на закритій місцевості, як правило, – бойова лінія. Інтервал між військовослужбовцями в цепу на відкритій місцевості може складати 10-15 м, на закритій – 5-7 м.

Дії бойовими групами (відділеннями) застосовуються під час подолання відкритих ділянок місцевості, в очікуванні вогню противника та у разі зближення з ним, при цьому просування здійснюється перекатом з рубежу на рубіж із взаємним прикриттям.

Під час проведення пошуку противника по об’єктах (під час огляду об’єктів) бойовий порядок взводу може включати групу огляду, групу прикриття і резерв.

Для прикриття дій взводу може створюватися вогнева група.

Група прикриття блокує об’єкт і знаходиться в готовності підтримати вогнем групу огляду.

Вогнева група займає вигідний рубіж.

Група огляду, здійснюючи взаємне прикриття, послідовно проводить огляд об’єкта.

Виявлені у ході прочісування зброя і боєприпаси вилучаються, підозрілі особи, а також особи, які вийшли на позиції підрозділів, які виконують завдання із блокування, затримуються і передаються органам внутрішніх справ у фільтраційні пункти. Особи, які чинять опір, знищуються.

У разі чинення противником опору незначними силами взвод (відділення) знищує його самостійно.

За умов виявлення переважаючого або рівного по силі противника підрозділ, по можливості, оточує його, сковує вогнем і у подальшому разом із підрозділами резерву знищує.

У разі ухилення противника від бою організується його переслідування і вивід на підрозділи, які займають рубіж блокування.

Взвод (відділення), виділений у резерв, займає район або просувається в передбойовому порядку за підрозділами, які проводять пошук противника в готовності до блокування шляхів відходу противника, переслідуванню його при відході або введенню в бій.

Під час проведення пошуку противника в неблокованому районі взвод висувається за зазначеним напрямком руху, виславши вперед дозор (відділення), веде за ним спостереження в готовності підтримати вогнем.

З виходом на зазначений рубіж дозор (передове відділення) готується до бою, взвод висувається до нього (виходить вперед на дистанцію, яка прикривається вогнем).

Дозору (іншому відділенню) указується (уточнюється) наступний рубіж, і рух відновляється.

Віддалення дозору (відділення) повинне забезпечувати ефективну підтримку його вогнем.

При здійсненні пошуку в населених пунктах у кожному батальйоні створюється по 3 - 4 штурмові групи.

Склад кожної:

механізований і танковий взводи;

3 - 4 сапери із запасом вибухових речовин і мін;

1-2 обслуги мінометів;

артилерійський корегувальник;

санітар.

До складу штурмового загону (групи) від підрозділів інших силових структур можуть виділятися групи прочісування і конвоювання. Для підтримки штурмових груп призначаються артилерійські підрозділи, а також бойові вертольоти.

Найближчим завданням штурмової групи може бути оволодіння будинком, декількома будинками, а іноді й одним кварталом.

Штурмова група забезпечується підривними зарядами, запальними і сигнальними засобами. Підрозділ штурмової групи розбивається на двійки або трійки. Штурмові групи починають дії з вихідного положення, яке займають якнайближче до об’єктів, що атакуються, або з висуванням із зайнятих районів. У цьому випадку висування підрозділів повинно здійснюватися по вулицях, які обладнані сторожовими постами.

Наступ штурмової групи в бойовому порядку без спішування особового складу категорично забороняється. Бойова техніка штурмової групи, яка наступає по магістральній вулиці, висувається трьома колонами. Праворуч і ліворуч на віддаленні 5 м від будинків висуваються танкові і механізовані підрозділи, по середині вулиці – інженерні підрозділи і командний пункт командира штурмового загону.

У голові кожної колони висувається танковий взвод під прикриттям військовослужбовців, які діють у пішому порядку, ведуть вогонь по перших поверхах і підвалах будинків.

Резервні групи, які просуваються на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) за танками, ведуть вогонь по 2-3 поверхах.

За резервними групами висуваються зенітні самохідні установки (бойові машини піхоти), які ведуть вогонь по верхніх поверхах і дахах будинків.

