1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.

Тактичний повітряний десант являє собою підрозділ, десантований у глибину розташування бойового порядку противника з метою виконання різноманітних тактичних завдань у взаємодії з військами, що наступають з фронту. Тактичний повітряний десант може застосовуватис як у наступі, так і в обороні.

В ТакПД, як правило, призначається механізований підрозділ (батальйон, рота). Механізований батальйон в тактичному повітряному десанті діє, як правило, без важкого озброєння і техніки. Він може посилюватися артилерійськими, зенітними, розвідувальними підрозділами, а також підрозділами інженерних військ та військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Роті зазвичай придаються підрозділи ПТКР, зенітний, інженерно-саперний, вогнеметний підрозділ, а також підрозділ РХБ розвідки. Всі підрозділи забезпечуються боєприпасами, продовольством, засобами індивідуального захисту та іншими матеріальними засобами.

Десантування роти здійснюється одним вильотом підрозділів вертольотів. Посиленій роті без БМП (БТР) для здійснення десантування необхідно до 6 вертольотів Мі-8. Із закінченням висадки тактичного повітряного десанту частина вертольотів залишається в районі десантування для вогневої підтримки десанту, маневру силами і засобами в ході бою або повертається за лінію фронту після вогневої підтримки бою.

Бойові дії тактичного повітряного десанту в тилу противника підтримуються силами та засобами командира, за рішенням якого він застосовується. Вони відзначаються високою маневреністю, стрімкістю та великим напруженням моральних та фізичних сил особового складу.

Механізована рота може бути призначена у тактичний повітряний десант для виконання в тилу противника наступних завдань:

- захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих рубежів (об’єктів);

- нанесення ударів у фланг і в тил по резервах противника, що підходять, та по його підрозділах, що відходять;

- знищення (виведення із ладу) засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та пунктів управління;

- захоплення гідроспоруджень, мостів, переправних засобів, ділянок, зручних для форсування та переправи частин (підрозділів), вузлів доріг, перевалів, гірських проходів (долин) та виконання інших завдань.

Висновок: Тактичний повітряний десант призначається рішенням старшого командира. Тактичні завдання можуть бути різними і, як правило, виконуються в тісній взаємодії з військами, що наступають з фронту.

Тактичний повітряний десант діє, як правило, без важкого озброєння та техніки. На посилення він може отримати розвідувальний, артилерійський, зенітний, інженерний, хімічний підрозділи.

Бойові дії десанту в тилу противника підтримуються вертольотами та силами і засобами командира, за рішенням якого він застосовується.

2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні

Рота може висаджуватися та діяти в тилу противника у різноманітних, складних і швидкоплинних умовах обстановки, які необхідно враховувати при підготовці, десантуванні та вирішенні поставлених завдань. Умови обстановки визначаються насамперед складом і характером дій противника у смузі прольоту та у районі висадки, силою і складом десанту та його бойовим завданням.

Десанту призначаються:

• вихідний район для десантування;

• смуга прольоту;

• о сновний і запасний райони десантування.

Вихідний район для десантування призначений для завершення підготовки десанту і вертольотів до десантування та дій. Він включає:

• основні та запасні посадочні майданчики;

• район зосередження.

При значному віддаленні району зосередження від посадочних майданчиків може також призначатися район очікування для підрозділів десанту.

Посадочні майданчики призначаються для завершення підготовки до десантування частини (підрозділів) вертольотів, вантаження у вертольоти озброєння, техніки, інших матеріальних засобів, посадки особового складу десанту та зльоту на десантування. Вони можуть призначатися безпосередньо в районі зосередження десанту або поблизу його району очікування. Запасні посадочні площадки використовуються, при виведенні із ладу основних.

Район зосередження призначається для потайного розташування підрозділів десанту, підготовки їх до десантування та виконання бойового завдання. Розмір району зосередження може бути: для батальйону — до 10 кв. км, для роти — до 3 кв. км.

Район очікування призначається, для потайного розташування підрозділів десанту та завершення підготовки їх до бою. Він призначається звичайно на роту на такому віддаленні від посадочної площадки, яке повинно забезпечувати зручність підготовки до десантування, захист від зброї масового ураження та швидкий вихід десанту на посадку (вантаження) у вертольоти і вибирається на віддалі до 3 км від посадочних майданчиків вертольотів. Розмір району очікування, як правило, відповідає розміру району зосередження.

Смуга прольоту призначається для здійснення бойового польоту частини (підрозділів) вертольотів із вихідного району в район десантування. Смуга прольоту вибирається за найкоротшим напрямком до району десантування по маршруту, де противник має найменшу кількість засобів протиповітряної оборони або надійно подавлений. При цьому умови місцевості повинні дозволяти вертольотам здійснювати політ на малих і гранично малих висотах.

Основний та запасний райони десантування призначаються на місцевості, придатній для посадки вертольотів, з таким розрахунком, щоб він забезпечував вигідні умови для вступу в бій тактичного повітряного десанту. Їх розміри визначаються виходячи із задуму бою, завдання тактичного повітряного десанту, умов обстановки і можуть бути: для батальйону — до 5 км, для роти — до 2 км по фронту і в глибину. Для висадки батальйону, як правило, призначаються одна-дві площадки приземлення, роти — одна в кожному районі десантування. Розміри їх визначаються з урахуванням кількості та типу вертольотів, які здійснюють десантування батальйону (роти).

Одна чи декілька площадок приземлення вертольотів у тилу противника складають район десантування. Крім основного району звичайно вказують і запасний по курсу польоту вертольотів.

Для десантування роти призначаються підрозділи транспортних, транспортно-бойових та бойових вертольотів. Так, посиленій роті без БМП (БТР) може знадобитися до 6 вертольотів типу Мі-8.