Розділ 4. Пожежна тактика.

3.1. Оперативно−тактична характеристика об’єкту.

Будівлі під офісно-складські приміщення для оптової торгівлі мастильними матеріалами ТОВ українсько-німецького "СП ФУКС МАСТИЛА УКРАЇНА" по вул. Шевченка, 327а у м. Львові.

До приміщень запроектовано два заїзди-виїзди. Поряд з будинком влаштована стоянка вантажних автомобілів. Для доступу автотранспорту аварійних служб та служб МНС до можливих осередків аварійних та пожежних ситуацій по периметру офісно-складських приміщень запроектовано кільцевий проїзд.

Планування внутрішніх приміщень будинку відповідають вимогам норм. Будівля каркасного типу. Основні несучі конструкції: перекриття монолітна плита на профнастилу по металевим балкам, якi опираються на металевi колони та несучi cтiни, Покрівля з профільованого настилу по прогонах із двотавру. По профільованому настилу змонтовані дерев'яні бруски. Стінове огородження із сандвіч-панелей на основі внутрішніх стінових касет (типу ВСК фірми ТПК) товщиною 100 мм. Утеплювач жорстка мінеральна вата. Зовнішнє покриття стінового огородження – профільований настил. Фундаменти – стовбчасті залізобетонні. Внутрішні двері – ламіновані. Двері в сходових клітках, приміщеннях паливної, електрощитової, серверної і т.п., підсобних приміщеннях прибиральниць виконати протипожежними (сертифікованими по ТУУ 13815583.006-01) з межею вогнестійкості EI 30.

Дах - двоскатний, кут нахилу покрівлі 5^о. Крокви виконати з деревини хвойноi породи. Водовiдвiд - органiзований. Виходи на дах влаштовані з офісних приміщень.

Пожежне завантаження приміщеннях складається з офісних меблів, матеріалів, документації, паливо-мастильні матеріали. При такому пожежному завантаженні пожежі розповсюджуються з великою швидкістю і приймають значні розміри на момент їх локалізації.

Внутрішнє протипожежне водопостачання відсутнє.

Зовнішнє протипожежне водопостачання забезпечене від пожежних гідрантів, розташованих на кільцевій водопровідній мережі діаметром , до яких є зручні під’їзди. Напір в водопровідній мережі дорівнює .

Виходячи з аналізу оперативно-тактичної характеристики об’єкту, необхідно зробити висновок, що розвідка на випадок виникнення пожежі повинна бути організована в декількох напрямках, для пошуку людей, які можуть бути в задимлених приміщеннях.

Дані можливої обстановки на пожежі свідчать про те, що для її локалізації і виконання захисних дій необхідно подавати водяні струмені з ручних стволів „Б” або „А”, в залежності від розмірів пожежі. При подачі стволів на поверсі, де відбулась пожежа, та в приміщенні складу обов’язково використовувати ланки ГДЗС.

Для підняття нейтральної зони (рівня задимленості) та створення сприятливих умов проведення бойових дій по евакуації людей та гасінню пожежі необхідно провести відкриття віконних отворів на поверсі, де відбулась пожежа, та на складі.

Також, необхідно передбачити заходи щодо відключення електроенергії.

3.2. Визначення основних параметрів розвитку пожежі для оцінки обстановки.

За місце виникнення пожежі приймаємо склад паливо-мастильних матеріалів, який розташоване на 1−му поверсі. Час розвитку пожежі складається з:

• часу до повідомлення в пожежну частину − . (приймаємо, що пожежа виникла о 15 год 30 хв);

• часу слідування першого підрозділу − ;

• час бойового розгортання першого підрозділу з урахуванням роботи ланок ГДЗС − 4 хв.

Якщо перший підрозділ локалізувати пожежу не зможе, то час введення сил іншими підрозділами визначається на основі розкладу виїзду. Лінійна швидкість розповсюдження горіння становить 3,0 м/хв.

3.2.1 Час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів СДПЧ−1 дорівнює:

,

де − час від виникнення пожежі до повідомлення на ЦППЗ, − час на збір і виїзд по тривозі, − час слідування до місця, − час бойового розгортання СДПЧ−1 з врахуванням роботи ланок ГДЗС.

3.2.2 Визначаємо форму розвитку пожежі та її параметри на три моменти часу.

3.2.2.1 На момент повідомлення про пожежу в пожежну охорону:

,

де: − радіус площі пожежі через з моменту її виникнення, − час розвитку пожежі в перші , − лінійна швидкість розповсюдження горіння.

При такій відстані розповсюдження горіння, пожежа прийме кутову форму розвитку.

де: − площа пожежі через , .

де: − фронт пожежі через , .

де: − периметр пожежі через , .

де: − швидкість росту площі пожежі в перші .

де: − швидкість росту фронту пожежі в перші .

де: − швидкість росту периметру пожежі в перші .

3.2.2.2 На момент прибуття до місця пожежі першого підрозділу:

де: − час прибуття СДПЧ−1 до місця пожежі, .

При такій відстані розповсюдження горіння, пожежа і далі буде мати кутову форму розвитку.

де: − площа пожежі через , .

де: − фронт пожежі через , .

де: − периметр пожежі через , .

де: − швидкість росту площі пожежі в перші .

де: − швидкість росту фронту пожежі в перші .

де: − швидкість росту периметру пожежі в перші .

3.2.2.3 На момент введення сил і засобів першим підрозділом (караулом СДПЧ−1):

де: − розвитку пожежі, в які швидкість розвитку пожежі дорівнює , .

Перевіряємо, на яку відстань пожежа розвинулась в сусіднє приміщення офісу. Оскільки розміри приміщення , то пожежа при радіусі розповсюдиться по всьому приміщенні і не перейде в сусіднє приміщення.

3.2.3. Для перевірки можливості локалізації пожежі караулом СДПЧ−1 визначаємо площу гасіння ( ) і потрібну витрату піни ( ) для обмеження розповсюдження горіння в сусідньому приміщенні офісу:

Для гасіння пожежі приймаємо стволи „А” (при витрата з нього становить ). Два відділення СДПЧ−1 можуть подати не більше двох стволів, оскільки працювати потрібно в сильно задимленому середовищі ланками ГДЗС, отже обмежити розповсюдження пожежі по фронту в приміщенні, де виникла пожежа, можливо, відповідно настає локалізація пожежі (на вирішальному напрямку) за допомогою СДПЧ−1.