Під таким прикриттям танки ведуть вогонь по вогневих засобах та інших об’єктах у підвалах і на перших поверхах будинків на віддаленні до 800 м.

Слідом за особовим складом, який діє у пішому порядку, висуваються групи прочісування, які завершують знищення противника, що залишився в будинках.

Таким чином, штурмова група, послідовно вирішуючи ряд завдань, просувається вперед.

Висування танків для ведення вогню прямою наведкою прикривається механізованими підрозділами.

Для захоплення будинку штурмова група висувається в пішому порядку на вихідний рубіж, віддалення якого від об’єкта атаки може бути до 200 м. Зайнявши вихідний рубіж, у встановлений час особовий склад відкриває вогонь по будинку, запобігаючи веденню вогню противником.

Танки під прикриттям вогню висуваються на позиції на віддаленні прямого пострілу від об’єкта атаки та знищують вогневі засоби і живу силу на підступах до будинку та у його середині. Після придушення противника на підступах до будинку і на його перших поверхах особовий склад уривається до будинку і завершує знищення противника, який залишився. Артилерія в цей час забороняє підхід резервів і знищує вогневі засоби в сусідніх будинках (рис.3.5).

Рис.3.5. Пошук ротою по об’єктах в населених пунктах

група огляду

група прикриття

Рез.

Рез.

б

Для захоплення будинку штурмова група висувається в пішому порядку на вихідний рубіж, віддалення якого від об’єкта атаки може бути до 200 м.

Зайнявши вихідний рубіж, у встановлений час особовий склад відкриває вогонь по будинку, запобігаючи веденню вогню противником.

Танки під прикриттям вогню висуваються на позиції на віддаленні прямого пострілу від об’єкта атаки та знищують вогневі засоби і живу силу на підступах до будинку та у його середині.

Після придушення противника на підступах до будинку і на його перших поверхах особовий склад уривається до будинку і завершує знищення противника, який залишився.

Артилерія в цей час забороняє підхід резервів і знищує вогневі засоби в сусідніх будинках. Танки і БМП повинні змінювати вогневі позиції після декількох пострілів.

Роззброєння і ліквідація незаконних збройних формувань в населених пунктах без планової забудови з вузькими вуличками, великою кількістю тупиків і крутих поворотів здійснюються шляхом блокування і послідовного прочісування кожного будинку. У цьому випадку в підрозділах створюються групи блокування, захоплення та огляду.

Групи огляду, як правило, створюються з доданих підрозділів МВС.

При самостійних діях групи огляду складаються з числа військовослужбовців підрозділу, який веде блокування та перевірку населеного пункту. У ході дій з оволодіння містом і населеними пунктами необхідно вміло застосовувати задимлення ділянок вулиць, окремих будинків для осліплення противника і забезпечення скритності дій підрозділів.

З метою скорочення часу і підвищення ефективності прочісування районів, де є підземні комунікації, сховища, в кожному батальйоні створюються спеціальні групи у складі механізованого взводу, посиленого інженерними підрозділами.

Висновок: Головною особливістю боротьби з незаконно створеними збройними формуваннями є те, що вона ведеться проти угруповань, які, як правило, відмовляються від відкритого бою, використовують терористичні і партизанські дії, можуть зникнути та з’явитися несподівано в будь-який час і в будь-якому місці, не зважають не лише на прийняті міжнародні правові норми регулювання воєнних дій, а й на елементарні засади людяності.

Це потребує чіткого визначення порядку використання підрозділів Збройних Сил у проведенні антитерористичних операцій в мирний час, порядку передачі цих функцій з початком бойових дій від силових структур і відомств країни до її ЗС.

Висновок до заняття: Способи ведення наступального бою в сучасних умовах інтенсивно вдосконалюються. Тому зараз, як ніколи раніше, від командирів та штабів необхідний постійний пошук нових, більш ефективних способів розгрому противника, його вогневого ураження, побудова бойового порядку, визначення бойових завдань підрозділам, методів організації взаємодії, управління та всебічного забезпечення підрозділів та частин. Велике значення надається умінню організовувати та вести наступ в особливих умовах та при ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.