Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин

Характеристики	Причіпні гармати		Самохідні гармати		Міномети		Бойова машина
	122-мм Д-30	152-мм Д-20	122-мм 2С1 "Гвоздика"	152-мм 2СЗ "Акація"	82-мм БМ-37	120-мм 2С12	БМ-21 9К51 "Град"
Дмах пострілу, км	15,3	17,4	15,2	17,3	3,04	7,1	20,4
Д прямого постр., м	780	920	780	920	-	-	-
Швидкострільність, постр/хв.	6-8	5-6	4-6	3	15	10	40
Боєкомплект, од.	80	60	80	60	120	80	120

Висновок: Бригадна артилерійська група – потужний вогневий засіб для артилерійської підтримки бою механізованих і танкових підрозділів бригади.

2. Основи бойового застосування артилерійських (мінометних) підрозділів в наступі та в обороні. Види вогню та їх характеристика. Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні. Порядок виклику, перенесення та припинення вогню

Основи бойового застосування артилерійських (мінометних) підрозділів в наступі та в обороні.

Основним засобом вогневого ураження противника в бою механізованих (танкових) частин і підрозділів є артилерійські підрозділи.

Вирішуючи ті чи інші завдання, артилерійські (мінометні) підрозділи можуть діяти в складі артилерійської групи, придаватися бригаді (полку), батальйону або призначатися для їх підтримки. Батарея звичайно діє в складі дивізіону, може придаватися батальйону (роті) або призначатися для їх підтримки.

Приданий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея) поступає в підпорядкування загальновійськового командира та виконує поставлені йому завдання. При необхідності він може залучатися до виконання завдань за рішенням старшого командира.

Підтримуючий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея, взвод), залишаючись у підпорядкуванні старшого артилерійського командира (начальника), на окремих етапах бою виконує завдання щодо вогневого ураження противника, поставлені командиром загальновійськового підрозділу, який він підтримує. В ході розвитку наступу дивізіон, що підтримує в повному складі або по-батарейно може придаватися батальйону, тобто пере призначатися командиру батальйону.

Мінометний підрозділ, що входить до складу батальйону, виконує вогневі завдання, залишаючись у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, або придається одній із рот.

Види вогню та їх характеристика.

Для виконання поставлених завдань артилерійські (мінометні) підрозділи можуть застосовувати наступні види вогню: вогонь по окремій цілі (ВОЦ); зосереджений вогонь (ЗВ); послідовне зосередження вогню (ПЗВ); рухомий (нерухомий) загороджувальний вогонь (РЗВ, НЗВ); вогневий вал (ВгВ); масований вогонь (МВ).

Батарея:

- вогонь по окремій цілі (ВОЦ);

- нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ);

- рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ);

Крім того, батарея в складі дивізіону може залучатися до ведення зосередженого вогню, послідовного зосередження вогню і вогневого валу.

Дивізіон:

- зосереджений вогонь;

- послідовне зосередження вогню;

- вогневий вал;

- загороджувальний вогонь.

Крім того дивізіон може залучатися до участі в веденні масованого вогню за планом старшого командира.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу, або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно з закритої вогневої позиції або прямою наводкою, в тому числі і боєприпасами високої точності з метою знищення, подавлення або руйнування цілі.

Зосереджений вогонь – вогонь, який ведеться одночасно кількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі для їх подавлення або знищення. Ділянкам зосередженого вогню надають номери. Ділянки зосередженого вогню намічаються заздалегідь і можуть бути переправами, тіснинами і вузлами доріг на шляхах можливого висування противника.

Загороджувальний вогонь полягає в створенні вогневої завіси з метою відбиття атак і контратак танків і піхоти противника, утримання і закріплення захоплених рубежів в глибині його оборони, забезпечення флангів і стиків, недопущення відходу противника. Загороджувальний вогонь ведеться на одному або декількох рубежах. Ці рубежі повинні спостерігатися з наземних спостережних пунктів або з позицій радіолокаційних станцій.

Нерухомий загороджувальний вогонь призначається для відбиття атак та контратак піхоти і танків противника на наміченому рубежі. Ширину ділянки загороджувального вогню призначають з розрахунку 50 м на одну гармату (міномет), тобто для батареї – 300 м, для дивізіону – 900 м. Кожному дивізіону призначають два-три рубежі загороджувального вогню. Дивізіонний рубіж ділиться на батарейні. Відстань між рубежами НЗВ може бути 400-600 м. З метою безпеки віддалення найближчого рубежу від своїх військ повинно бути не менш 200-400 м.

Рубежі загороджувального вогню позначаються прописними буквами (А, Б тощо). Для виклику вогню по цих рубежах встановлюють умовні слова по назвах дерев ("Акація", "Бук" тощо).

Рухомий загороджувальний вогонь застосовують для відбиття атаки (контратаки) танків, БМП, БТР противника, його готують на декількох рубежах, розташованих на шляху їх руху. Перший (дальній) рубіж РЗВ призначають на рубежі, де очікується розгортання противник в бойовий порядок (на віддалі 1-2 км від переднього краю). Відстань між рубежами РЗВ 400-600 м, а віддаль до ближнього рубежу РЗВ від своїх військ 300-400 м. Рубежам присвоюють найменування за назвами хижих звірів, наприклад: "Вовк", "Тигр" тощо, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, свій порядковий номер, наприклад: "Тигр-1", "Тигр-2" тощо.

Під час ведення одинарного РЗВ вогонь починають у момент підходу головних танків, БМП, БТР, до першого рубежу і ведуть його до виходу їх основної маси із зони розривів, після чого вогонь переносять на наступний рубіж.

Послідовне зосередження вогню застосовується під час вогневої підтримки атаки. Послідовне зосередження вогню заключається в послідовному подавлені зосередженим вогнем артилерії живої сили і вогневих засобів противника на окремих ділянках і в опорних пунктах, перед фронтом і на флангах військ, що наступають.

Вибрані цілі (ділянки) об’єднують по рубежах таким чином, щоб для переносу вогню на наступний рубіж артилерія могла провести вогневий наліт протягом не менше ніж 5 хвилин. При швидкості руху військ, що атакують, 4-6 км/год відстань між рубежами може бути 300-500 м. При більшій швидкості відстань між рубежами ПЗВ доцільно призначати через 400-800 м.

Вогонь по ділянках ПЗВ відкривають по сигналу командира батальйону (бригади, полку) при підході батальйонів, що наступають, на 800-1000 метрів до ділянки вогню і закінчують за його ж сигналом при виході танків і механізованих підрозділів на безпечне віддалення від розриву своїх снарядів.

Дивізіон в складі трьох батарей може вести одночасно вогонь по трьох ділянках, розміщених на одному рубежі ПЗВ.

Вогневий вал – це суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному, або одночасно на двох рубежах перед фронтом своїх військ, що атакують, і яка послідовно переноситься в глибину по мірі їх просування. Вогневий вал може бути одинарним та подвійним. Вогнева підтримка наступу вогневим валом здійснюється, коли в обороні противника є траншеї або його оборона недостатньо розвідана і неможливо точно визначити положення опорних пунктів. Вогнева підтримка методом вогневого валу проводиться на глибину до 4 км.

Вогневий вал застосовується в сполученні з зосередженим вогнем по найбільш важливих опорних пунктах противника в смузі наступу і на флангах. Артилерійські підрозділи залучаються до ведення вогню по рубежах вогневого валу, а мінометні - тільки для ведення зосередженого вогню по опорних пунктах противника. Відстань між основними рубежами вогневого валу - 300-600 м. Перший основний рубіж призначають по передньому краю оборони противника. По кожному рубежу вогонь ведуть до підходу підрозділів, що атакують, на 200- 400 м. Між основними рубежами призначаються проміжні рубежі через 150- 200 м в залежності від темпу атаки підрозділів.

Основним рубежам вогневого валу надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад "Барс" (перший основний рубіж), "Лисиця" (другий основний рубіж) тощо. Проміжні рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжний, 2-й проміжний тощо.

На рубежі вогневого валу дивізіону призначають одну ділянку. Дивізіонні ділянки на основних рубежах нумерують тризначними номерами, перша цифра яких значить номер основного рубежу, а друга і третя номер ділянки на рубежі (справа наліво). Дивізіонну ділянку вогневого валу ділять на батарейні ділянки. Ширину ділянки призначають з розрахунку 25 м на одну гармату. Виходячи з цього ширина ділянки батареї рівна 150 м, дивізіонної - 450 м.

Масований вогонь – одночасне ведення вогню всіх артилерійських підрозділів загальновійськового з єднання або більшою її частиною по важливому об’єкту (угрупуванню) противника з метою нанесення йому у короткій термін найбільшого ураження. Визначається назвами планет сонячної системи (“Уран,” Сатурн”, ”Юпітер”).